Справа № 522/19761/21
Провадження № 2/522/1514/23
21 березня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сулими А.С.,
представника позивача - Черевиченко Н.А.,
представника відповідача - Лебедєвої Д.Ф.,
представників третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Черевиченко Неллі Анатоліївни про зміну позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - Одеська міська рада про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
07.10.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності, у якій просить суд:
- встановити факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка померла у липні 2019 року однією сім'єю з 18 листопада 2005 року по липень 2019 року;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 , як на спільне майно подружжя та 1/2 частину квартиру, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла у липні 2019 року, а взагалі визнати право власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 .
16.11.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
08.07.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, у якій вона просить суд:
- встановити факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка померла у липні 2019 року однією сім'єю з 18 листопада 2005 року по липень 2019 року;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом із заявою про зміну позовних вимог, представником позивача подано клопотання, у якому вона просить суд відстрочити сплату судових витрат в розмірі 3 627,52 грн до моменту винесення судового рішення.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Із змісту ч.ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 зазначено, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Поряд з цим суд зазначає, що ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не його обов'язок звільнити заявника від сплати судового збору. Аналогічну правову позицію навів Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 904/9117/17.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану заявника.
Разом з тим, представником позивача не надано доказів, які б характеризували майновий стан позивача, що позбавляє суд можливості застосувати вище вказані положення, тому у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем змінено вимогу майнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається - дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно з п. а п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна, наданий позивачем при зверненні до суду з позовом, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_1 становить 725 501,00 грн без ПДВ.
Отже, сума судового збору за майновою вимогою ОСОБА_3 становить 7 255,01 грн.
Судом встановлено, що при звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 627,52 грн (квитанція від 06.10.2021 № 0.0.2291499709.1) за вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 - 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення недоліків позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 3 627,49 грн (7 255,01 грн-3 627,52 грн= 3 627,49 грн).
Заяву про усунення недоліків необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Керуючись ст.ст. 49, 175, 177, 185, 187, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволені клопотанні ОСОБА_6 про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення судового рішення відмовити.
Заяву представника позивача адвоката Черевиченко Неллі Анатоліївни про зміну позовних вимог залишити без руху.
Встановити заявнику для усунення недоліків п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява про зміну позовних вимог вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали відповідно до ст. 259 ЦПК України буде складено протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 27.03.2023.
Суддя І.А. Павлик