Справа № 743/145/23
Провадження №3/743/121/23
17 березня 2023 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Павленко О.В.,
при секретарі Довбенко О.М.,
з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, гранатометника 1 відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
25.01.2023 о 18:15 год. в смт. Ріпки Чернігівського району Чернігівської області по вул. Любецькій, ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAUCT LAGUNA, д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія в установленому законом порядку із застосуванням приладу «Алкофор» 505 в присутності двох свідків. Відповідно до тесту №00113 ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (результат 1,275 проміле). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився присутності свідків. Так, ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, в умовах виконання бойового завдання ОСОБА_1 близько 18:35 год. 25.01.2023 був виявлений на території тимчасового розташування ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нев'язна мова. Таким чином, ОСОБА_1 о 18:35 год. 25.01.2023 перебував на території ВЧ НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння в умовах військового періоду. Співробітниками поліції було проведено освідчення ОСОБА_1 за допомогою алкотестера та встановлено наявність алкоголю в крові 1,275 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засідання визнав свою вину та просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки його обов'язки з несення військової служби тісно пов'язані з необхідністю керувати автомобілями.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №050431 від 25.01.2023, чеком з приладу «Алкофор 505» (тест №00113) від 25.01.2023, письмовими показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписом доданим до матеріалів, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 25.01.2023, протоколом А4534 №09 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, від 25.01.2023, де в своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт перебування ним на території ВЧ НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння та визнав свою вину, які згідно ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення..
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням наведеного та положень ст. 36 КУпАП, на ОСОБА_1 до основного адміністративного стягнення передбаченими санкціями ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, може бути накладене додаткове стягнення, а саме у виді позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік.
Однак, частина 1 статті 61 Конституції України гарантує кожному, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А частина 1 статті 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Надаючи тлумачення верховенству права Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2004 у справі №15-рп/2004 зазначив, що "Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини).
Тож застосовуючи вказані норми Конституції України, як норми прямої дії і вищої юридичної сили суд вважає, що у цій справі необхідно застосувати принцип пропорційності юридичної відповідальності (тобто співмірності між вчиненим діянням людини та негативними наслідками, яких вона зазнає у зв'язку з вчиненим нею діянням, як покарання), як один з елементів верховенства права.
Така необхідність є для суду очевидною, у зв'язку із наступним.
З Довідки №1/709 від 17.03.2023, виданої ВЧ НОМЕР_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.06.2022 і на момент розгляду справи перебуває на військовій службі за мобілізацією у ВЧ НОМЕР_1 , за військовою спеціальністю - водій з перевезенням автомобільним транспортом, що безпосередньо пов'язано із керуванням транспортним засобом. Крім того, командир ВЧ НОМЕР_1 у вказаній довідці зазначив, що вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 на посаду водія-радіотелефоніста для більш ефективного використання та забезпечення виконання бойових завдань військової частини.
Отже, у разі позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 рік, останній не зможе нести службу за своєю військовою спеціальністю у відповідності до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.
Суд, за таких обставин, переконаний у тому, що призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у цій справі, зважаючи на військовий стан в країні, та враховуючи, що ефективність несення військової служби та виконання обов'язків по захисту нашої держави залежить від того чи виконує свої обов'язки військовослужбовець за своєю військовою спеціальністю, буде не доцільним з огляду на викладене.
І саме тому, на підставі статті 8 і 61 Конституції України, з урахуванням ст. 23 КУпАП і ст. 25 КУпАП, суд вважає за необхідне, у цій справі, призначити ОСОБА_1 тільки основне покарання у виді штрафу у розмірі 4845 грн. без призначення йому додаткового покарання.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та відповідно до ст. 36 КУпАП застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4845 (чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з наданням до суду квитанції у вказаний строк. У разі несплати штрафу, постанова звертається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, а з порушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Павленко