Справа № 521/15683/19
Пр-ня по справі № 1-кп/521/292/23
Дата і місце постановлення вироку:
27 березня 2023 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Малиновський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019160000000299 від 16.03.2019 року.
Прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Калчева, Болградського району, Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, з вищою освітою, не одружений.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа:
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 , потерпілий - ОСОБА_6
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення:
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 , 15.03.2019 року, о 23 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса, діючи необережно, порушивши п.2.3б, п.12.4, п.12.9б та п.12.3 ПДР України, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 .. Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п. 12.3 ПДР України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_7 ..
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
У судових засіданнях сторони надали наступні докази:
- допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у скоєнні злочину не визнав та показав, що у той день він з їхав з роботи, після «Макдональдсу». Він їхав по лівій полосі, а машини попереду з правої. Їхав зі швидкістю в межах 50-60 км/год. Відчув удар по лівій стороні. Спочатку не зрозумів що сталося, так як спрацювали подушки безпеки. Він з дівчиною намагалися надати потерпілому допомогу до приїзду швидкої. Він їхав на зелений сигнал світлофору та вважає, що потерпілий порушив правила ПДР, що стало причиною ДТП. Він пішохода не бачив. На проїздній частині не бачив руху, так як йому назустріч їхало дві машини;
- допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_7 був його пасинком, якого він знав з жовтня 1991 року. Він на обліку не стояв, закінчив медичний коледж. Проживав з ними та бабусею. В день пригоди він додому не приходив;
- допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона працювала на заправці, прийшов чоловік, приблизно 40 років, був випивший. Він вів себе підозріло, вона хотіла натиснути на тривожну кнопку, але він вибіг та почав бігти на дорогу, а потім підлетів в повітря. Сам факт збиття вона не бачила. Крім того, ОСОБА_7 сказав їй, що його не пускають додому в стані алкогольного сп'яніння;
- допитана у судовому засіданні ОСОБА_9 підтримала цивільний позов та показала, що ОСОБА_7 проживав з ними та у нього було загальне захворювання. Те, що сина не пускала додому вона не підтверджує. Вказала, що матеріальну шкоду ОСОБА_3 сплатив, залишилася моральна шкода;
- до ЄРДР внесені відомості щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15.03.2019 року (витяг з ЄРДР за №12019160000000299);
- 16.03.2019 року оглянуто місце події за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, під час якого було виявлено та вилучено автомобіль «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , який визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 (протокол огляду місця події від 16.03.2019 року зі схемою місця ДТП та фототаблицею; постанова про визнання речовим доказом від 16.03.2019 року; розписка);
- при дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлена закрита черепно-мозкова травма: рана та садна голови, вогнищеві крововиливи під м'якими мозковими оболонками; закрита травма грудної клітки: перелом грудини, перелом правої ключиці, 2-6-го правих та 6-9-го лівих ребер, розрив міжхребцевого диску між 3-м та 4-м грудними хребцями стовбура 3 повним розривом спинного мозку, розриви правої легені, розрив легеневого 3 крововиливом у ліву плевральну порожнину (200 мл рідкої, темно-червоної; закрита травма живота і таза: садна живота, синець в проекції крила лівої клубової кістки, розрив правого купола діафрагми, розрив селезінки, розрив уретри, переломи кісток тазу, розриви зв'язкового апарату таза; травма кінцівок, відкритий перелом правої плечової кістки, закритий перелом лівої плечової кістки, закритий перелом лівої малогомілкової кістки. Множинність, поєднаність, поліморфізм, локалізація та механізм утворення ушкоджень (ударна дія) виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_7 свідчать про те, що вони могли утворитися в результаті транспортної травми від дії деталей і поверхонь автомобілю та дорожнього покриття та, виходячи з морфології (садна з червоним дном нижче рівня шкіри, рани без ознак загоєння, синьо-фіолетовий колір синців), та ступеня виразності клітинної реакції, встановленої при судово-гістологічному дослідженні (відсутність виражених реактивних змін) спричинені майже одомоментно за хвилини до смерті. Смерть ОСОБА_7 перебуває в прямому причинному зв'язку з вищевказаною поєднаною травмою голови, тулуба та кінцівок у вигляді вогнищевих крововиливів під м'якими мозковими оболонками, перелому грудини, перелому правої ключиці, переломів правих та лівих ребер, розриву міжхребцевого диску між 3-м та 4-м грудними хребцями з повним розривом спинного мозку, розривів правої легені, розриву легеневого стовбура з крововиливом у ліву плевральну порожнину, розриву правого купола діафрагми, розриву селезінки, розриву уретри, переломів кісток тазу, розривів зв'язкового апарату таза, травматичної ампутації правої гомілки, відкритого перелому правої плечової