Справа № 136/2517/18
провадження № 2/136/945/18
"14" березня 2023 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ТОВ «Концерн Сімекс-Агро», правонаступник - ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - відповідач) у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила:
- усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 майном, а саме: витребувати в ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
25.02.2017 позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого успадкувала після смерті матері земельну ділянку площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Зозівківської сільської ради. Позивачу стало відомо про наявність договору оренди землі №244 від 20.08.2007, який нібито був укладений між ТОВ «Концерн Сімекс-Агро» та її матір'ю ОСОБА_3 . Вказаний договір був зареєстрований у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" про що вчинено запис від 14.08.2007 за №04078140376, а угода 15.11.2010 за №041004400228. Проте, зазначений договір та додаткову угоду до нього ОСОБА_3 не підписувала, оскільки остання з 14.03.2006 по 10.07.2008 відбувала покарання в колонії. Крім того договір не міг бути зареєстрований раніше дати його підписання. Позивач вважає, що слід усунути перешкоди в користуванні її земельною ділянкою шляхом її витребування.
Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.
Також представник позивача подав до суду заяву про призначення почеркознавчої експертизи додаткової угоди на предмет дійсності підпису в ній ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 06.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Відповідач подав до суду відзив, який обґрунтовує наступними обставинами.
Дійсно між сторонами було укладено спірний договір оренди, який зареєстровано 14.08.2007 та додаткову угоду, якою збільшено строк оренди земельної ділянки площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206) на 20 років, яку зареєстровано 15.11.2010. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку перейшло до позивача. На спростування доводів позивача щодо недійсності підпису в оспорюваному договорі і додатковій угоді, відповідач вказує на те, що такий підпис є аналогічний підпису ОСОБА_3 в акті приймання-передачі до них, а з огляду на те, що позивач після смерті матері отримувала орендну плату, то це свідчить, що вони знали про оренду відповідачем їх земельної ділянки. Разом з тим, представником відповідача була подана заява про застосування строку позовної давності, оскільки про спірну додаткову угоду позивач дізналася ще у 2010 році, а її звернення до суду відбулося в 2018 році і строк позовної давності минув.
Викладені обставини слугували підставою для заперечення проти позову.
Позивач відповіді на відзив не подала, однак окремо заявила у своєму клопотанні про необхідність призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи на встановлення дійсності підпису від її імені у спірній додатковій угоді.
Ухвалою суду від 22.01.2019, на задоволення клопотання представника позивача, витребувано оспорюваний правочин та призначено судово-почеркознавчу експертизу на встановлення дійсності її підпису в додатковій угоді до договору оренди (дата реєстрації 15.11.2010), а проведення експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського НДІСЕ, провадження у справі зупинено.
22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" на ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити незмінні.
Ухвалою суду від 21.07.2020 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 08.10.2020, на задоволення клопотання представника позивача, у відділення поштового зв'язку тимчасово вилучено витребуваний правочин.
Ухвалою суду від 21.01.2021 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.04.2021, на задоволення клопотання, визначено об'єкти дослідження, вирішено направити матеріали справи на експертизу, провадження зупинено.
Ухвалою суду від 28.05.2021 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 28.07.2021 вирішено направити матеріали справи на експертизу, провадження зупинено.
Ухвалою суду від 26.10.2021 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.11.2021 вирішено направити матеріали справи на експертизу, провадження зупинено.
Ухвалою суду від 18.03.2022 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.05.2022 прийнято до провадження заяву про зміну предмету позову з викладенням позовних вимог в актуальній редакції.
Ухвалою суду від 13.06.2022 вирішено направити матеріали справи на експертизу, провадження зупинено.
Ухвалою суду від 19.09.2022, у зв'язку з надходженням висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ №4652/4653/22-21 від 09.09.2022 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.12.2022 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення в справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи, закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 27.02.2023 на задоволення клопотання експерта визначено здійснювати судове засідання в режимі відеоконференції за участю експерта.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, а представник відповідача заперечив, щодо задоволення позову, посилаючись на те, що при формуванні висновку експертом допущено порушення. Експерт беручи участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявила, що при формуванні її висновку, вона дотримувалася відповідних інструкцій і результати експертизи не викликали сумнівів.
Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про право на спадщину за законом 25.02.2017 позивач успадкувала після смерті матері земельну ділянку площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Зозівківської сільської ради. Позивачу стало відомо про наявність договору оренди землі №244 від 20.08.2007, який нібито був укладений між ТОВ «Концерн Сімекс-Агро» та її матір'ю ОСОБА_3 . У матеріалах справи наявний договір вказаний договір, який був зареєстрований у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" про що вчинено запис від 14.08.2007 за №04078140376, а угода 15.11.2010 за №041004400228. Проте, як стверджує позивач зазначений договір та додаткову угоду до нього ОСОБА_3 не підписувала, оскільки остання з 14.03.2006 по 10.07.2008 відбувала покарання в колонії. 22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" на ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити незмінні. Представник відповідача, вказує на те, що підпис у договорі оренди та додатковій угоді є аналогічний підпису ОСОБА_3 в акті приймання-передачі до них, а з огляду на те, що позивач після смерті матері отримувала орендну плату, то це свідчить, що вони знали про оренду відповідачем їх земельної ділянки, а з огляду на те, що позивач отримувала орендну плату, то це свідчить, що при укладені додаткової угоди, сторони погодили всі її істотні умови. Представником відповідача була подана заява про застосування строку позовної давності. На задоволення клопотання сторони позивача, судом було призначено судово-почеркознавчу експертизи на вирішення, якої поставлено питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді до договору оренди землі №244 від 20.08.2007, яка зареєстрована у Вінницькій філії ДП «Центр ДЗК», про що Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.11.2010 за №041004400228, тією особою від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Проведення експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського НДІСЕ. Відповідно до висновку експертів Вінницького відділення Київського НДІСЕ №4652/4653/22-21 від 09.09.2022 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у вказаній додатковій угоді до договору оренди землі - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Крім того, у висновку вказано, що підпис від імені ОСОБА_3 у вищевказаній додатковій угоді до договору оренди землі - виконаний не самою ОСОБА_3 а іншою особою.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
В силу вимог ч.ч. 1-3 та ч.ч. 5-6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як визначено в ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі.
