Справа № 736/495/22
Номер провадження 1-кп/749/24/23
27 березня 2023 року м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
експерта ОСОБА_8
свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022275360000036, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2022 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Щорс Щорського району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого професійно технічну освіту, пенсіонера, одруженого, на утриманні дітей, осіб похилого віку та інвалідів не маючого, не військовозобов'язаного, депутатом не являється, раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_7 , 03.04.2022 р., близько 17 години 30 хвилин, перебуваючи біля під'їзду №1 двоповерхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, схопив ОСОБА_4 за одяг в районі правого плеча та потягнув на себе внаслідок чого останній впав на асфальтобетонну доріжку на правий бік, після чого ОСОБА_7 стоячи над ОСОБА_13 наніс йому не менше двох ударів правою ногою та кулаком правої руки по обличчю, чим спричинив останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №21 від 06.06.2022 тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо очної ділянки, саден обох колін та правого ліктя, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили розладу здоров'я, а також травматичного перелому 27 зуба, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №21 від 06.06.2022 відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості за ознакою незначної стійкої втрати працездатності.
Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_7 , які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 що спричинили незначну втрату працездатності, кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково. Пояснив, що дійсно між ним та потерпілим 03.04.2022 року біля будинку де вони мешкають виник конфлікт з приводу вторгнення окупаційних військ російської федерації на територію України. На думку обвинуваченого потерпілий був радий таким подіям, посміхався, однак ніяких висловлювань з цього приводу не висказував. Зазначив, що він прийшов до потерпілого додому викликав його на вулицю для розмови, запитав в нього чому він радіє та коли вони вийшли на вулицю з під'їзду на ганку під'їзду потерпілий почав хватати його за светр порвав його та він захищаючись завдав йому один удар рукою по обличчю в області ока. Більше ударів він йому не наносив. Під час цього піднявся шум на який з під'їзду будинку вийшли сусіди та дружина потерпілого ОСОБА_9 , яка забрала потерпілого додому. Пред'явлений йому цивільний позов він не визнає, посилаючись на те, що від того удару який він йому наніс зуб він вибити не міг, оскільки завданий ним один удар був не в області зуба а в області ока, тому вважає, що заявлений до нього цивільний позов задоволенню не підлягає.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дав наступні показання. 03.04.2022 року близько 17 години він перебував у себе вдома. До нього прийшов ОСОБА_7 викликав його в під'їзд. Між ними виникла розмова з приводу, як в нього справи та чому він радів. Обвинувачений був агресивно налаштований. Безпосередньо в під'їзді на сходах він наніс йому удар, а після того, як вони вийшли з під'їзду будинку на вулицю біля входу в під'їзд ОСОБА_7 наніс йому удар рукою по обличчю від якого він впав на асфальт, а після цього завдав ще декілька ударів ногою по обличчю від яких він отримав тілесні ушкодження у виді травми зуба. Скільки конкретно ударів йому було завдано зазначити не зміг, однак вказував на те, що і після того як він упав обвинувачений наніс йому декілька ударів догой по голові. Після чого він присів на лавочку біля під'їзду, в нього був вибитий зуб та з роту та носу йшла кров. Дружина з вікна квартири побачила що йому ОСОБА_7 наніс удари та вийшла з під'їзду забрала його додому, де надала йому першу медичну допомогу Просив задовольнити заявлений ним до обвинуваченого цивільний позов. Покарання просив призначити на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дала показання, що 03.04.2022 року близько 17 години вона перебувала у себе вдома. Прийшов ОСОБА_7 постукав в двері вона відкрила йому двері та він попросив викликати в під'їзд її чоловіка ОСОБА_4 , вона сказала чоловіку, що його кличе ОСОБА_7 , чоловік вийшов в під'їзд та через короткий проміжок часу вона побачила у вікно, що біля під'їзду ОСОБА_7 завдає удари її чоловіку, який лежить на землі та його обличчя було у крові. Вона вийшла на вулицю та запитала у ОСОБА_7 за, що він побив її чоловіка, на що той відповів, що за те, що він ухмилявся та цікавився, як настрій після вторгнення окупаційних військ російської федерації на територію України. У ОСОБА_4 був вибитий зуб та була кровотеча з роту та носу. Вона забрала його додому та почала надавати йому першу допомогу. Наступного дня вони поїхали в лікарню де були зафіксовані тілесні ушкодження у її чоловіка які йому заподіяв ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав покази, що він почув крики на вулиці та вийшовши з під'їзду він побачив, що ОСОБА_4 сидів на лавочці біля підїзду обличчя в нього було в крові. Поруч перебував ОСОБА_7 який був агресивно налаштований, також біля під'їзду перебувала дружина потерпілого ОСОБА_9 . На ОСОБА_7 тілесних ушкоджень він не бачив, а у ОСОБА_4 було обличчя в крові. ОСОБА_7 пішов додому, а ОСОБА_14 забрала додому його дружина. Особисто він не бачив, як ОСОБА_7 наносив удари потерпілому.