Справа № 643/2267/23
Провадження № 1-кс/643/383/23
24.03.2023 м.Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202322117000879 від 19.03.2023,-
До Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання у якому прокурор просить, з метою збереження речових доказів, накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 а саме: 14 предметів зовні схожих на патрони.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 , не з'явилась, подала заяву у якій просила клопотання задовольнити та розглянути за її відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження зареєстроване 19.03.2023 за №1202322117000879, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за фактом того, що 18.03.2023 року до Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення зі служби "102", про те, що невідома особа, за адресою: АДРЕСА_1 зберігає патрони.
З протоколу огляду місця події від 18.03.2023 вбачається, що у період часу з 23:35 по 23:58 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено 14 предметів зовні схожих на патрони, які добровільно видала ОСОБА_4 . Також ОСОБА_4 пояснила, що ці речі належать ОСОБА_5 , 1986 р.н.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що в даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, проведення огляду та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого за ознаками знаряддя злочину.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя приходить до переконання у необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно є знаряддям злочину, зберегло на собі його сліди, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду цих предметів та проведення відповідних судових експертиз, тощо. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що поставить під загрозу встановлення істини по справі.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.
Клопотання подано до суду поштою 20.02.2023, тобто на наступний робочий день після вилучення майна, тому строк для подачі клопотання дотримано.
Керуючись ст.ст. 98, 107, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 14 предметів зовні схожих на патрони.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1