кістки. кістки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 став шок. Ступінь виразності трупних явищ встановлений при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 (18.03.2019 р. о 11:00): (при дозованому тиску на трупні плями з силою 2 кг/см? протягом 3 сек. останні не бліднуть, трупне заклякання відсутнє у всіх зазвичай досліджуваних групах м'язів, гнильні зміни не виражені) дозволяє зробити висновок, що після смерті останнього і до судово-медичного дослідження його трупа пройшло більше 48 годин, але не більше 72 годин. Визначення, якою стороною тіла був обернений ОСОБА_7 до транспортного засобу у момент первинного контакту та в якому положенні (динамічному або статичному) він перебував в момент скоєння наїзду на нього перебуває у компетенції комплексної медико-автотехнічної експертизи. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,72%. Вказана концентрація етилового спирту в крові за життя могла відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння. Встановити з якою швидкістю повинен був рухатись транспортний засіб щоб наступив відрив ноги від тіла ОСОБА_7 на підставі дослідження його трупа неможливо (висновок експерта №643-1042-2019);
- при дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлена закрита черепно-мозкова травма: рана та садна голови, вогнищеві крововиливи під м'якими мозковими оболонками; закрита травма грудної клітки: перелом грудини, перелом правої ключиці, 2-6-го правих та 6-9-го лівих ребер, розрив міжхребцевого диску між 3-м та 4-м грудними хребцями з повним розривом спинного мозку, розриви правої легені, розрив легеневого стовбура з крововиливом у ліву плевральну порожнину (200 мл рідкої, темно-червоної крові); в) закрита травма живота і таза: садна живота, синець в проекції крила лівої клубової кістки, розрив правого купола діафрагми, розрив селезінки, розрив уретри, переломи кісток тазу, розриви зв'язкового апарату таза; травма кінцівок: травматична ампутація правої гомілки, забійні рани, садна, синці кінцівок, відкритий перелом правої плечової кістки, закритий перелом лівої плечової кістки, закритий перелом лівої малогомілкової кістки. Множинність, поєднаність, поліморфізм, локалізація та механізм утворення ушкоджень (ударна дія) виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_7 свідчать про те, що вони могли утворитися в результаті транспортної травми від дії деталей і поверхонь автомобілю та дорожнього покриття та, виходячи з морфології (садна з червоним дном нижче рівня шкіри, рани без ознак загоєння, синьо-фіолетовий колір синців), та ступеня виразності клітинної реакції, встановленої при судово-гістологічному дослідженні (відсутність виражених реактивних змін) спричинені за хвилини до смерті. Всі ушкодження у своїй сукупності були небезпечними для життя і за цим критерієм згідно з п. 2.1.1.а, 2.1.3.г, 2.1.3.и, 2.1.3.л, 2.1.3.м. 2.1.3.н, 2.1.3.о, 2.1.3.п Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_7 перебуває в прямому причинному зв'язку з вищевказаною поєднаною травмою голови, тулуба та кінцівок у вигляді вогнищевих крововиливів під м'якими мозковими оболонками, перелому грудини, перелому правої ключиці, переломів правих та лівих ребер, розриву міжхребцевого диску між 3-м та 4-м грудними хребцями з повним розривом спинного мозку, розривів правої легені, розриву легеневого стовбура з крововиливом у ліву плевральну порожнину, розриву правого купола діафрагми, розриву селезінки, розриву уретри, переломів кісток тазу, розривів зв'язкового апарату таза, травматичної ампутації правої гомілки, відкритого перелому правої плечової кістки, закритого перелому лівої плечової кістки, закритого перелому лівої малогомілкової кістки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 став шок. Ступінь виразності трупних явищ встановлений при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 (18.03.2019 р. о 11:00): (при дозованому тиску на трупні плями з силою 2 кг/см2 протягом 3 сек. останні не бліднуть, трупне заклякання відсутнє у всіх зазвичай досліджуваних групах м'язів, гнильні зміни не виражені) дозволяє зробити висновок, що після смерті останнього і до судово-медичного дослідження його трупа пройшло більше 48 годин, але не більше 72 годин. Виходячи з локалізації та механізму утворення ушкоджень ОСОБА_7 , ймовірніше за все перебував у вертикальному положенні, або близькому до цього в момент первинного контакту. Визначення, якою стороною тіла був обернений ОСОБА_7 до транспортного засобу у момент первинного контакту перебуває у компетенції комплексної медико-автотехнічної експертизи. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,72‰. Вказана концентрація етилового спирту в крові за життя могла відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння (акт судово-медичного дослідження №1042);
- на фрагментах кісток правої гомілки вилучених від трупа ОСОБА_7 виявлено багатофрагментарний уламковий перелом на фрагменті великогомілкової кістки, який міг утворитися в результаті травмуючої дії в напрямку справа-наліво, дещо спереду-назад. Багатоуламковий перелом на фрагменті малогомілкової кістки, з частковим руйнуванням голівки, встановити механізм якого не представляється можливим, через відсутність суміжних кісткових уламків (акт судово-медичного дослідження №134);
- при судово-токсикологічному дослідженні крові, сечі від трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,72‰, в сечі - 1,9‰ (акт судово-медичного дослідження №1608/1042);
