Постанова від 19.07.2010 по справі 2а-593/10

Справа №2а-593/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Подобєд О.К.

при секретареві Севастьяновій Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпродзержинська адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області Євдокимова Ігоря Дмитровича про скасування постанови та закриття провадження за постановою АЕ № 205055 від 23.04.2010 року у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області Євдокимова І.Д. про визнання неправомірним рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, скасування постанови та закриття провадження за постановою АЕ № 205055 від 23.04.2010 року у справі про адміністративне правопорушення.

В своїй позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилався на те, що 23.04.2010 року відповідачем відносно нього була винесена постанова АЕ № 205055 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП.

Відповідно до постанови вказано, що 23 квітня 2010 року о 12.50 годині рухаючись по вулиці Сировця в м. Дніпродзержинську, проїхав регульоване перехрестя на заборонений жест регулювальника. Позивач заперечує вчинення вказаного правопорушення, вважає, що складання протоколу та винесення постанови було з грубим порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, що відповідач дав невірну оцінку дорожній обстановці - в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП. Пояснив, що рухався по проїзній частині з одностороннім напрямом. Регулювальник знаходився посередині перехрестя. Він рухався в той час, колі він стояв до нього боком, що є допустимим згідно з п.п.8-а Правил дорожнього руху «Сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском. Відповідач в своїй постанові не зазначив у якому положенні корпуса він знаходився по відношенню до його автомобіля та який саме жест в цей момент виконувався. Відповідачем при складанні протоколу не було зупинено свідків, які б підтвердили, що ним порушено правила проїзду регульованого перехрестя на заборонений жест регулювальника.

Просив скасувати постанову АЕ № 205055 від 23.04.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, пояснень та докази не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.04.2010 року ОСОБА_3, рухався в м. Дніпродзержинску по вулиці Сировця, проїхав регульоване перехрестя, був зупинений відповідачем для складання протоколу і винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за здійснення правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Суд вважає, що при винесені постанови відповідачем порушені права ОСОБА_3 передбачені ст. 268 КУпАП, а саме він мав право: давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.

Ні в постанові, ні в протоколі не наведено доказів, які б підтверджували вчинення даного правопорушення (відсутні дані про свідків, схема ділянки дороги, де вчинено правопорушення). На що позивач вказав у поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення і ці його доводи не спростовані наявними у справі доказами.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, доказів про скоєння правопорушення відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При винесені постанови про накладення адміністративного стягнення посадовою особою не було дотримано вимог зазначеної норми, а саме не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інспектором не об'єктивно досліджені та вивчені обставини, що мають значення для винесення обґрунтованої постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують доводи відповідача.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення не доведено здійснення правопорушення. Відсутні пояснення свідків і інші докази, які доказували факт правопорушення, а є пояснення позивача, згідно яких, останній не згоден з протоколом про адміністративне правопорушення. Крім того, в судовому засіданні була допитана у якості свідка ОСОБА_4, яка в своїх пояснення заперечувала те, що позивач порушив правила дорожнього руху.

Таким чином, інспектор ДАІ при винесені спірної постанови не з'ясував вини позивача, не встановив винної особи в скоєні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, не довів факт правопорушення. Позивачем було надано схема проїзду перехрестя, де вбачається, що автомобіль рухався в сторону в яку показував жест регулювальника, колі він стояв до нього боком.

Вирішуючи питання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_3 суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП.

Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3- задовольнити частково.

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ МУ МВС України в Дніпропетровській області Євдокимова І.Д. серії АЕ № 205055 від 23.04.2010 р про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 122 ч.2 КупАП - скасувати.

В іншій частині позову відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ- з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 21.07.2010 р.

Суддя О.К. Подобєд

Попередній документ
10979555
Наступний документ
10979557
Інформація про рішення:
№ рішення: 10979556
№ справи: 2а-593/10
Дата рішення: 19.07.2010
Дата публікації: 06.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Південний районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: