Справа № 564/2470/22
24 березня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді - домашнього арешту щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мала Любаша, Костопільського району, Рівненської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України, водія-електрика радіорелейної станції взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_9
В провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 скерував на адресу суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 31 серпня 2022 року, протоколом затримання ОСОБА_3 від 31 серпня 2022 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12 , протоколом огляду трупа від 01 вересня 2022 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 02 вересня та 05 листопада 2022 року та протоколом проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_3 , висновками судово-медичних та вибухо-технічних експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначив, що ризики, які були наявні під час досудового розслідування та встановлені ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду 27 жовтня 2022 року на цей час не зменшились та продовжують існувати. Зокрема, існує ризик передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, оскільки кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до категорії тяжких злочинів, і у разі доведення вини обвинуваченого, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до десяти років. Також, існує ризик передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_3 шляхом переконань та умовлянь може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які проходять разом із ним військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з метою зміни ними показів, які надані під час досудового розслідування та викривлення обставин справи на користь ОСОБА_3 .
Тобто на цей час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує незаконно впливати на учасників процесу, переховуватися від суду, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт до ОСОБА_3 є неможливим.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав подане ним клопотання та просив суд задовольнити його з підстав викладених у ньому.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представник адвокат ОСОБА_8 підтримали клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України і тому наявні всі підстави для зміни запобіжного заходу з домашього арешту на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника .
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, керуючись ст. ст. 176-181 КПК України приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Встановлено, що ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 26 січня 2023 року щодо ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном до 26 березня 2023 року.
Ухвала мотивована тим, що у ОСОБА_3 наявні ризики передбачені п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 26 березня 2023 року, розгляд кримінального провадження не закінчено.
Не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі, та визначені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від суду, а також можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на цей час у кримінальному провадженні свої покази в судовому засіданні не надали, які не відпали і вони в повній мірі обґрунтовують застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Так, прокурором доведено, що ризик переховування від суду продовжує існувати та підтверджується тим, що злочин, передбачений ч.2 ст. 414 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до категорії тяжких та передбачає міру покарання позбавлення волі на строк від 2 до 10 років, а тому у разі доведення вини обвинуваченого, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, що свідчить про те, що ОСОБА_3 з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду.
Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, прокурором доведено, що надалі продовжує існувати ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 шляхом переконань та умовлянь може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні не допитані судом.
Суд, враховуючи, що обставини по справі унеможливлюють застосування до обвинуваченого більш м'який захід забезпечення кримінального провадження, аніж запропонованого прокурором, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, або для застосування стосовно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, стороною захисту не надано та судом не встановлено.
Враховуючи викладене клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Окрім цього, застосовуючи, щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього строком на два місяці обов'язок: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; 3) здати свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 315 КПК України, суд -
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації Збройних Сил України, водія-електрика радіорелейної станції взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 414 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на 2 (два) місяці із дотриманням попередніх обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України:
• прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
• заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
• здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання Відділенню поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Встановити строк дії ухвали терміном на два місяці з моменту постановлення ухвали, а саме з 24 березня 2023 року до 22 травня 2023 року включно.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити у два місяці, до 22 травня 2023 року включно
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1