Ухвала від 23.03.2023 по справі 642/5191/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №642/5191/19

Провадження № 1-кп/552/123/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю прокурора - ОСОБА_2 ,

захисника - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження № 642/5191/19 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну міри запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, оскільки у нього є постійне місце проживання, батьки, які потребують його допомоги. Клопотання прокурора просив не задовольняти.

Прокурор прохала відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 та заявила клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб, оскільки ризики передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.

Захисник ОСОБА_3 прохала задовольнити клопотання обвинуваченого, а проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, прохала змінити міру запобіжного заходу для ОСОБА_4 на домашній арешт.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Згідно ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні одна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася.

Застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для обвинуваченого ОСОБА_4 є неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим в п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на це вказують такі обставини як те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно перешкоджати кримінальному провадженню, та вчиняти інші кримінальні правопорушення. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду корисливих тяжких кримінальних правопорушень, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, не був працевлаштований, не мав постійного заробітку.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, що передбачені в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші злочини.

Обвинувачений ОСОБА_4 прохає змінити йому міру запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м'яку, таку, що не буде пов'язана із позбавленням волі, однак він не надав суду будь яких доказів чи документів, які б підтверджували його придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану. Будь яких відомостей щодо надходження до установи попереднього ув'язнення чи суду запиту органу, який здійснює оборону України про доцільність мобілізації ОСОБА_4 немає.

Враховуючи, що до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою розгляд справи завершити не виявляється за можливе, то суд приходить до висновку про необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372, 376, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну міри запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 22.05.2023 року включно.

Копію ухвали направити для виконання в Державну установу «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий ОСОБА_1