Справа №206/179/22
Провадження № 2/932/871/23
15 березня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Скрипниченко К.Г.
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін в м. Дніпро справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17.01.2022 року до Самарського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з відповідачем перебуває в шлюбі з 20.07.2012 року, який було зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 75. Від шлюбу вони дітей не мають. З вересня 2019 року вони не проживають з відповідачем, не виконують сімейні обов'язки, не підтримують шлюбних стосунків, ведення між ними спільного господарства припинено, між ними існують формальні сімейні стосунки, вони мають протилежні погляди на сімейне життя та давно втратили один до одного почуття любові та поваги. Шлюб між ними є формальним, подальше перебування у шлюбі буде протирічити її інтересам. Посилаючись на зазначене, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22.03.2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано для розгляду за підсудністю до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2022 року зазначена цивільна справа була передана для розгляду судді Кудрявцевій Т.О.
Ухвалою від 15.06.2022 року суддею Кудрявцевою Т.О. було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, розгляд справи просила провести в її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи неодноразово повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Ознайомившись з заявою позивача, розглянувши справу та дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач з відповідачем перебувають в шлюбі з 20.07.2012 року, який було зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 75, про що видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Дітей від шлюбу сторони не мають.
Судом встановлено, що причиною розпаду сім'ї сторін є те, що з вересня 2019 року між позивачем та відповідачем припинені шлюбні стосунки та ведення між ними спільного господарства, між ними існують формальні сімейні стосунки, вони мають протилежні погляди на сімейне життя та давно втратили один до одного почуття любові та поваги. Позивач не проживає разом з відповідачем, шлюб між сторонами є формальним, подальше перебування у шлюбі буде протирічити інтересам сторін.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у суді не висловив бажання щодо примирення, а натомість, позивач у наданій суду заяві наполягала на розірванні шлюбу, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб сторін підлягає розірванню.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по справі - сплачений позивачем судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280, 281, 282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20.07.2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 75, від якого вони дітей не мають, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі - сплачений нею судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.О. Кудрявцева