23.03.23
Справа № 635/1477/23
Провадження № 1-кп/635/157/2023
23 березня 2023 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України,-
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів без визначення розміру застави, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду та незаконного впливу на свідків, та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, та яке відноситься до тяжкого злочину, а тому знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін ОСОБА_5 може виїхати за межі України та переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зокрема, обвинувачений усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів на території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України та враховуючи набуті ним зв'язки з представниками країни-агресора РФ, може переховуватись від суду на території РФ чи тимчасово окупованих частинах території України. Про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків свідчить те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, спрямовані на здійснення погроз, підкупу, вмовлянь, оскільки їх показання мають ґрунтове значення. Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор в судовому засіданні не підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на домашній арешт. В обґрунтування клопотання захисник посилається на необґрунтованість поданого прокурором клопотання, недоведеність прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України та відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень. Захисник зазначив, що ОСОБА_5 є відповідальною і дисциплінованою людиною, пенсіонер, який у віці майже 70 років має значний трудовий стаж та авторитет у своїй громаді, яка обрала його депутатом органу місцевого самоврядування, одружений, має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 . Рівень його свідомості та відповідальності, самостійності сповна гарантує виконання ним як обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків у даному судовому процесі. ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від суду, оскільки в нього була можливість залишитися на території Європи, однак він повернувся до Харкова. Впливати на свідків в нього також немає ніякої потреби, оскільки всі вони допитані слідчим та багато з них об'єктивно підтвердили правомірність поведінки ОСОБА_5 . Обвинувачений є добропорядною і законослухняною людиною, він немає судимостей, приводів, адміністративних правопорушень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на домашній арешт. В обґрунтування клопотання захисник посилається на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та недоведеність зазначених ризиків належними доказами.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2022 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 26 листопада 2022 року. В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 неодноразово продовжувався Київським районним судом м. Харкова, останній раз - на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року продовжено ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 37 днів - тобто до 28 березня 2023 року включно.
Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 28 березня 2023 року.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які санкції статей кримінального закону передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, враховує характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, зміст пред'явленого обвинувачення, згідно якого вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у злочинах проти основ національної безпеки України, які вчинені під час воєнного стану, та вважає, що вказані обставини в сукупності вказують на підвищену суспільну небезпечність як самих діянь, так і особи обвинуваченого.
При цьому суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого у сукупності із тяжкістю покарання та даними про особу обвинуваченого, який має стійкі зв'язки з представниками іноземної держави РФ, які можуть надати йому допомогу у виїзді на територію іноземної держави або на тимчасово окуповану територію України та забезпечити переховування від суду, є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.
Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведені обставини, дані щодо особи ОСОБА_5 , який раніше не судимий, є депутатом Липецької сільської ради Харківської області, одружений, має зареєстроване місце проживання, не зменшують встановлені судом ризики. Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 повернувся добровільно до України також не може розцінюватись судом, як відсутність ризиків, вказаних у клопотанні.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, вчинені під час воєнного стану, які інкримінуються обвинуваченому, суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і держави в цілому, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті,а саме тримання під вартою. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України під час дії воєнного стану є безальтернативним. Відтак, клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу на більш м'який задоволенню не підлягають.
За вказаних підстав, строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити на 60 днів.
Суд при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, що дає право суду не застосовувати до обвинуваченого інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 315 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 21 травня 2023 року.
Строк дії ухвали встановити до 21 травня 2023 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 24 березня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1