Справа № 502/1695/20
провадження № 2/504/535/23
09.03.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Доброва П.В.,
секретаря Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати,-
В жовтні 2020 року позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з даним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтував наступними обставинами.
01.09.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (як фізичною особою-підприємцем), укладено договір № 27/03 від 01.09.2020 року на здійснення зборки модульного будинку. Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду на виконання будівельних робіт. 01.09.2020 року відповідач отримав від позивача передоплату в розмірі 136 500, 00 гривень за перший етап робіт. В наступному відповідач підтвердив факт отримання коштів у своєму зустрічному листі (повідомленні) про отримання коштів. Строк виконання робіт згідно п. 5.2 становить 60 робочих днів, але станом на 22.09.2020 року ОСОБА_2 не виконав будь-яких робіт. Також позивачу стало відомо, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність 26.06.2020 року, підстава: власне рішення. Тобто відповідач на момент укладення договору 01.09.2020 року не був фізичною особою підприємцем з відповідним кодом діяльності КВЕД та ввів позивача в оману щодо фактичної можливості виконати роботи.
22.09.2020 року за допомогою мессенджера Viber та поштою з описом вкладення позивач направила відповідачу претензію про розірвання договору та повернення отриманої передоплати посилаючись на норми статті 849 Цивільного кодексу України, а саме що відповідач своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, а також на введення позивача в оману щодо фактичної можливості виконання робіт оскільки фактично він не є фізичною особою-підприємцем з відповідним кодом діяльності КВКД. 24.09.2020 року відповідач у зв'язку з розірванням договору повернув позивачу поштовим переказом частину передоплати у розмірі 30 000 гривень, які були нею отримані. 02.10.2020 року позивачем отримано від відповідача рекомендованим поштовим відправленням повідомлення по розірвання договору на підставі частини 2 статті 878 Цивільного кодексу України, посилаясь на внесення до проектно-кошторисною документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, яка допускається лише за згодою сторін. У вказаному повідомленні відповідач визнав факт отримання від позивачки 136 500, 00 гривен. При цьому зазначив, що виконав робіт та закупив матеріалів на загальну суму 106 500, 00 гривень. Відповідач не додав до листа ні документів зазначених у повідомленні, ні актів приймання - передачі матеріалів від підрядника замовнику, ні актів приймання-передачі виконаних робіт від підрядника замовнику, що на думку позивача повністю підтверджує факт відсутності виконання робіт та передачі матеріалів та робіт позивачці.
На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:
-розірвати договір № 27/03 від 01.09.2020 року на здійснення зборки модульного будинку;
-стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму передоплати у розмірі 106 500,00 гривен, суми судового збору у розмірі 1065,00 гривень та витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав. Але до суду подана заява про перегляд заочного рішення в якій з позовними вимогами не згоден та зазначає наступне.
01.09.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір № 27/3 на здійснення зборки модульного будинку. 01.09.2020 року він отримав від позивача передоплату в розмірі 136 500 гривень за перший етап робіт. 17.09.2020 року замовник за договором - ОСОБА_1 не погоджуючи з підрядником, тобто відповідачем внесла зміни до договору та не розриваючи договір, починає самостійно проводити будівельні роботи, які кардинально відрізняються від попередньо погодженого проекту. З 17.09.2020 року ОСОБА_1 почала систематично вимагати повернення коштів.
22 вересня 2020 року відповідач направив позивачу повідомлення про розірвання договору на підставі ст. ст. 877-879 ЦК України, у зв'язку із істотною зміною обставин, посилаючись на внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, що допускається лише за згодою сторін. При цьому в повідомленні він зазначив, що підрядником були здійснені дії з матеріально-технічного забезпечення будівництва, а саме: купівля бетонних блоків на суму 14 700 гривень; купівля щебню та піску та послуги з їх транспортування на суму 2500 гривень; купівля цинкових листів та їх транспортування на суму 8000 гривень; купівля металу та послуги на їх транспортування на суму 32 992 гривень; погашення вартості палива на 3000 гривень; допоміжні приладдя на суму 3000 гривень. 24 вересня 2020 року він повернув позивачу поштовим переказом частину передоплати у розмірі 30 000 гривень, які були нею отримані. Проте позивач відмовилась від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідач, як підрядник, не вимагає відшкодування збитків, як те передбачено чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 878 ЦК України. А позивач, як замовник, на думку відповідача безпідставно звернувся до суду з відповідними грошовими вимогами.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Рух справи в суді. Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 30.10.2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі № 502/1695/20. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.
Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 19.02.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти в розмірі 106500 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму судового збору в розмірі 1065 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 16 червня 2021 року поновлено відповідачу пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Кілійського районного суду Одеської області від 19.02.2021 року в цивільній справі № 502/1695/20 та призначено розгляд заяви відповідача.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 29.07.2021 заочне рішення, ухвалене Кілійським районним судом Одеської області від 19.02.2021 року в цивільній справі № 502/1695/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В ході розгляду заяви відповідача про перегляд вказаного заочного рішення, судом було встановлено та викладено в ухвалі від 29.07.2021 р., що відповідач ОСОБА_2 з 12.05.2020 р., тобто до моменту звернення позивача до суду з позовом, зареєстрований за адресою: с Ліски, Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області. Як зазначено в ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 9ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 30.07.2021 року цивільну справу № 502/1695/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати передано за підсудністю до Комінтернівського районного суду Одеської області.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.09.2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати до розгляду.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.03.2023 року закрито підготовче засідання. Справу призначено до розгляду.
Справа не одноразово призначалась до розгляду, сторони кожного разу повідомлялись належним чином.
Представник позивача, адвокат Попов В.В. у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надав заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідач та його представник поважності своєї неявки суду не надав.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2020 року між Виконавцем в особі Чумаченко Євгенія Володимировича, діючого на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 35360170012001163 від 09.10.2001 року, з одного боку та Замовника в особі ОСОБА_1 , з іншого боку було підписано Договір № 27/03, відповідно до п. 1.1 розділу 1 якого Замовник доручає, Виконавець приймає на себе зобов'язання по здійсненню збір модульного будинку у відповідності з заявкою та інструкцією Замовника.
Згідно п. 2.0 Договору ціна роботи цього договору визначається договірною ціною та складає 600 280,00 гривень. Відповідно до п. 2.1 Договору Замовник проводить оплату в 4 етапи:
-1 етап першочерговий внесок в розмірі 136500 гривень на момент підписання Договору;
-2 етап 273000 гривень на вимогу Виконавця (попереджається за два дні до оплати);
-3 етап 136500 гривень на вимогу Виконавця (попереджається за два дні до оплати);
-4 етап 34300 гривень на вимогу Виконавця (попереджається за два дні до оплати);
-5 етап 20000 гривень на вимогу Виконавця (попереджається за два дні до оплати).
Відповідно до п. 2.7 Договору, якщо виріб, представлений Виконавцем до здачі Замовнику, не відповідає раніше обговореним в бланку-замовленні вимогам, то Замовник звільняється від штрафних санкцій до повного усунення недоліків. У випадку не усунення недоліків протягом 5 робочих днів Виконавець зобов'язується повернути Замовнику оплачену їм суму в повному обсязі протягом 3 робочих днів.
Згідно п. 4.1 Договору будь-які зміни і доповнення до цього договору приймають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома Сторонами і є частиною договору. Дострокове розірвання договору може мати місце за згодою сторін, або з підстав, передбачених законодавством, чинним на території України, з відшкодуванням понесених збитків.
Відповідно до п. 5.1 Договору роботи, передбачені дійсним Договором, повинні бути початі з моменту передплати Замовником, у відповідності з п. 2.2 Договору. Згідно п. 5.2 строк виконання виробу 60 робочих днів.
Згідно п. 6.4 Договору у випадку порушення строків збірки, зазначених в п. 5.2, Виконавець зобов'язується повернути Замовнику виплачену ним суму у повному обсязі на протязі 3-х робочих днів.
