Справа № 199/2570/23
(1-кп/199/373/23)
іменем України
27 березня 2023 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040640000332 від 10 лютого 2018 року за ч. 1 ст. 365 КК України,
Прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, за яким просить суд закрити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040640000332 від 10 лютого 2018 року за ч. 1 ст. 365 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12018040640000332 від 10.02.2018, розпочате за заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» та ПАТ «ДНІПРОГАЗ» вимагають здійснити на свою користь платіж майнового характеру, без правових підстав у розмірі 3270 грн. В ході досудового розслідування встановлено, що 09.06.2012 заявниця набула права власності на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування. 16.01.2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» і газорозподільним підприємством ПАТ «ДНІПРОГАЗ» укладено договір №031004062 на постачання природного газу у квартиру АДРЕСА_2 . Однак через наявність заборгованості минулими власниками за вказаною адресою у розмірі 3 193,47 грн. перед ПАТ «ДНІПРОГАЗ» та 3 270,25 грн. перед ТОВ «ДНІПРОГАЗ ЗБУТ». ОСОБА_4 01.12.2016 надіслано звернення до НКРЕКП, щодо незабезпечення газопостачання після укладення договору з ПАТ «ДНІПРОГАЗ». У відповідь 21.12.2016 НКРЕКП надав відповідь: «Таким чином, з метою врегулювання спірних питань, зокрема щодо відновлення газопостачання Вам необхідно звернутися ... до ПАТ «Дніпрогаз» для проведення звірки (визначення спожитих обсягів та до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» для підписання за результатами такої звірки (корегування) відповідного акту нарахування та сплати. У разі не вирішення спірних питань шляхом переговорів, за результатами проведеної звірки (документів), спірні питання вирішуються в судовому порядку, з врахуванням тих чи інших обставин, що регулюються іншими нормативно-правовими документами...». Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що правовідносини між ОСОБА_4 та ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» і газорозподільним підприємством ПАТ «ДНІПРОГАЗ» носять цивільно-правовий характер. Окрім того, шкода, нанесена ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» та ПАТ «ДНІПРОГАЗ» ОСОБА_4 не є істотною, в розумінні примітки до ст.364 КК України, адже є меншою за 100 нмдг. Таким чином, під час досудового розслідування вжито ряд слідчих (розшукових) дій проте особу, яка скоїла дане кримінальне правопорушення не встановлено. Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 365 КК України є нетяжким та згідно зі ст.49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності складають 5 (п'ять) років. Враховуючи, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження №12018040640000332 закінчились, оскільки з часу кримінального правопорушення до теперішнього часу минуло понад 5 років, невстановлена особа вчинила нетяжкий злочин та відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України вказане кримінальне провадження підлягає закриттю.
В судове засідання були викликані прокурор ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 . Останні були належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися. Прокурор ОСОБА_3 надав суду письмову заяву з проханням проводити розгляд клопотання за його відсутності. Потерпіла ОСОБА_4 про причини неявки суд не повідомила.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Надані суду докази доводять наявність ознак вчинення саме злочину і підстави ставити під сумнів його кваліфікацію за частиною 1 ст. 365 КК України відсутні.
Відповідно до приписів ст. 12 КК України, передбачене частиною 1 ст. 365 КК України кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, для якого стаття 49 КК України передбачає строк давності у 5 (п'ять) років.
Суд також приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 травня 2019 року № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування - «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР та виходячи з інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні № 12018040640000332 від 10 лютого 2018 року за ч. 1 ст. 365 КК Українине встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
Також, суду не надано доказів на підтвердження переривання строку давності відповідно до приписів ч. 3 ст. 49 КК України.
Таким чином, на цей час строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим кримінальним провадженням сплив і кримінальне провадження у відповідно до вимог п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.
Керуючись ст. 110, 284, 369-372КПК України,
Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040640000332 від 10 лютого 2018 року за ч. 1 ст. 365 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12018040640000332 від 10 лютого 2018 року за ч. 1 ст. 365 КК України - закрити відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:
27.03.2023