Справа: № 2-а-9170/08 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"18" серпня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі Ломанової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Прокурора Короштишівського районну Житомирської області Напалко Миколи Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання бездіяльності Прокурора Короштишівського району Житомирської області Напалко Миколи Миколайовича (далі відповідач) та зобов'язання відповідача винести постанову за заявою ОСОБА_2 від 24.01.2007 року про порушення кримінальної справи, направити на адресу позивача копію постанови , зобов'язання відповідача направити позивачці письмове вибачення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання прокурора направити їй письмове вибачення закрито.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог, так як позивачем не була отримана постанова поштою.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.07.2006 року позивачка через свого представника ОСОБА_4 звернулась із заявою до прокуратури Коростишівського району про вчинення злочину посадовими особами Відкритого акціонерного товариства "Коростишівський гранітний кар'єр" (далі ВАТ "Коростишівський гранітний кар'єр"), які у 2004 році присвоїли майно товариства, шляхом викупу акцій товариства.
Постановою помічника прокурора Коростишівського району від 28.08.2006 року в порушенні кримінальної справи було відмовлено за відсутністю в діях посадових осіб ВАТ "Коростишівський гранітний кар'єр" складу злочину та листом №1325 від 28.08.2006 року повідомлено заявницю про прийняте рішення.
ОСОБА_2 21.09.2006 року надіслала скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.08.2006 року, на яку прокурором району їй надіслана відповідь.
Постановою прокуратури Житомирської області від 16.11.2006 року була скасована помічника прокурора Коростишівського району від 28.08.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи і матеріали направлено прокурору Коростишівського району для організації додаткової перевірки.
24.01.2007 року позивачкою ОСОБА_2 додатково надано заяву про притягнення до відповідальності посадових осіб по факту присвоєння майна ВАТ «Коростишівський гранітний кар'єр».
За наслідками додаткової перевірки помічником прокурора Коростишівського району 26.01.2007 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ВАТ "Коростишівський гранітний кар'єр" за відсутністю в їх діях складу злочину. Листами від 27.01.2007 року за №213 та від 05.02.2007 №292 Прокурор Коростишівського району повідомив про прийняте рішення ОСОБА_2, що не оспорюється позивачкою
Позивачка ОСОБА_2 звернулась із письмовою заявою до Прокурори Житомирської області, яка 05.03.07 року направила на відповідача копію звернення для перевірки доводів і направлення копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.01.2007 року позивачу. Листом від 14.03.2007 року №1-ПР-53-06 на адресу позивача направлено копію постанови на трьох аркушах, що підтверджено листом і даними журналу реєстрації вихідної кореспонденції.
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із не обґрунтованості позовних вимог та їх не доведеності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.
Статтею 19 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Відповідачем в порядку ст.97 УПК України розглянута заява позивачки про скоєння злочину і винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи, про що була повідомлена позивачка листом .
Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, правильно виходив з того, що відповідачем, як органом, уповноваженим розглядати заяви і скарги громадян, а також здійснювати передбачені законодавством заходи реагування, у відповідності із вимогами Закону України "Про прокуратуру" розглянуто всі заяви позивача та надано йому належну відповідь.
З таким висновком місцевого суду обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження позовних вимог, в той же час відповідачем надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності своїх дій.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на довідку з ЦПС №1, так як у ний зазначена тільки та обставина, що позивачка не отримувала заказаної кореспонденції.
Порушень прав позивача з боку Прокурора Коростишівського району Житомирської області не вбачається.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, не спростовують постанови суду і при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ними допущено не було.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції- без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 25 серпня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун
Повний текст ухвали виготовлений 25 серпня 2010 року.