Справа № 2 «а»-454/10
2 серпня 2010 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ченченко Т.О.,
при секретарі Заговоричевій Н.В.,
учасники судового процесу:
позивач ОСОБА_1,
відповідач Макошенцев А.В. (відсутній),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Димитров Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПСБДПС в Харківській області Макошенцева Антона Володимировича про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення до ДПС взводу ДПСБДПС в Харківській області Макошенцева Антона Володимировича в обґрунтування якого зазначив, що 4 червня 2010 року відповідачем Макошенцевим А.В. стосовно нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у якій зазначено, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, що 4 червня 2010 року він, керуючи автомобілем Шкода державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив швидкість в межах населеного пункту, чим допустив порушення вимог пункту 12,4 Правил дорожнього руху і скоїв вищенаведене правопорушення. На нього було накладене стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255 гривень.
Зазначена постанова винесена за результатами фіксації порушень ПДР засобом фото- та відео фіксації, а саме приладом Візир № 0812455, але він не погоджується з винесеною стосовно нього постановою, оскільки при зупинці його відповідачем він не погодився із зазначеною на приладі Візир швидкістю у 81 км/год, так як рухався із нижчою швидкістю про що і повідомив відповідача, однак його пояснення та аргументи свідка, який перебував у його автомобілі були залишені відповідачем без уваги. Вважає, що вимірювання швидкості провадилось з порушенням встановлених вимог, не зазначено, яким чином зафіксоване правопорушення, чи сертифікований технічний засіб Візир, чи пройшов він держповірку. В постанові не зазначено у якому населеному пункті була перевищена швидкість, хто саме здійснював вимірювання швидкості, чи має ця особа використовувати цей засіб і чи може ним користуватися, що робить неможливим встановити правильність роботи з приладом та достовірність вимірюваних даних. У постанові не зазначені фактичні дані, на підставі яких відповідач встановив наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, не зібрано доказів, що б підтверджували вчинення ним наведеного правопорушення. Враховуючи ці обставини, просив суд визнати протиправними дії відповідача і скасувати постанову інспектора ДПС взводу ДПСБДПС в Харьківській області Макошенцева Антона Володимировича АХ № 185441 від 4 червня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення частини першої статті 122 Кожексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві, просив суд задовольнити його позов у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення справи від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що 4 червня 2010 року інспектором ДПС взводу ДПС ВДПС в Харківській області Макошенцевим Антоном Володимировичем складений протокол серії АХ 208999 про адміністративне правопорушення та винесена постанова АХ № 185441 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, згідно з якими встановлено, що 4 червня 2010 року о 13.40 год на 621 км а/д Київ-Харків-Довжанський, керуючи автомобілем SCODA д/н НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 81 км/год в межах населеного пункту позначеною знаком 5.45 ПДР України, чим перевищих швидкість на 21 км/год. Швидкість вимірювалась «Візир» № 0812455, чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за що на нього накладено штраф у розмірі 255 гривень на користь держави (а.с. 16-17). Із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не погоджувався, зазначав у своїх поясненнях у протоколі, що швидкість не порушував.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 4 червня 2010 року він з позивачем і її дружиною їхали до Харькова навідати батьків його дружини. Виїхали вони близько 12.00 години. Все було добре до міста Ізюма, коли їх зупинили працівники міліції. Позивач вийшов з машини, а коли повернувся через деякий час зазначив, що працівники міліції склали протокол стосовно нього, оскільки, на їх думку він перевищив швидкість і їхав із швидкістю 81 км/год. Але він точно пам*ятає, що вони не перевищували встановлену швидкість, рухались із швидкістю 79-80 км/год не більше. Він весь час дивився на спідометр, оскільки машина була нова і його цікавили показання на приборах.
Вислухавши пояснення позивача, покази свідка, дослідивши надані суду дані, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 14.4 Правил дорожнього руху України встановлено заборону транспортним забобам у населених пунктах рухатись зі швидкістю, що перевищує 60 км/год.
Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що позивач ще на місці, як видно з пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечував свою вину, інспектором при складанні протоколу на підтвердження вини позивача у правопорушенні, яке ставилось позивачу, його поясненням не надано ніякої оцінки, не наведено доказів і такі докази не надані у судове засідання, на спростування пояснень позивача, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_4 винесена із грубим порушенням вимог законодавства про адміністративні правопорушення і у зв*язку з цим підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.23, 141, 122, 251, 258, 280, 287-289 КУпАП та керуючись ст.ст.11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПСБДПС в Харківській області Макошенцева Антона Володимировича про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 185441 від 4 червня 2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: