Справа №932/1259/23
Провадження №2-о/932/22/23
15 березня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Овчиннікової О.С.
за участю секретаря судового засідання Киричок Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
Заявники звернулися до суду із спільною заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя. В заяві вони посилалися на те, що 07 серпня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З січня 2022 року шлюбні відносини між ними фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе. Між ними досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільних дітей, про що свідчить нотаріально посвідчений договір. Відповідно до умов вказано договору діти залишаються проживати з батьком. Будь-які спори стосовно майна та інші вимоги, які можуть бути вирішено одночасно з розірванням шлюбу відсутні.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, вимоги підтримував у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Заявниця ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, проте направила на адресу суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, вимоги підтримувала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлена вимога підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 виданого 07 серпня 2010 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрували шлюб 07 серпня 2010 року, шлюб зареєстрований Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 423. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_6 ».
Від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом було встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим. Сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо.
За положеннями ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ч. 3, 7, 8 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Вимогами ч. 1 ст. 190 Сімейного кодексу України встановлено, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Відповідно до ст. 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Вирішуючи питання про можливість задоволення заяви суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
В даному випадку заходів для відновлення родинних відносин вжито не було, сторони не мешкають однією сім'єю, на примирення не згодні - зазначене свідчить про те, що родина розпалася остаточно, оскільки подали спільно заяву про розірвання шлюбу, а тому підтверджують, що зробили свідомий та добровільний вибір, і після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дитини , тому заява підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 105, 109, 114, 115 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 263-265, 289 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 07 серпня 2010 року Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 423 - розірвати.
Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Овчиннікова