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала наступні показання. Вона є дружиною обвинуваченого. 03.04.2022 р. близько 17 години вона перебула у себе в квартирі та почула крики біля під'їзду. Вона вийшла з квартири та побачила біля під'їзду ОСОБА_13 у якого був синець на обличчі, крові вона ньому не бачила, біля під'їзду перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . ОСОБА_13 сказав їй що її чоловік вибив йому зуби. Потім вона з чоловіком пішла додому. Через деякий час приїхали якісь люди та хотіли поговорити з її чоловіком. Вона звернулась потім до правоохоронних органів за цим фактом та проводиться розслідування.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав наступні показання. Він перебував вдома та почув крики у дворі. Він виглянув у вікно та побачив як ОСОБА_13 хапає за светр ОСОБА_7 а ОСОБА_7 завдав ОСОБА_15 від якого він впав на землю. Точну кількість ударів яку наніс обвинувачений потерпілому він не бачив.
ОСОБА_8 допитаний у якості експерта, в судовому засіданні дав показання, що встановлені у ОСОБА_13 тілесні ушкодження були встановлені внаслідок проведення судово-медичної експертизи №21 від 06.06.2022 року, проведеної за матеріалами справи з наданням медичної карти амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_4 №1072203.Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця навколоочної ділянки, саден обох колін та правого ліктя у творені дією твердих предметів за механізмами удару та тертя, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили розладу здоров'я, та травматичного перелому 27 зуба утворений дією механічних сил за механізмом згинання, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №21 від 06.06.2022 відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості за ознакою незначної стійкої втрати працездатності. Комплекс тілесних ушкоджень виявлених у громадянина ОСОБА_4 у творений дією твердих предметів за механізмами не менше одного удару, не менше трьох тертям та не менше однієї дії механічних сил за механізмом згинання. Комплекс тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_4 не протирічить можливості утворення 03.04.2022 р. за обставин викладених у описовій частині постанови про призначення судово-медичної експертизи від 16.05.2022 року.
Окрім часткового визнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України повністю підтверджується сукупністю зібраних на стадії досудового розслідування та досліджених в ході судового розгляду доказів.
Під час судового розгляду були досліджені наступні письмові матеріали та докази:
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022275360000036, відомості про яке внесено до 16.05.2022 року за заявою потерпілого ОСОБА_4 щодо заподіяння йому 03.04.2022 року тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ;
-рапорт від 14.04.2022 р. старшого інспектора чергового сектору моніторингу Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_16 щодо надходження до чергової частини Корюківського РВП заяви від ОСОБА_13 щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень;
-заява від 14.04.2022 р. ОСОБА_4 начальнику Корюківського РВП щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ;
-постанова про призначення судово-медичної експертизи від 16.05.2022 року;
-висновок судово-медичної експертизи №21 від 06.06.2022 року проведеної за матеріалами справи з наданням медичної карти амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_4 ;
-протокол проведення слідчого експерименту від 20.05.2022 р. за участю свідка ОСОБА_14 ;
-протокол проведення слідчого експерименту від 20.05.2022 р. за участю потерпілого ОСОБА_4 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 16.06.2022 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_7 ;
-акт виконаних робіт адвокатом ОСОБА_5 від 23 березня 2023 року по представництву інтересів потерпілого у кримінальному провадженні та квитанція до прибуткового касового ордеру щодо оплати наданих правових послуг в сумі 11000 грн.;
Суд критично оцінює показання обвинуваченого, щодо нанесення лише одного удару потерпілому, оскільки його покази у суді спростував потерпілий ОСОБА_4 вказуючи на те, що ударів було декілька. Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи №21від 06.06.2022 року комплекс тілесних ушкоджень виявлених у громадянина ОСОБА_4 утворений дією твердих предметів за механізмами не менше одного удару, не менше трьох тертям та не менше однієї дії механічних сил за механізмом згинання, що також суперечить позиції обвинуваченого щодо нанесення ним лише одного удару, оскільки згідно наданих експертом пояснень в судовому засіданні дія механічних сил за механізмом згинання не виключає отримання такої травми від удару.