- кров трупа ОСОБА_7 відноситься до групи АИ (IV) за системою АВО (акт судово-медичного дослідження №357/1042);
- вогнищеві крововиливи в фрагментах м'яких тканин голови; вогнищеві крововиливи в товщі м'яких мозкових оболонок великих півкуль; вогнищевий крововилив в легені; крововилив в правому куполі діафрагми; травматичний розрив селезінки з крововиливами, розтрощенням тканини - без виражених реактивних змін. Нерівномірно виражений набряк головного мозку. Порушення реологічних властивостей крові (еритроцитарні стази та сладжі, дисоціація крові у просвітах судин). Вогнища набряку, вогнищевий крововилив, фокуси гострої емфіземи, ділянки дистелектаза в легені. Паренхіматозна дистрофія, нерівномірне кровонаповнення в надісланих тканинах внутрішніх органів (акт судово-медичного-гістологічного дослідження №899/1042);
- в передній лівій частині автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 зафіксовані сліди, утворені в результаті контактування з об'єктом, що не має рівно міцних металу слідоутворюючих крайок, що мають в своєму складі предмети з тканини, які за своїм виглядом характерні для контакту з тілом (предметами одягу) пішохода. Спочатку з пішоходом мала місце контакт ліва частина капоту. Після зазначеного контактної взаємодії мало місце закидання тіла пішохода на вітрове скло в лівій частині та панель даху. На момент проведення дослідження й на момент ДТП гальмівна система, рульове керування й ходова частина автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 були працездатні, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії, ефективно знижувати швидкість аж до зупинки й не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити відмову систем, втрату керованості, або відведення транспортного засобу від заданого напрямку (висновок експерта №19-1517-1449);
- оглянутий у судовому засіданні відеозапис визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження (CD-R диск; протокол огляду від 27.03.2019 року; постанова про визнання речовим доказом від 27.03.2019 року);
- оглянутий у судовому засіданні відеозапис визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження (CD-R диск; протокол огляду від 03.06.2019 року; постанова про визнання речовим доказом від 03.06.2019 року);
- за даними відео ДТП в умовах події пішохід рухається по проїзній частині вул. Люстдорфська дорога зліва направо і чітко спостерігається, коли він знаходиться у лівого краю проїзної частини дороги за напрямком руху автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , під деяким кутом, видаляючись від напрямку руху автомобіля. При русі автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , стався наїзд на пішохода, який перетинав проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля. Загальний час руху пішохода, з моменту коли він спостерігається, що він рухається по проїзній частині у лівого краю за напрямком руху автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 і до моменту наїзду становить близько 11.600с=02:10.000-01:58.400. З відеозапису наданого на дослідження неможливо встановити швидкість руху автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , як до моменту настання так і в момент настання наїзду пішохода, оскільки наданий відеозапис не містить інформації згідно якої можливо встановити швидкість руху транспортного засобу. В умовах даної пригоди водію автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , необхідно було рухатися в населеному пункті зі швидкістю не більш 50 км/год, а також з моменту виникнення небезпеки для руху необхідно було негайно прийняти заходи до зниження швидкості руху, аж до зупинки, що передбачено вимогами п.п.12.3, 12.4 та 12.9(б) ПДР України. В умовах даної події водій автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , виконуючи вимогу п.п.12.3, 12.4 та 12.9(б) ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даної події. Питання про порушення ПДР становить прерогативу слідчого і його рішення передбачає психологічний аналіз вчинку учасника події, причин і мотивів його поведінки; він безпосередньо пов'язаний з встановленням провини. В умовах даної події, в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , не відповідали вимогам п.п.12.3, 12.4 та 12.9(б) ПДР України, які у даному випадку створювали необхідні і достатні умови для настання події і перебували з ним у причинному зв'язку. Оцінка дій пішохода ОСОБА_7 не вимагає застосування спеціальних технічних знань в галузі судової автотехніки і може бути проведена слідчим або судом, що призначив судову автотехнічну експертизу, самостійно стосовно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» ПДР України у сукупності з усіма матеріалами кримінального провадження і даного висновку (висновок експерта №19-1987/1988/1989);
- процесуальні витрати за кримінальним провадженням склали 16171 гривня (акти здачі-приймання висновків експертів);
- обвинувачений ОСОБА_3 добровільно відшкодував потерпілому матеріальну шкоду у сумі 4000 доларів США, що на момент відшкодування складало 100000 гривень (розписки від 07.08.2019 року, 09.09.2019 року);
- обвинувачений раніше не судимий (вимога від 04.04.2019 року); на обліку в КУ «ООМЦПЗ» не значиться (довідки); позитивно характеризується за місцем навчання та проживання (характеристики).
