23 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/3602/23
категорія 108010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні заявлені у відзиві на позовну заяву клопотання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.08.2022 №217 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника" в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 013004, виданого 07.05.2015.
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На офіційну електронну адресу суду 01.03.2023 від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить:
- залучити до участі в розгляді справи №240/3602/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області;
- розгляд справи № 240/3602/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу проводити за правилами загального позовного провадженням з проведенням підготовчого судового засідання та повідомленням (викликом) учасників справи. У випадку відмови у проведенні розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (сторін).
Розглянувши заявлені клопотання, суд враховує наступне.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадженням або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (сторін), суд зазначає наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як встановлено частиною четвертою статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Як визначено частиною другою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини третьої статті 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.
Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі при розгляді в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні чи у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб цьому сприятиме.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції, а у разі необхідності суд може витребувати докази.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості доводити свою позицію й без проведення судового засідання, тобто визначені ст.44 КАС України права учасників справи не порушуються в даному випадку.
Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введений в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 26.03.2022 строком на 30 діб. Також, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Також, указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
11 лютого 2023 року Президентом України підписано закони про продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Тобто, на даний час на території України діє воєнний стан. При цьому, нестабільна безпекова ситуація перешкоджає проведенню судових засідань, що зумовлює їх відкладення, що в свою чергу негативно впливає на дотримання строків розгляду справ.
Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Наведена позиція узгоджується з вимогами пункту 11 частини першої статті 4 КАС України щодо розгляду справи в розумний строк.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадженням або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (сторін) не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про залучення до участі в розгляді справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З огляду на викладене, суд має право з власної ініціативи залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до закінчення підготовчого засідання, у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Судом встановлено, що суб'єктом звернення до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру з листом від 03.02.2022 №21-6-0.331-507/2-22 щодо порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками, які працюють у складі ТОВ "Терра-Полісся", зокрема, ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру було Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області для повного та всебічного розгляду усіх обставин справи.
Керуючись статтями 49, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадженням або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (сторін) - відмовити.
Клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про залучення третьої особи до розгляду справи 240/3602/23 - задовольнити.
Залучити до участі у розгляді справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, м.Житомир, Житомирська область, 10002)
Зобов'язати ОСОБА_1 надіслати (надати) третій особі - Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області копію позовної заяви з додатками та одночасно з цим надати суду докази такого надіслання (надання).
Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк для подання письмових пояснень на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення даної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено: 23.03.2023
Суддя Л.А.Шуляк