154/1205/23
1-кс/154/225/23
21 березня 2023 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність правоохоронних органів,
07 березня 2023 року до Володимир-Волинського міського суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просить: притягнути до кримінальної відповідальності начальника відділу поліції ОСОБА_4 , начальника сектору дізнання РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за зловживання своїм службовим становищем та не виконання вимог суду, щодо внесення відомостей до ЄРДР за № 12021035510000414 від 20.07.2021; відсторонити вказаних осіб на час кримінального провадження; внести відомості до ЄРДР за рішенням суду за ч.3 ст.190 КК України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав свою скаргу та просив її задовольнити.
Представники Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та Володимирської окружної прокуратури в судове засідання не з'явилися за невідомими суду причинами, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши заявника дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Встановлено, що 14 та 15 червня 2021 року Володимирським РВП ГУНП у Волинській області двічі було прийнято по лінії «102» та зареєстровано заяви ОСОБА_3 про вчинення щодо нього та його сім'ї шахрайства, яке полягало у незаконному заволодінні квартирою його пристарілої бабусі ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки відомості про кримінальне правопорушення за вказаними заявами ОСОБА_3 не були внесені до ЄРДР, останній звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14.07.2021 скарга ОСОБА_3 була задоволена, та зобов'язано керівника органу досудового розслідування Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області або уповноважену ним особу внести відомості до ЄРДР за заявами ОСОБА_3 від 14 червня 2021 року та від 15 червня 2021 року.
На виконання вимог вказаної ухвали слідчого судді 20 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021035510000414.
Тобто, вимоги скарги фактично зводяться до того, щоб до ЄРДР внести відомості за тією самою подією, але за іншою правовою кваліфікацією визначеною заявником самостійно за ч. 3 ст. 190 КК України.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 року в справі №658/1658/16-к зазначив, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Отже, рішення щодо кваліфікації діяння за тією чи іншою статтею кримінального закону приймає слідчий самостійно, виходячи із сукупності доказів, що є у його розпорядженні на тому чи іншому етапі досудового розслідування.
При цьому, у ході досудового слідства питання про зміну кваліфікації може постати неодноразово. Це, зазвичай, пов'язано зі встановленням нових фактичних обставин справи чи новою оцінкою вже відомих доказів, оскільки внаслідок цього змінюється фактична підстава кримінально-правової кваліфікації, то й сама юридична оцінка скоєного може зазнати змін.
На підставі п.8 ч.2 ст. 40 КПК України слідчий повноважний приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі й щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення за наявності для того обґрунтованих підстав, як то, об'єктивних даних, які б дали йому змогу встановити відповідність ознак того чи іншого діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Слідчий суддя, виходячи із положень ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у тому числі й щодо кваліфікації ним кримінального правопорушення, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України).
Тож, враховуючи все вищенаведене, а також те, що вимоги цієї скарги ОСОБА_3 фактично направлені на зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке вже внесені до ЄРДР, то слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у їх задоволенні, оскільки кримінальний процесуальний закон відносить кваліфікацію діяння до повноважень слідчого/прокурора, а не слідчого судді.
Крім того, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, постановою слідчого від 01.02.2023 правова кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12021035510000414 змінена на ч.3 ст.190 КК України, а отже порушене у дані скарзі питання вже вирішено слідчим самостійно.
Щодо вимог заявника про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у невиконанні рішення суду, слідчий суддя вважає необхідним зауважити, що притягнення особи до кримінальної відповідальності також не відноситься до повноважень слідчого судді, визначених чинним КПК України.
Враховуючи викладене скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність правоохоронних органів - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1