Відповідно до позначки біля п. 2.2 Договору, ОСОБА_2 отримано грошові кошти в розмірі 136500 гривень, про що міститься власноручний напис відповідача від 01.09.2020 року.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_2 27.03.2001 року зареєстрований як фізична особа підприємець, з видом діяльності 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основний). Також встановлено, що 26.06.2020 року припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_2 , на підставі власне рішення.
22.09.2020 року ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 направлено вимогу-претензію про припинення договору підряду та повернення авансу, згідно якої встановлено, що в порушення п. 5.2 Договору ОСОБА_2 не виконав будь-яких робіт. При укладанні договору 01.09.2020 року ОСОБА_2 вже не був ФОП, та незаконно заволодів коштами ОСОБА_1 . У зв'язку з чим позивачка, вимагала вважати договір № 27/03 від 01.09.2020 року припиненим та просила повернути сплачену за договором № 27/03 від 01.09.2020 року суму авансу в розмірі 136500, 00 гривень на її користь.
Відповідно до повідомлення про розірвання договору № 27/03 від 01.09.2020 року направленого відповідачем на адресу позивача встановлено, що Виконавцем, відповідно до погодженого Додатку № 1 Договору було розпочато роботи та закуплено матеріали, що підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт. Фактично були виконані роботи, які були заплановані на першому етапі. Проте Замовник, починаючи з 16.09.2020 року надсилає засобами електронного зв'язку йому на електронну пошту повідомлення з зовсім новим будівельним проектом, під який не погоджувався кошторис. На підставі вищезазначеного підрядник відмовляється від Договору у зв'язку з істотною зміною обставин та повідомив про розірвання договору № 27/03 від 01.09.2020 року.
При цьому в повідомленні він зазначив, що підрядником були здійснені дії з матеріально-технічного забезпечення будівництва, а саме: купівля бетонних блоків на суму 14 700 гривень; купівля щебню та піску та послуги з їх транспортування на суму 2500 гривень; купівля цинкових листів та їх транспортування на суму 8000 гривень; купівля металу та послуги на їх транспортування на суму 32 992 гривень; погашення вартості палива на 3000 гривень; допоміжні приладдя на суму 3000 гривень. 24 вересня 2020 року він повернув позивачу поштовим переказом частину передоплати у розмірі 30 000 гривень, які були нею отримані. Проте позивач відмовилась від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Матеріалами справи підтверджуються понесенні відповідачем витрати та факт виконання робіт по договору підряду:
- рахунок на оплату №323 від 04 вересня 2020 року згідно договору поставки блоків (усний) місце доставки - Санжейка на загальну суму 22 200,00 грн;
- накладна №12312 від 07.09.2020 про закупівлю товару на загальну суму 5990,00 грн.;
- накладна б/№ від 15.09.2020 про закупівлю матеріалів на загальну суму 3100,00 грн.
Факт повернення частини передоплати в розмірі 30 000,00 грн підтверджується фіскальним чеком від 24.09.2020 та заявою про приймання переказу від ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1).
Згідно статті 839 цього Кодексу підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1).
Відповідно до статті 846 вказаного Кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1).
Статтею 850 наведеного Кодексу передбачено, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ч.1).
Відповідно до статті 875 цього Кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч.2).
Згідно статті 877 вказаного Кодексу підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч.1). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (ч.2).
Відповідно до статті 878 наведеного Кодексу замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором (ч.1). Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч.2). Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (ч.2).
Відповідно до статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ч.1). За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.2). Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ч.3).
Статтею 886 цього Кодексу визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Згідно приписів ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1). Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4).
Згідно статті 613 цього Кодексу кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч.1). Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.2).
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відтак, позивачем не доведені ти обставини на які вона посилається, більш того наданими відповідачем матеріалами факт не виконання умов договору підряду з боку відповідача спростовуються.
На підставі наведеного позивачем не доведена вина підрядника, яка підстава відповідальності відповідача. Доказів в підтвердження своїх вимог позивач не надав, а судом не набуто.
Вищенаведене свідчить про недостовірність викладених у позовній заяві і заявлених в судовому засіданні позовних вимог, а внаслідок цього є свідченням їх безпідставності, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення передоплати - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В. Добров