24.03.23
Справа № 635/1534/23
Провадження № 1-кп/635/160/2023
24 березня 2023 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,-
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строком на 60 днів, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що підставою застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та які відносяться до тяжких злочинів, а тому знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків та потерпілих свідчить те, що обвинувачені обізнані про місце їх мешкання, а тому можуть вчинити дії, спрямовані на здійснення неправомірного впливу на потерпілих та свідків, з метою надання необхідних обвинуваченим показів в майбутньому. Крім того, достатніми є підстави вважати про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінальне правопорушення, у зв'язку з тим, що обвинувачені не працюють, стабільного джерела доходів не мають, раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не мають міцних соціальних зв'язків. Ризик,передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор в судовому засіданні не підтримала.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до них запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі продовження судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили суд зменшити розмір застави.
Захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. У разі продовження судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив суд зменшити розмір застави. При цьому зазначив, що стороною обвинувачення до клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було доданого жодного доказу на підтвердження продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 28 січня 2023 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 27 березня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 28 січня 2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 27 березня 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинувачених спливає 27 березня 2023 року.
Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які санкція статті кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, враховує характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, зміст пред'явленого обвинувачення, з якого вбачається,що останні обвинувачуються у таємному викрадені чужого майна (крадіжці),вчиненої повторно в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникненням у житло, та закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці),вчиненої повторно в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникненням у житло, та вважає, що вказані обставини в сукупності вказують на підвищену суспільну небезпечність як самих діянь, так і осіб обвинувачених.
При цьому суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинувачених у сукупності із тяжкістю покарання та даними про особи обвинувачених, є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків. При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на потерпілих, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачені стають обізнаними про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останні можуть здійснювати вплив як на потерпілих, так і свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох умисних тяжких злочинів проти власності, мають судимості, в тому числі за злочини проти власності, офіційно не працевлаштовані, законних джерел заробітку не мають, за місцем мешкання зарекомендували себе з негативної сторони. Вказані обставини в сукупності об'єктивно свідчать про схильність обвинувачених до вчинення правопорушень та наявність ризику вчинення ними інших кримінальних правопорушень, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведені обставини, наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 постійного місця проживання, дружини та малолітньої дитини на утриманні не зменшують встановлені судом ризики та не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, їх репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинувачених під вартою.
Отже, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинувачених є недостатнім, щоб забезпечити виконання ними процесуальних обов'язків.
За вказаних підстав, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою необхідно продовжити на 60 днів та визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі попередньо визначеному ухвалою слідчого судді від 28 січня 2023 року - в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою необхідно продовжити на 60 днів та визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України,в розмірі попередньо визначеному ухвалою слідчого судді від 28 січня 2023 року - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
Суд вважає, що визначена 28 січня 2023 року ухвалами Люботинського міського суду Харківської області сума застави ОСОБА_4 у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та ОСОБА_5 у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з огляду на два злочини, які інкримінуються обвинуваченим, та їхню тяжкість, відповідає вимогам, встановленим ч. 4 ст. 182 КПК України.
За правилами пункту 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту ухвал Люботинського міського суду Харківської області від 28 січня 2023 року убачається, що розмір застави щодо обвинувачених визначений у передбачених пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах. При прийнятті рішення щодо застосування запобіжного заходу та визначення розміру застави судом було враховано обставини, передбачені статтею 178, ч. 4 ст. 182 КПК України.
Стороною захисту під час судового розгляду не наведено аргументів, що свідчать про те, що обставини, які були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про визначення розміру застави, об'єктивно змінилися, що обумовлює необхідність зменшення розміру застави.
За вказаних обставин суд вважає, що підстав для зменшення обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розміру застави немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 315 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або зменшення розміру застави - відмовити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 22 травня 2023 року.
Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 22 травня 2023 року.
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
Строк дії ухвали встановити до 22 травня 2023 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 24 березня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1