Інших доказів сторони не надавали. Сторона захисту просила визнати недопустимим доказами відеозапис та за наслідками теорії плодів отруєного дерева, відповідно висновки експерта.
Сторона захисту вважає, що сторона обвинувачення отримала відеозапис ДТП внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, на зазначаючи які саме права та якої людини було порушено. Порушення, на думку сторони захисту, полягали в тому, що відеозапис було отримано не шляхом реалізації рішення суду про тимчасовий доступ до речей та документів, а за запитом. Суд вважає за необхідне зазначити, що КПК не містить заборони надавати подібні відомості будь-яким особам за запитом. Таким чином посилання сторони захисту на недопустимість доказів не ґрунтується на вимогах КПК.
Суд зазначає, що стороною захисту доведено, що 15.03.2019 року, о 23 годині 50 хвилин по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса, відбулася ДТП за участі автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_7 ..
При цьому суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 порушив п.2.3б, п.12.4, п.12.9б та п.12.3 ПДР України, та порушення ОСОБА_3 вимог п. 12.3 ПДР України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_7 ..
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.3 (б) ПДР України. Проте прокурор не доводив, що ОСОБА_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, технічним станом транспортного засобу тим більше порушував вимоги щодо перевезення вантажу, або відволікався від керування транспортним засобом.
В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 порушив п.12.4, 12.9 ПДР України, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.. Проте, відповідно до висновку експерта №19-1987/1988/1989 з відеозапису наданого на дослідження швидкість руху автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , встановити неможливо. Під час судового розгляду ОСОБА_3 зазначив, що він їхав зі швидкістю, приблизно 50-60 км/год., при цьому будь-яких інших доказів, які б свідчили про швидкість руху автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання сторони обвинувачення на порушення ОСОБА_3 п.12.4, 12.9 ПДР України, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, будь-якими матеріалами кримінального провадження не підтверджується, тому неможливо зазначити, що ОСОБА_3 порушив п.12.4 ПДР України.
З вказаних підстав, суд вважає, що ОСОБА_3 рухався з дозволеною швидкістю руху та п.12.4, 12.9 ПДР України не порушував.
Щодо зазначення в обвинувальному акті про те, що допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п.12.3 ПДР України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події, то суд зазначає наступне.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.03.2019 року, вбачається, що відсутнійгальмівний шлях автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , що свідчить про те, що ОСОБА_3 не бачив пішохода, який перетинає проїжджу частину, а висновок експерта №19-1517-1449, зазначено, що спочатку з пішоходом мала місце контакт ліва частина капоту.
Тобто, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса, на зелений сигнал світлофора, приблизно за 24 метри до пішохідного переходу, керуючись п.1.4 ПДР України, мав право розраховувати та розраховував на те, що будь-яка особа не буде перетинати проїжджу частину з чотирма полосами руху, порушуючи при цьому ПДР України.
При цьому, необхідно зазначити, що у вихідних даних висновку експерта №19-1987/1988/1989 вказано, що момент виникнення небезпеки для руху водія автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , експертом прийнято самостійно на підставі вихідних даних, які були надані слідчим, виходячи зі швидкості автомобіля 60-80 км/год.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у тому ж самому висновку експерта, експерт вказує, що швидкість автомобіля встановити неможливо. Тобто, він ґрунтується не на об'єктивних даних встановлених в ході розслідування.
