Постанова
Іменем України
30 листопада 2009 року Справа № 2-24/4197-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідачів: не з'явились;
3-ої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 07 вересня 2009 року у справі № 2-24/4197-2009
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" (вул. Перекопська, 4,Алушта,98500)
до Профспілкового комітету спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" (вул. Перекопська, 4,Алушта,98500)
Управління праці та соціального захисту населення Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98516)
3-тя особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання недійсним договору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з про визнання недійсним колективного договору товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" на 2007-2012 року та про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Алуштинськоі' міської ради відмінити реєстрацію колективного договору товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" на 2007-2012 роки від 13.09.2007 року №743.
17 серпня 2009 року від фізичної особи ОСОБА_1 до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява про вступ його до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2009 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 07 вересня 2009 року у справі № 2-24/4197-2009 провадження у справі припинено.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що спірний договір не є господарським у розумінні норм господарського законодавства у зв'язку з чим спір про визнання такого договору недійсним не підлягає розгляду господарськими судами.
Не погодившись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.
Апеляційна скарга мотивована посиланням на Лист Вищого арбітражного суду України "Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських спорів" від 20.07.95 року N01-8/518а, відповідно до якого за загальним правилом підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається законодавчими актами України. Однак у випадках, коли в законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб'єктного складу учасників спору. Якщо сторонами у справі є юридичні особи, спір підлягає вирішенню арбітражним судом, за винятком випадків, передбачених законодавством.
В судове засідання, призначене на 07 грудня 2009 року, представники сторін та третьої особи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін та третьої особи.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 грудня 2006 року на позачергових загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" 6уло прийнято рішення про обрання генеральним директором товариства ОСОБА_3 та про внесення до штатного розпису посади директора пансіонату, на яку було призначено ОСОБА_1
Також матеріалами справи підтверджено, що у вересні 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" та Профспілковим комітетом спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" був укладений колективний договір на 2007-2012 роки (аркуші справи 24-35).
Зазначений договір зареєстрований Управлінням праці та соціального захисту населення Алуштинської міської ради 13.09.2007 року за №743.
Відповідно до пункту 1.1 колективного договору, сторонами даного колективного договору є: власник, в особі директора СП "Нева"; робітники підприємства в особі профспілкового колективу СП "Нева".
Згідно пункту 1.2 колективного договору, зазначений договір є правовим актом, який регулює трудові та соціально - економічні відносини між власником та робітниками на підставі взаємного узгодження інтересів сторін, прийнятий загальними зборами колективу. Предметом даного колективного договору відповідно до пункту 1.3 є переважно додаткові у зрівнянні з діючим законодавством положення по оплаті праці, соціальному та житлово-побутовому обслуговуванню робітників у підприємстві, гарантії та пільги, які надаються власникам.
Зазначений колективний договір з боку власника був підписаний директором товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" В.В. Гаєвим.
Основною підставою позовних вимог позивач визначає відсутність необхідного об'єму цивільної дієздатності у директора товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства по будівництву та експлуатації пансіонату "Нева", оскільки вказаний договір у відповідності зі статутом товариства (пункт 9.5) міг бути укладеним від особи власника тільки генеральним директором позивача.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Згідно частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори та розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до пункту 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (стаття 179 Господарського кодексу України).
Господарський договір є заснованим на згоді сторін і зафіксованим у встановленій законом формі зобов'язанням між суб'єктами господарювання, суб'єктами організаційно-господарських повноважень, негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, змістом якого є взаємні права і обов'язки сторін у галузі господарської діяльності.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, які виникли з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить, що справа підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб'єктний склад учасників відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а спірні правовідносини носять господарський характер.
У свою чергу згідно статті 10 Кодексу законів про працю України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи (стаття 11 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом. Сторонами генеральної угоди виступають: професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди; власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави (статті 3 Закону України "Про колективні договори і угоди").
При цьому підставою позовних вимог визначено недодержання в момент укладення колективного договору стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а саме - особа, яка підписала колективний договір, не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Водночас відповідно до статей 17, 18 Кодексу законів про працю України та статей 1-3 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективні договори укладаються між профспілковою організацією та адміністрацією підприємства з метою регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин та узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.
Згідно частині 2 статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що колективний договір не відноситься до господарського договору та господарські відносини колективним договором не регулюються.
Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Отже судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо непідвідомчості господарським судам спору про визнання недійсним колективного договору, у зв'язку з чим судом правомірно було припинено провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно посилання позивача на Лист Вищого арбітражного суду України "Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських спорів" від 20.07.95 року N01-8/518а судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як вже було зазначено вище, процесуальним законодавством чітко визначено підвідомчість господарських спорів (спори про визнання договорів, які носять господарсько-правовий характер), тому неправильним є визначення підвідомчості лише за суб'єктним складом.
Таким чином, судовою колегією не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" та скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 вересня 2009 року у справі № 2-24/4197-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді