24 березня 2023 року
м. Київ
справа № 826/10134/16
провадження № К/9901/26768/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 (головуючий Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів Ліцевецького І.О., Оксененка О.М.)
у справі № 826/10134/16
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України,
третя особа - Публічне акціонерне товариство «Авант-Банк»,
про визнання протиправними дій.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Авант-Банк», в якому просила визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Авант-Банк», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Авант-Банк».
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30.03.2020, яке Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.09.2020 залишив без змін, відмовив у задоволенні позову.
3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ «Авант Банк» (банк) 08.09.2014 укладено договір № РКО-Ф/1426205990012723 банківського рахунку фізичної особи, на підставі якого на ім'я Позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
5. 08.09.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант Банк» укладений договір банківського вкладу № Д-Ф/14/1019-311 «Прогрес», у відповідності до пункту 1 цього Договору Банк приймає від Вкладника грошові кошти в сумі 30 000,00 доларів СШA на строк до 10.12.2014. У відповідності до пункту 2.1 Договору відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_2 .
6. 10.12.2014 між ОСОБА_1 і ПАТ «Авант-Банк» було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № Д-Ф/14/1019-445 «Накопичувальний» (зі щомісячною сплатою процентів), згідно пункту 1 якого Банк приймає від Вкладника грошові кошти в сумі 1 155 000,00 доларів США на строк до 14.12.2015.
7. 04.03.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № Д-Ф/15/1019-080, відповідно до якого сума вкладу складає 300 000,00 доларів США.
8. 17.04.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк» укладено Договір банківського вкладу № Д-Ф/15/1019-153, відповідно до якого сума вкладу складає 500 000,00 доларів США.
9. 22.09.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № Д-Ф/15/1019-468 «Авант строковий+», у відповідності до пункту 1 якого сума вкладу становить 513 321,01 долар США. Згідно пункту 2.1 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором Вкладник передає, а Банк приймає для зберігання грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок Вкладника № НОМЕР_3 на строк до 25.12.2015.
10. 22.09.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № Д-Ф/15/1019-467 «Авант строковий+», у відповідності до пункту 1 якого сума вкладу становить 1 239 564,20 долар США. Згідно пункту 2.1 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором Вкладник передає, а Банк приймає для зберігання грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок Вкладника № НОМЕР_4 на строк до 25.12.2015.
11. 25.12.2015 Позивачем подано платіжне доручення про перерахування грошових коштів в сумі 2 086 359,65 доларів США з поточного рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Авант-Банк» на її рахунок в ПАТ «Альфа-Банк». Згідно з відміткою на вказаному платіжному дорученні ПАТ «Авант-Банк» відправив грошові кошти в сумі 2 086 359,65 доларів США на рахунок Позивача в ПАТ «Альфа-Банк» відповідно до вказаних реквізитів 28.12.2015.
12. Однак, грошові кошти на виконання платіжного доручення перераховані так і не були, хоча у виписці по поточному рахунку № НОМЕР_1 станом на 25.12.2015 зазначено про здійснену операцію з перерахування коштів у сумі 2 086 359,65 доларів США згідно з платіжним дорученням № 1.
13. Згідно з довідкою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Авант-Банк» № 836 від 25.12.2015 залишок коштів на поточному рахунку № НОМЕР_1 станом на 25.02.2016 склав 2 086 359,65 доларів США.
14. 29.01.2016 на підставі постанови Правління Національного банку України № 44 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29.01.2016 № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Авант-Банк», згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Авант-Банк» призначено Ларченко Ірину Миколаївну.
15. На підставі постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 № 109 «Про відкладення банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Авант-Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.02.2016 №262 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Авант-Банку» та делегування повноважень ліквідатора банку».
16. 16.03.2016 ОСОБА_1 були отримано гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000,00 грн. Із врахуванням отриманої гарантованої суми відшкодування залишок грошових коштів на поточному рахунку Позивача склав 2 086 359,65 доларів США - 200 000,00 грн (що за курсом НБУ станом на день запровадження Тимчасової адміністрації 29.01.2016 року 1 дол. CШA - 25,15 грн становить 7 951,75 доларів США) = 2 078 407,90 доларів США.
17. Позивач вважаючи, що така ситуація склалась внаслідок бездіяльності відповідача, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про Національний банк України», звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Нацбанком здійснювались достатні дії наглядового характеру та застосовувались належні, своєчасні та адекватні вчиненим ПАТ «Авант-Банк» порушенням і рівню загрози інтересам вкладників та інших кредиторів Банку заходи впливу до ПАТ «Авант-Банк».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що станом на час подання касаційної скарги відсутні висновок Верховного Суду щодо застосування Нацбанком дієвих заходів по відношенню до ПАТ «Авант-Банк». Судами не прийнято до уваги, що ПАТ «Авант-Банк» потребував вчинення Нацбанком належних дій ще з 2013 року, відколи у банку почались серйозні проблеми.
20. Окремо звертає увагу суду, що суди не взяли до уваги правовий висновок Верховного Суду, висловлений у справі №826/9802/17.
21. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення судів залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
23. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV ) банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
24. Згідно зі статтею 55 Закону № 679-XIV головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
25. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
26. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
27. Статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон № 2121-III) передбачено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах, зокрема, адміністративне регулювання здійснюється щодо реєстрації банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.
28. Відповідно до статті 67 Закону № 2121-III метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
29. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.
30. Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників банку та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у банку, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування статутного капіталу банку.
31. При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов'язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків.
32. Згідно з частиною першої статті 73 Закону № 2121-ІІІ, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: письмове застереження; скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку; укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; встановлення для банку підвищених економічних нормативів; підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами; заборона надавати бланкові кредити; накладення штрафів; тимчасова, до усунення порушення або скасування заходів впливу, передбачених цією статтею, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
33. Судами встановлено та сторонами не заперечується, що Національним банком України, у зв'язку з виникненням необхідності у посиленому контролі за діяльністю ПАТ «Авант-Банк», було застосовано такий захід впливу, як віднесення банку до категорії проблемного.
34. Як вбачається зі змісту дослідженої судами попередніх інстанцій постанови Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 878/БТ «Про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії проблемних» (далі - Постанова № 878/БТ) Національним банком України за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю Банку з використанням даних статистичної звітності було установлено, що діяльність ПАТ «Авант-Банк» не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України, а також встановлено здійснення банком ризикової діяльності, про що свідчать:
- погіршення з початку року якості кредитних вкладень, внаслідок значного збільшення прострочення кредитів на 190,9 млн. грн. (або 2 339,6 відсотка) до розміру 1991,1 млн. грн. або 7,0 відсотка від активів;
- залучення коштів фізичних осіб за відсотковими ставками, вищими, ніж по банківській системі, зокрема в листопаді 2015 року середньозважена відсоткова ставка ПАТ «Авант-Банк» за строковими вкладами в національній валюті склала 26,00 відсотка річних (по банківській системі 20,61 відсотка) в іноземній валюті - 11,16 відсотка річних (по банківській системі 7,56 відсотка). Станом на 08.12.2015 року залучені кошти фізичних осіб становлять 1 403,2 млн. грн. або 55,9 відсотка від зобов'язань. При цьому, за інформацією, отриманою від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (лист від 24.11.2015 № 20-517/15-БТ) виявлена тенденція збільшення суми можливого відшкодування коштів фізичних осіб з початку 2015 року на 108,9 млн. грн.., у тому числі за жовтень 2015 року на 50,2 млн. грн., при збільшенні суми вкладів фізичних осіб з початку 2015 року на 41,0 млн. грн. та її зменшенні за жовтень 2015 року на 30,8 млн. грн. Сума можливого відшкодування становить 457,5 млн. грн.;
- здійснення ПАТ «Авант-Банк» продажу власної будівлі, що знаходиться за адресою місто Київ вул. Плещеєва, будинок №10, за ціною 120,8 млн. грн. клієнту банку (ТОВ 88/99ть») відповідно до рішень від 17.11.2015 правління (протокол засідання № 275) та наглядової ради (протокол засідання № 65/1-11л) ПАТ «Авант-Банк».
35. Суди зазначили, що вищенаведене свідчило про факт здійснення Банком ризикової діяльності, яка загрожувала інтересам вкладників і кредиторів Банку, що у свою чергу слугувало підставою, за наявності якої, Національний банк України має право віднести Банк до категорії проблемних.
36. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вчинення активного і достатнього реагування зі сторони НБУ виключає бездіяльність відповідача щодо здійснення належного нагляду за діяльності ПАТ «Авант-Банк», а отже колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Національним банком України вживалися заходи в межах встановлених статтею 55 Закону України «Про Національний банк України» повноважень щодо здійснення нагляду за ПАТ «Авант-Банк».
37. Щодо посилання представника позивача на той факт, що зазначені заходи реагування слід було вчинити раніше, що дозволило б уникнути ситуації втрати позивачем свого вкладу, колегія суддів зазначає таке.
38. Прийняття рішень про застосування до банків заходів впливу за результатами здійснення банківського нагляду є виключним (дискреційним) повноваженням Національного банку.
39. Оскільки відповідні правові підстави, законодавчо визначена процедура їх застосування, строки притягнення банку до відповідальності відповідачем дотримано, Верховний Суд дійшов висновку, що НБУ діяло на виконання своїх повноважень та досягнення мети банківського нагляду - забезпечення стабільності банківської системи і захист інтересів вкладників і кредиторів відповідного банку.
40. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 02.04.2019 у справі №826/115/16 та від 21.08.2019 у справі № 826/10943/16.
41. Посилання представника позивача на незастосування правового висновку Верховного Суду, висловленого у справі №826/9802/17, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
42. Так, у зазначеній справі Верховний Суд виснував, що «Національний банк України зобов'язаний вчиняти заходи впливу та контролю з метою недопущення порушення норм банківського законодавства (насамперед зі сторони банків) та відновлення платоспроможності і стабільності банків».
43. Такий висновок жодним чином не суперечить встановленим у цій справі обставинам, оскільки як вже зазначено вище, в межах спірних правовідносин реагування зі сторони НБУ було активним і достатнім.
44. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
45. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
46. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 826/10134/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб