24.03.2023 Справа № 642/594/23
Провадження № 1-кс/642/825/23
24 березня 2023 року
м. Харків
Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022221220001331 від 27 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,-
22 березня 2023 адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022221220001331 від 27 грудня 2022 року, а саме скасувати арешт на особисті речі ОСОБА_5 , вилучені під час обшуку за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 та на які було накладено арешт ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 24.10.2022: куртку чорного кольору з елементами білого марки «Адідас», бейсболу чорного кольору, на якій міститься ілюстрація у вигляді зірок та напис «DEUTSCHER FUSSBALL-BAND», сумку чорного кольору з логотипом «Джордан», троє(3) спортивних штанів чорного кольору, на кожному з яких міститься логотип «Nice», три футболки білого кольору, предмет,який за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, зубну щітку, станок для гоління.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 24.10.2022 на речі, вилучені під час обшуку 20.10.2022 за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт, місцем зберігання вилученого майна визначено камеру схову ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області з метою проведення судових експертиз.
15.02.2023 прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил винесена постанова про закриття кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України. Однак, в постанові про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 арешт майна не скасовано.
Заявник адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в судовому засіданні вищезазначене клопотання підтримав та просив його задовольнити, скасувати арешт на особисті речі ОСОБА_5 , вилучені під час обшуку за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 та на які було накладено арешт ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 24.10.2022.
Старший слідчий СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , з огляду на те, що вилучені речі під час обшуку 20.10.2022 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, та вказала, що на теперішній час підозрюваними та захисниками у кримінальному провадженні №12022221220001331 від 27 грудня 2022 року реалізується їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з чим слідчий зобов'язаний надати доступ до всіх матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, в тому числі до речових доказів відповідно до ч.2 ст. 290 КПК України. Вважає вказане клопотання передчасним.
Дослідивши клопотання та додані до нього додатки, заслухавши учасників судового процесу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 24.10.2022 на речі, вилучені під час обшуку 20.10.2022 за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт з метою проведення судових експертиз, місцем зберігання вилученого майна визначено камеру схову ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області.
Постановою слідчого від 20.10.2022 вилучені речі, а саме: куртка чорного кольору з елементами білого марки «Адідас», бейсболка чорного кольору, на якій міститься ілюстрація у вигляді зірок та напис «DEUTSCHER FUSSBALL-BAND», сумка чорного кольору з логотипом «Джордан», троє спортивних штанів чорного кольору, на кожному з яких міститься логотип «Nice», три футболки білого кольору, предмет, який за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, зубна щітка, станок для гоління - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Листом старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 щодо скасування арешту майна на особисті речі ОСОБА_5 .
Так, відповідно до положень ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Постановою прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_7 від 15.02.2023 кримінальне провадження відносно підозрюваного ОСОБА_5 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 24.10.2022, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя дійшов висновку про те, що такий захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою збереження речових доказів та запобігання можливості його відчуження, оскільки наявні обґрунтовані підстави вважати, що дане майно має значення для встановлення обставин під час досудового розслідування та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
З огляду на положення частин 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
15.02.2023 за дорученням процесуального керівника - прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_7 , повідомлено підозрюваних та їх захисників у кримінальному провадженні №12022221220001331 від 27 грудня 2022 року про завершення досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України, надано доступ до матеріалів досудового розслідування, яке на теперішній час реалізовується підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також їхніми захисниками.
Відповідно до ч.2 ст.290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП]). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22.09.1994, та «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами встановлено, що втручання у право власності власника майна обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та у відповідності до принципу верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час дотримано «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства й вимогами захисту основоположних прав власника майна та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, за наслідками судового розгляду слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , не підлягає задоволенню з причин передчасного його подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022221220001331 від 27 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 24.03.2023 о 16.30 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_12