Справа № 521/9008/22
Провадження № 2/521/564/23
23 березня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Бобуйок І.А.
секретаря судового засідання - Підмазко Ю.І.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22), про позбавлення батьківських прав, -
28.06.2022 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в якому просила позбавити відповідача батьківських прав у відношенні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свою позовну заяву позивачка обґрунтувала наступним.
Згідно позовної заяви, 05.07.2017 року між сторонами розірвано шлюб. Від цього шлюбу у сторін є син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка стверджує, що з моменту розірвання шлюбу, дитина проживає з матір'ю, яка самостійно несе всі витрати по утриманню дитини (харчування, навчання в школі, медичне лікування у випадку хвороби, кружки з танців). Відповідач систематично не виконує своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина, що проявилось у не піклуванні про його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально не допомагає, тому позивачка змушена звернутися до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.07.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовчий розгляд справи.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2022 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилася, подали до канцелярії суду заяви, в якій просили слухати справу без їх особистої участі, позовні вимоги підтримували та просили задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, повідомлявся про дату, час та місце належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Представник органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив слухати справу без його особистої участі, позовні вимоги підтримав, подав висновок від 15.03.2023 р.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень цієї Конвенції, дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, як до, так і після народження.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст.7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Стаття 150 СК України, визначає перелік обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, якими зокрема є: виховання дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка дитини до самостійного життя та інші.
Згідно ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
За правилами статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша). Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта).
Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці. Позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частини 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства», передбачають, що дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме її нормальному вихованню.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частинами першою та другою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, за домовленістю між ними, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Відповідно до ст. 164 СК України, у випадку ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини вони можуть бути позбавленні батьківських прав.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A№ 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Судом встановлено, що 23.02.2016 року між сторонами укладено шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис №234.
В період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №2883, серії НОМЕР_1 , де в свідоцтві про народження в графі «батько» зроблено відповідний запис, батько - ОСОБА_2 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.07.2017 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.
Судом встановлено, що син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю.
Органом опіки та піклування 15.03.2023 р. складено висновок № 0601/01-20 про розгляд питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого судом встановлено, що дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує Одеській заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 57 Одеської міської ради . В який приводять мати та бабуся.
Згідно характеристик сусідів позивачки від 01.06.2020 року, від 15.06.2020 року, 30.06.2020 року, за адресою: АДРЕСА_3 в період з 2016 року по 2020 рік, тобто уже понад 5 років ОСОБА_4 не навідувався до неповнолітньої доньки ОСОБА_5 за фактичним місцем проживання, не займався її вихованням та не піклувався про її матеріальне забезпечення (а.с.15-17).
Згідно довідки № 737 від 08.11.2022 року, що видана директором КНП «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради, за час спостереження за ОСОБА_3 проведення профілактичних щеплень та амбулаторних оглядів в поліклініці батько присутнім не був, станом здоров'я доньки не цікавився, все робила мати - ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_2 надав нотаріально засвідчену заяву від 19.12.2022 р., в якій відмовляється від батьківських правщодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно висновку органу опіки та піклування № № 0601/01-20 від 15.03.2023 року про розгляд питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради вважає за доцільним позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Викладені факти, як кожен окремо так і в сукупності, дають підстави вважати, що відповідач, свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно своєї малолітньої доньки.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач - відповідач, будучи батьком, ухилялися від виконання батьківських обов'язків, не піклувалися про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкувалися з донькою в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення тощо.
На підставі наведених аргументів, суд вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків, що спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Керуючись ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 7, 15, 17, 19, п. 2 ст. 150, 152, 155 п.1 ч.2 ст. 164, ст. 165, ч. 2 ст. 166, ч. 5 ст. 167 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 13, 81, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 22), про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав відповідача - ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , орган, що видав: 5114, дійсний до 08.12.2031 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі - 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
С У Д Д Я: І.А. Бобуйок