24 березня 2023 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24.02.2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.130 ч.1 КУпАП,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24.02.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 гривень.
Згідно постанови суду, 19.01.2023 року о 23.23 год. ОСОБА_1 в м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 45-Б, керував транспортним засобом марки Audi А5 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння (морфін). Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати це рішення та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
При цьому посилався на те, що згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зразки біологічного середовища відбираються у дві ємності. Під час відібрання у нього зразків біологічного середовища лікар був
ЄУНСС 727/703/23 провадження №33/822/199/23
головуючий у 1 інстанції Терещенко О.Є.
відсутній. Під час проходження тесту він просив пройти повторний тест і здати біологічний матеріалів в іншу ємність. Однак, у видачі нової ємності йому було відмовлено. Лікар повідомив йому, що він може здати повторний аналіз зранку.
Вночі 20.01.2022 року він вніс кошти за проходження повторного огляду в індивідуальному порядку. Зранку, коли він їхав за роздруківкою квитанції, його було зупинено іншим нарядом поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння. Огляд він проходив в тому ж закладі, що і на передодні, і згідно результатів тесту, він не перебував в стані сп'яніння, тобто лабораторний тест показав негативний результат. Висновок мед закладу, що був доданий поліцією, в якості доказу до суду та який був прийнятий судом, вважає неприйнятним, оскільки ним через канцелярію суду був наданий висновок, складений іншим лікарем цього ж закладу щодо нього зранку, і який, на його думку, заперечує висновок, що був приєднаний до матеріалів справи.
Вважає, що направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом. А тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження.
Заслухавши ОСОБА_1 та його представника адвоката Філіпчука І.М., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, вважаю, що в задоволенні вимог апелянта необхідно відмовити.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, а тому суд не наводить доводів на спростування тих фактичних обставин, які встановлені судом і не оспорюються апелянтом.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
З відео файлів, що містяться в матеріалах справи та були переглянуті судом апеляційної інстанції вбачається, що лікарем закладу ЧОНД було надано ОСОБА_1 ємність для забору біологічного середовища у цілісній упаковці. У присутності ОСОБА_1 лікар закладу розкрив запакований тест для проведення дослідження та провів його. Результат - перебування в стані наркотичного (морфін) сп'яніння. При цьому, лікарем проводився також повторний контрольний тест та на прохання ОСОБА_1 ще й третій тест. Всі три тести показала один результат - стан наркотичного сп'яніння.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 158 від 19.01.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 19.01.2023 р. о 23.40 год. перебуває у стані наркотичного (морфін) сп'яніння (а.с.3).
Той факт, що ОСОБА_1 заперечував вживання ним будь-яких препаратів чи то наркотичних засобів, не може свідчити про недостовірність проведених лабораторних досліджень.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що лікар медичного закладу самостійно проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує методи, передбачені МОЗ України, з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння і на підставі цих даних оцінює їх як особа, яка має певні спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
При цьому стан наркотичного сп'яніння встановлюється лікарем не лише за результатами тесту, а й після проведення медичного обстеження особи та виявлення зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння.
А тому твердження апелянта про неприйнятність висновку лікаря №158 від 19.01.2023 р. є голослівним.
Аналіз вказаних доказів свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Суд також зазначає, що ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не заявляв клопотань про призначення судової експертизи на предмет виявлення наркотичних засобів в його біологічному середовищі, яке було предметом дослідження лікарем-наркологом 19.01.2023 року. При цьому зазначав, що він не вбачає необхідності в цьому.
Що стосується посилань апелянта на висновок лікаря №164 від 20.02.2023 р., як на доказ того, що 19.01.2023 р. він не перебував в стані наркотичного сп'яніння, то вони є необґрунтованими.
Відповідно до ч.4, 5 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Оскільки висновок лікаря №164 був складений щодо ОСОБА_1 в 11.05 год. 20.01.2023 р., тобто більше ніж через 2 години після виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння та доставки його працівниками поліції в медичний заклад, цей висновок не є доказом в цьому провадженні та не спростовує висновок лікаря №158 від 19.01.2023 р.
Порушень вимог закону, які б свідчили про незаконність прийнятого рішення та ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.
Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 266, 294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 лютого 2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригілом: суддя