Виходячи з вказаних даних, експерт зазначив, що в умовах даної події водій автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , виконуючи вимогу п.п.12.3, 12.4 та 12.9(б) ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даної події.
Крім того, необхідно зазначити, що враховуючи те, що зіткнення відбулося у ліву частину автомобіля, то можливо зробити висновок, що пішохід ступив на полосу руху автомобіля перед зіткненням.
Крім того, суд вважає за необхідне надати оцінку діям пішохода ОСОБА_7 , що відмовився робити експерт та не зробив прокурор в ході судового розгляду.
Таким чином, суд робить це самостійно, відповідно до виступу сторони захисту в судових дебетах.
Аналізуючи вимоги ПДР України, суд вбачає, що відповідно до п.4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах.
Протокол огляду місця події від 16.03.2019 року, наявного свідчить, що пішохід ОСОБА_7 перетинав проїжджу частину приблизно за 24 метри до пішохідного переходу та перехрестя вул. Люстдорфська дорога та вул. М. Бабаджаняна (Бреуса) у м. Одеса регулюється світлофором та там є пішохідний перехід..
Також, відповідно до п.4.9 ПДР України у місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
Крім того, у абз.2 п.4.9 ПДР України зазначено, що у таких місцях пішоходи, які не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності - на середині проїзної частини і можуть продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.
Відповідно до відеозапису, наявного у матеріалах кримінального провадження вбачається, що до зіткнення та після зіткнення автомобілі, що рухаються по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса не зупиняються на сигнал світлофора, а до зіткнення та після нього постійно проїжджають по вулиці. З вказаних даних можливо зробити висновок, що в момент зіткнення на світлофорі, що дозволяє рух по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса, горів зелений сигнал світлофору.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, пішохід ОСОБА_7 перетинав вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса з одного боку до іншого на червоний сигнал світлофора, який забороняє пішоходам перетинати проїжджу частину.
Навіть, якщо ОСОБА_7 почав перетинати проїжджу частину на зелений сигнал світлофора, який дозволяє рух пішоходам, то коли загорівся червоний сигнал світлофору, на виконання вимог абз.2 п.4.9 ПДР України, він, перетнувши дві полоси руху, повинен був зупинитися на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків та продовжити рух, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора.
Таким чином, ОСОБА_7 порушив п.4.7, п.4.9 ПДР України.
Крім того, відповідно до п.4.4 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.03.2019 року, наявного у матеріалах кримінального провадження, а саме фото №9 на якому зображено загальний вид автомобіля «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 , та трупа ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_7 , рухаючись в темну добу, не використовував світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або був в одязі, який має світлоповертальні елементи.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як відповідно до акту судово-медичного дослідження №1608/1042, при судово-токсикологічному дослідженні крові, сечі від трупа ОСОБА_7 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 1,72‰, в сечі - 1,9‰.
Необхідно зазначити, що відповідно до п.1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ПДР України.
Тобто ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одеса, на зелений сигнал світлофора, мав право розраховувати, що інші учасники виконують ПДР України та пішохід не буде перетинати проїжджу частину не на пішохідному переході на червоний сигнал світла для пішоходів та не зупиниться для надання можливості проїзду автомобілю.
Суд вважає, що настання дорожньо-транспортної пригоди знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з порушенням пішоходом ОСОБА_7 п.4.7, п.4.9, п.4.4 ПДР України.
Необхідно зазначити, що під час розгляду кримінального провадження, суд повинен керуватися стандартом доведеності вини «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд вважає, що при оцінці доказів причетність ОСОБА_3 до скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК, поза розумним сумнівом не доведена.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
З урахуванням виправдання обвинуваченого, суд вважає за необхідне запобіжний захід не обирати.
Крім того, суд вважає за необхідне цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_3 , відповідно до ч.3 ст. 129 КПК України - залишити без розгляду.
Суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 100 КПК України, частину речових доказів - зберігати при матеріалах справи, а частину речових доказів - вважати повернутими.
Щодо процесуальних витрат на залучення експертів, то суд вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України віднести на рахунок Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та його виправдання:
ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та виправдати в зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК.
Рішення про цивільний позов:
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації:
Речові докази - автомобіль «Mercedes-Benz C220», НОМЕР_1 - вважати повернутим; CD-R диски - зберігати при матеріалах справи.
Рішення щодо процесуальних витрат:
Процесуальні витрати у розмірі 16171 гривня віднести на рахунок Державного бюджету України.
Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження:
Запобіжний захід не обирати.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження:
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Порядок отримання копій вироку та інші відомості:
Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому.
Суддя: ОСОБА_1