21.03.2023
справа № 642/1245/23
провадження № 1-кп/642/162/23
21 березня 2023 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження кримінальне провадження № 12018220510001079 від 30 квітня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дідилів Кам'янка-Бузького району Львівської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий:
- 07.05.2010 Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. 12.11.2013 ухвалою Дрогобицького районного суду Львівської області на підставі ст. 82 КК України замінено не відбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі 3 місяці 20 днів - більш м'яким покаранням у вигляді 240 години громадських робіт;
- 06.05.2014 Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 30 днів позбавлення волі. 11.07.2017 згідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 03.07.2017 на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на відбуту частину 1 рік 2 місяці 29 днів;
у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
ОСОБА_3 будучи раніше неодноразово судимим, в останній раз 06.05.2014 Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 30 днів позбавлення волі, 11.07.2017 згідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 03.07.2017 на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на відбуту частину 1 рік 2 місяці 29 днів, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і вчинив злочин проти життя та здоров'я особи при наступних обставинах.
Так, 29.04.2018 близько 10.00 год ОСОБА_3 знаходячись у сквері поблизу будинку № 184 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з малознайомою йому ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи протиправність своїх дії, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, а також свідомо допускаючи їх настання, наніс потерпілій не менше двох ударів кулаком правої руки в область обличчя, в результаті чого заподіяв їй синці на повіках лівого ока біля внутрішнього кута, на слизовій оболонці губ біля лівого кута рота, на слизовій оболонці лівої щоки напроти зубних рядів в проекції 25-26 зубів, що відноситься, згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-2297/2018 від 05.05.2018, до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів.
Обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додана письмова заява ОСОБА_3 про беззаперечне визнання своєї винуватості, яка складена в присутності захисника ОСОБА_5 , згідно з якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно до положень частини другої статті 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, та ОСОБА_3 подав заяву про роз'яснення йому вказаних положень та надання добровільної згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_4 , також подала заяву про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та надала згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Положеннями частини другої, третьої статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Враховуючи викладене, підстав для призначення розгляду у судовому засіданні даного обвинувального акту, відповідно до частини третьої статті 382 КПК України, суд не вбачає.
З урахуванням поданих учасниками судового провадження заяв та наведених обставин, а також того, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень частини другої статті 382 КПК України.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, доходить висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 125 КК України, відноситься до кримінальних проступків.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь важкості та суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку обвинуваченим, дані про його особу.
З вивчення особи обвинуваченого cудом вбачається, що ОСОБА_3 , є громадянин України, з повною середньою освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.
Згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , є беззаперечне визнання вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, щире каяття.
Згідно зі статтею 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , є рецидив злочину.
Відповідно до вимог частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з частиною другою статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, майновий стан обвинуваченого, та доходить висновку щодо необхідності призначення покарання в межах санкції частини першої статті 125 КК Україниу виді громадських робіт.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений 06.05.2014 Залізничним районним судом м. Львова за ч.2 ст.186, із застосуванням ст.71 КК України.
Призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 30 днів. Звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 29 днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Правилами ст. 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку і до повного відбуття покарання вчинив кримінальне правопорушення, то суд призначає спочатку покарання за нове кримінальне правопорушення, після чого повністю або частково приєднує не відбуте покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від не відбутого покарання за попереднім вироком.
При умовно - достроковому звільненні від покарання, незалежно від того, коли вчинене нове кримінальне правопорушення, на початку звільнення чи наприкінці строку, не відбутим покаранням є увесь строк покарання, від якого була звільнена особа, тобто 1 рік 2 місяці 29 днів позбавлення волі.
У разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) ( 2341-14 ) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання. { Абзац сьомий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 8 ( v0008700-09 ) від 12.06.2009 }
Оскільки 11.07.2017 ОСОБА_3 був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 29 днів, на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 03.07.2017, а кримінальне правопорушення, яке є предметом теперішнього розгляду скоїв у період умовно-дострокового звільнення, тому суд остаточно призначає обвинуваченому покарання відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06.05.2014 та перевівши менш суворий вид покарання у виді громадських робіт в більш суворий вид позбавлення волі, виходячи з такого їх співвідношення: один день позбавлення волі відповідає вісім годинам громадських робіт.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 судом не обирався.
На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді - (200) двохсот годин громадських робіт.
На підставі ч. 1 ст. 71, п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06.05.2014, виходячи зі співвідношення, що вісім годин громадських робіт відповідають одному дню позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк - 1 (один) рік 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
У відповідності до частини першої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку надсилається учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1