Справа № 930/520/23
№2/930/296/23
27.03.2023 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.
при секретарі Путій З.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тимощук Юлії Леонідівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона зареєструвала із відповідачем шлюб 20.02.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про в цей же день було зроблено актовий запис за №47.
За час перебування в шлюбі мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони проживають окремо, а шлюб існує лише формально.
Подружнє життя з відповідачем не склалося та збереження сім'ї стали неможливим, а тому позивачка дійшла висновку про розірвання шлюбу.
Сторони в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви, у яких вимоги заяви про розірвання шлюбу підтвердили, просили їх задовольнити, шлюб розірвати, розглянути справу без їх участі.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.02.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (після укладення шлюбу - ОСОБА_4 ) було зареєстровано шлюб, про що цього ж дня складено відповідний актовий запис №47, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у сторін є донька - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до положень ч. 2 ст.104, ч. 3 ст.105, ч. 1 ст.110 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін та дітей, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Крім цього, позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанції АТ "Укрпошта" ПН 215600426655 позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
З огляду на викладене, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Також позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд, звертає увагу на те, що представником позивача, адвокатом Тимощук Ю.Л. в якості доказів понесених судових витрат надано суду лише квитанцію про оплату судового збору та договір про надання правової допомоги від 10.02.2023. Інших документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (розрахунок, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку та вважає справедливим та обґрунтованим позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задовольнити частково, розірвати шлюб укладений позивачем з відповідачем ОСОБА_2 так як дана вимога є обгрунтованою та доведеною матеріалами справи в іншій частині позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити у зв'язку з її недоведеністю позивачем.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 109, 110-114 СК України, ст.ст. 82, 141, 200, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тимощук Юлії Леонідівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зареєстрований 20.02.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №47 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище " ОСОБА_6 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 - 1073,60 гривень судового збору, сплаченого відповідно до квитанції АТ "Укрпошта" ПН 215600426655.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Алєксєєнко