Справа № 930/763/23
Пров. № 2/930/327/23
про залишення позовної заяви без руху
24.03.2023 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна, -
ОСОБА_1 звернулася в Немирівський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Так, позовна заява мотивована тим, що між сторонами 20.10.2022 було укладено договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого відповідач передач позивачу документи на квартиру та ключі від неї, а позивачка передала відповідачеві під розписку грошові кошти у розмірі 99500 грн.
Вказані документи (розписка та договір купівлі - продажу), як вказує позивачка, в копіях були надані до суду на підтвердження обставин, викладених у позові.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 235/5555/16-ц (провадження № 61-28858св18).
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування ст. 1046,1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
А тому, розписка, враховуючи предмет позовних вимог, повинна бути подана до суду лише в оригіналі, відповідно до ст. 84 ЦПК України, положення ст.545 ЦК України та правову позицію Верховного суду у постанові від 31.10.2018 року по справі № 707/2606/16-ц.
Однак, згідно із актом, складеним 23.03.2023 комісією праціників Немирівського районного суду, при отриманні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 документи у виді копії розписки та копії договору купівлі-продажу, які вказані в додатках, - відсутні.
З таких підстав, суд приходить до висновку про те, що позивачка не надала до суду всіх наявних у неї доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Окрім того, позивачка вказує, що неодноразово зверталася до відповідача з метою нолтаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, однак відповідач їй відмовив у нотаріальному посвідченні договору та у поверненні грошових коштів.
Верховний Суд у постановах від 04 березня 2019 року у справі № 665/2266/16-ц та від 30 жовтня 2019 року у справі № 140/2001/17 вказав, що при розгляді даної категорії справ суд повинен з'ясувати чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Однак на підтвердження вказаних обставин позивачкою не зазначено в якій формі здійнювалася вимога позивачки до відповідача про нотаріальне посвідчення та повернення коштів, як і не надано доказів про те, що відповідач ухидяється від нотаріального посвідчення договору та відмовив у поверненні коштів.
Також, в позовній заяві відсутні відомості про вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору.
Згідно з ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
З наведених підстав вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна, залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься не поданою та повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.М. Алєксєєнко