Суд вважає такі покази обвинуваченого спробою зменшити відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та намаганням зменшити суму відшкодування матеріальної та моральної шкоди у пред'явленому йому потерпілим цивільному позові.
Суд не приймає до уваги доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо допущенних органом досудового розслідування порушень вимог кримінально-процесуального законодавства в ході досудового розслідування та визнання недопустимими доказів, а саме протоколу проведення слідчого експерименту від 16.06.2022 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , у зв'язку з не залученням захисника до участі у слідчому експерименті виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 86 КПК України докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом. Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно приписів статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених Кримінальним Процесуальним Кодексом України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
З відеозапису проведеного слідчого експерименту, який був досліджений в судовому засіданні вбачається, що право на залучення захисника обвинуваченому було роз'яснено, йому було зрозумілим можливість залучення захисника, однак він відповідного клопотання про залучення захисника не заявив. Також, суд звертає увагу на те, що на стадії проведення досудового розслідування та безпосередньо при проведенні 16.06.2022 р. слідчого експерименту обвинувачений взагалі не мав захисника. На підставі ухвали Щорського районного суду від 29 вересня 2022 року захисник обвинуваченому був призначений регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги у Чернігівській області дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 вересня 2022 р. №025-0000734
Вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться і фактичними даними, зафіксованими у протоколах слідчих дій, документах, висновку судової експертизи.
Оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, суд вважає, що дії ОСОБА_7 містять склад інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і вина обвинуваченого у його вчиненні повністю доведена під час судового розгляду, як частково показами самого обвинуваченого, так і показами потерпілого, свідків та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами.
Потерпілий ОСОБА_4 пред'явив до ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням. ОСОБА_4 просив стягнути з ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 3916,48 та моральну шкоду в сумі 10000 грн. Відповідач позовних вимог не визнав. Вирішуючи питання щодо заявленого позову суд прийшов до висновків про необхідність часткового задоволення заявлених вимог позивача з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У відповідності до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Така шкода, виходячи з п.п. 1,2 ч.2 ст.23 ЦК України, проявилась у душевних стражданнях потерпілого, яких він зазнав у зв'язку з побиттям, здійсненням на нього наклепу обвинуваченим щодо його підтримки окупаційних військ, необхідністю приймати участь у процесуальних діях та приймати участь в судових засіданнях витрачаючи на це час, який би він міг використати з більшою користю для себе. Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого, суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, немайнових втрат, їх тривалості. Потерпілий зазнав душевних страждань, через злочинні дії обвинуваченого. Враховуючи характер та тривалість негативних змін в його житті, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що в частині відшкодування моральної шкоди цивільний позов слід задовольнити частково та стягнути ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої позивачу на користь потерпілого ОСОБА_4 5000 (п'ять) тис. грн. Щодо заподіяної матеріальної шкоди потерпілому в сумі 3916,48 грн. вона підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження фіскальними чеками, товарним чеком, та актом виконаних робіт та підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в повному обсязі.
Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).
Щодо відшкодування процесуальних витрат, понесених потерпілим на оплату правової допомоги представника, суд виходить з того, що між потерпілим ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 , 10 травня 2022 року було укладено договір про надання правової допомоги та наданими в судовому засіданні письмовими доказами підтверджується надання адвокатом правничих послуг у справі на суму 11000 грн. За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого витрати понесені ним на правову допомогу.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 виду покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно ст..12 КК України є проступком, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, пенсіонер, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставину яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення, щодо особи похилого віку.
Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався та клопотань про його застосування від учасників розгляду справи не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84-87, 91-95, 101, 102, 342-353, 356, 358, 363-368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 75 (сімдесят п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 гривень (тисячу двісті сімдесят п'ять гривень).
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 :
-майнову шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням в сумі 3916 грн. 48 коп.;
- суму в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди.;
-витрати понесені потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на правову допомогу в сумі 11000 (одинадцять тисяч ) грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Щорський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку.
Після проголошення вступної та резолютивної частини вироку повний текст вироку негайно вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1