Провадження № 1-кп/643/160/23
Справа № 643/1710/23
24.03.2023 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226200000105 від 14.02.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, який не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
Обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 07.02.2023 року приблизно о 08:30 год. перебував біля 4-го під?їзду буд. АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з раніше знайомою йому сусідкою ОСОБА_4 . В ході словесного конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, ОСОБА_3 , знаходячись навпроти ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в область голови потерпілої, але та встигла закрити голову руками, тому удар прийшовся в руки останньої. Від удару потерпіла впала на асфальтове покриття, вдарившись при цьому правою стороною тулуба. ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що внаслідок своїх дій спричиняє потерпілій ОСОБА_4 фізичний біль та тілесні ушкодження, не реагуючи на прохання потерпілої припинити протиправні дії, продовжив здійснювати дії, спрямовані на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , яка знаходилась в положенні лежачи на правому боці, та наніс приблизно 5 ударів правою та лівою ногою в область лівої ноги останньої, точну кількість ударів не встановлено. Після чого ОСОБА_4 намагалась встати, але ОСОБА_3 наніс ще один удар ногою в область тулуба потерпілої. Після цього ОСОБА_3 припинив свої противоправні дії та покинув місце вчинення правопорушення. Внаслідок умисно нанесених ОСОБА_5 ударів, потерпілій ОСОБА_4 були спричинені, згідно висновку судово-медичного експерта, синці на лівій нозі, тулубі, садно на лівій руці, які утворились від ударної дії тупих твердих предметів, за винятком садна, яке утворилось за механізмом тертя-ковзання, могли бути отримані в строк за 1-2 дні до проведення огляду та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений
Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Підстави розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до кримінальних проступків (ч. 2 ст. 12 КК).
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Оскільки вказана заява підписана також захисником обвинуваченого, у суду відсутні підстави ставити під сумнів добровільність та щирість зазначеної вище позиції обвинуваченого.
Ураховуючи обставини даної кримінальної справи, позицію обвинуваченого та участь у кримінальному провадженні його захисника, суд приходить до висновку, що у цій справі дотримані необхідні мінімальні гарантії справедливого судового розгляду та відмова обвинуваченого від права на розгляд справи в загальному порядку, передбаченому главою 28 КПК, не суперечить завданням кримінального провадження та жодним важливим інтересам суспільства.
Потерпіла також надала заяву, згідно якої згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Ураховуючи наведене, наявні передбачені законодавством України підстави для розгляду обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Учасники судового провадження не оспорювали вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, які були встановлені органом досудового розслідування.
Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави надавати у даному вироку оцінку доказам, які зібрані органом досудового розслідування на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК не здійснювалось.
Призначення покарання
Дані про особу обвинуваченого
Обвинувачений не одружений, на утриманні будь-яких осіб не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Дані щодо засудження ОСОБА_3 за інші кримінальні правопорушення в матеріалах кримінального провадження відсутні. Враховуючи принцип презумпції невинуватості та висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 591/4366/18, за відсутності даних щодо вироків, які набрали законної сили, у суду в межах розгляду даного кримінального провадження відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 має судимість за інше кримінальне правопорушення, обвинувальний акт щодо якого згідно даних УІАП ГУНП в Харківській області перебуває в провадженні іншого суду.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК, судом не встановлено.
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
Мотиви призначення покарання
Захисник обвинуваченого надіслала суду клопотання, в якому зазначила, що обвинувачений має тимчасові заробітки, від яких отримує дохід, та просила призначити мінімальне покарання у виді штрафу.
При призначенні обвинуваченому покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, та приходить до висновку, що покарання у виді штрафу буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку
Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.
Прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.
Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та дистозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлений.
Керуючись ст. 2, 91, 337, 369-371, 373, 374, 381, 382, 392, 395 КПК України
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1