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.ч. 2-3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст.ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
Коли ж сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Судом було встановлено, що 25.02.2017 позивач успадкувала після смерті матері земельну ділянку площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Зозівківської сільської ради. Позивачу стало відомо про наявність договору оренди землі №244 від 20.08.2007, який нібито був укладений між ТОВ «Концерн Сімекс-Агро» та її матір'ю ОСОБА_3 . У матеріалах справи наявний договір вказаний договір, який був зареєстрований у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК" про що вчинено запис від 14.08.2007 за №04078140376, а угода 15.11.2010 за №041004400228.
Судом було призначено судово-почеркознавчу експертизи на вирішення, якої поставлено питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді до договору оренди землі №244 від 20.08.2007, яка зареєстрована у Вінницькій філії ДП «Центр ДЗК», про що Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.11.2010 за №041004400228, тією особою від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Проведення експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського НДІСЕ. Відповідно до висновку експертів Вінницького відділення Київського НДІСЕ №4652/4653/22-21 від 09.09.2022 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у вказаній додатковій угоді до договору оренди землі - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Крім того, у висновку вказано, що підпис від імені ОСОБА_3 у вищевказаній додатковій угоді до договору оренди землі - виконаний не самою ОСОБА_3 , а іншою особою.
Експерт Вінницького відділення Київського НДІСЕ беручи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявила, що при формуванні її висновку, вона дотримувалася відповідних інструкцій і результати експертизи не викликали сумнівів.
Як вбачається, з вищевказаного висновку, він не містять будь-яких тверджень чи посилань експертів щодо невідповідної якості чи недостатньої кількості наданого для проведення експертизи матеріалу, що могло поставити під сумнів правильність виконання експертизи. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що для проведення судово-почеркознавчих експертиз, експертам було надано оригінали об'єктів дослідження, а у якості зразків почерку та підпису матері позивача для порівняльного дослідження було надано оригінали документів з підписами та почерком.
Отже, експерт, дотримуючись вимог Інструкції провела дослідження на підставі оригіналу об'єкта дослідження, використовуючи для порівняльного дослідження оригінали документів, на яких містився підпис матері позивача. Крім того, експертами надано вичерпну відповідь на поставлене судом питання і суду зрозуміло її висновок, який є чіткими та конкретним, а тому суд вважає такий висновок належними та допустимими доказами у цій справі.
В ході розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи, однак представник відповідача поставив не поставив експертам питання, а визначити питання які вже досліджувалися експертами, які у своєму висновку надали вичерпну відповідь по них немає підстав.
На переконання суду клопотання представника відповідача не містило обґрунтованих обставин, які б вказували на необхідність в призначенні додаткової судово-почеркознавчої експертизи.
Разом з тим, суд зауважує, що справа вже тривалий час перебуває на розгляді в суді, а тому необґрунтоване проведення додаткової експертизи та зупинення провадження у даній справі є, серед інших, порушенням розумного строку розгляду справи судом.
Суд вважає неприйнятними аргументи представника відповідача, які на початку розгляду даної справи були ним викладені в окремій заяві про застосування строку позовної давності, так як стороною позивача, з урахування надалі поданої заяви про зміну предмета позову, просила, серед іншого, усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов'язати звільнити земельну ділянку, а негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Суд зауважує про неприйнятність доводів представника відповідача про те, що з моменту укладення спірної додаткової угоди до договору оренди землі, відповідачем належним чином виконуються свої зобов'язання, а позивач протягом всього часу отримувала орендну плату, й тим самим приймала від відповідача виконання умов оспорюваного правочину. Однак, прийняття таких умов не може свідчити про укладення правочину щодо оренди земельної ділянки і його дійсність та відповідність вимогам ст. 203 ЦК України.
Суд зауважує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Суд, оцінивши докази у справі, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, а сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи. Оскільки підставами позову є не підписання матір'ю позивача спірної додаткової угоди та договору оренди, що свідчить про відсутність волевиявлення на укладення договору на вказаних у них умовах, що було підтверджено в ході судового розгляду, а тому права позивача щодо вказаної земельної ділянки підлягають захисту.
Встановивши, що спірна додаткова угода до договору оренди матір'ю позивача
ОСОБА_3 не підписувалася, тобто не є укладеною, суд вбачає, що позивач, як нинішня власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення правочину в мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв'язку з фактичним використанням земельної ділянки.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога про усунення перешкод у користуванні належним позивачеві майном, а саме: витребувати в ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на її користь земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, витрат та пов'язаних із проведенням експертизи керується ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України, згідно з якою судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України в разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено повністю, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн та витрати, пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 5148,30 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 63, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 32513287) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування - задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 майном, а саме витребувати в Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. та витрати на залучення експерта в розмірі 5148 (п'ять тисяч сто сорок вісім) грн 30 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 23.03.2023.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО