Cправа № 2-4022\10
17 серпня 2010 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
при секретарі Загоруйко О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1;
представника відповідача Мельник Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про визнання дій незаконними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії,
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі і просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії як інваліду ІІІ групи Чорнобильської катастрофи та зобов»язати відповідача здійснити йому перерахунок розміру пенсії, починаючи з 01 квітня 2009 року по 01 квітня 2010 року на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та виплатити йому суму недоплаченої пенсії.
. В обґрунтування своїх вимог вказував, що він є інвалідом ІІІ групи та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, а тому відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання пенсії як інвалід ІІІ групи в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком і відповідно до ст. 50 цього ж Закону має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, просив задоволити його позов.
До початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 уточнив заявлені ним раніше позовні вимоги і просив поновити йому строк звернення до суду за захистом свого порушеного права, визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі щодо відмови йому у перерахунку пенсії та зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до статей 50, 54, 67 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22 травня 2008 року, як інваліду третьої групи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Крім того, просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила та пояснила, що будь-яких правових підстав для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 не має, оскільки пенсія йому нараховується та виплачується у відповідності до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. В зв'язку з визнанням неконституційним положення Закону України „Про держаний бюджет України на 2008 рік” щодо пенсій постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС, обчислення пенсій названій категорії громадян проводиться на підставі постанови КМ України № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", згідно якої з 1 липня 2008 року основний розмір пенсії по інвалідності ІІІ групи не може бути меншим ніж 760 грн. Тобто, основний розмір пенсії позивача обчислено відповідно до вищевказаної постанови, а додаткова пенсія йому виплачується з урахуванням п. 4 постанови КМ України № 530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Також вказує, що у діях фонду не вбачається будь-яких порушень, оскільки реалізація положень Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не бюджету Пенсійного фонду. Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальній розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму застосовується лише для обчислення пенсійних виплат, призначених відповідно до цього Закону, а тому дана категорія не може застосовуватись до пенсії, яка призначена на підставі Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.11.2005 року є інвалідом ІІІ групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі та одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Зазначені обставини підтверджуються посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідками МСЕК №058001 та №108105, довідкою управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1, а також письмовою відповіддю відповідача від 26.04.2010 року про відмову перерахувати пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до І категорії , які є інвалідами IІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому він має право на пенсію в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни, зокрема ст. 54 викладено в новій редакції: "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим по першій групі інвалідності - 140 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" та ст. 50 в редакції: "Особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіну здоров'ю, інвалідам 1-ї групи - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп ці положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" визнано неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України та є остаточним.
Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином в період з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» був чинним та підлягав виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, з 22 травня 2008 року положення Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відновили свою дію, а тому саме з цього часу у позивача виникло право на пенсію у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Зі ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене не може бути взяте до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Враховуючи відмову відповідача в квітні 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, суд вважає, що строк звернення до суду, визначений ст. 257 ЦК України ним не пропущено, а тому необхідності у вирішенні питання про поновлення цього строку не має.
При вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень ст. 88 ЦПК України та п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито», і стягує на користь позивача лише суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задоволити.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 50, 54, 67 ч.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22 травня 2008 року, як інваліду третьої групи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування », з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/
Копія вірна: суддя І.М. Сагайдак