Справа № 953/4021/21
н/п 2/953/318/23
"14" березня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., за участю секретаря Мордухович К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс» (м.Харків вул.Чичибабіна 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат за порушення грошових зобов'язань, -
ТОВ « Європартнер Фінанс» звернулось до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у розмірі 5685,40 дол. США та 29 008,84 грн. за прострочення виконання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошового зобов'язання, встановленого рішенням Харківського районного суду Харківської області у справі №635/796/14-ц від 23.04.2014 року, а саме інфляційні втрати 21,48,66 грн., три проценти річних від простроченої суми -5685,40 дол. США та 7 660,18 грн. Також просять стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21 травня 2007 року між ВАТ КБ « Надра» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 6/4/02/2007/840-К/01, згідно з яким банк надав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 30 000 дол. США під 12,99 % відсотків річних з терміном погашення до 20 травня 2031 року. Відповідно до п.2 кредитного договору № 6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року в якості забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за цим договором вона передала в іпотеку житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ВАТ КБ « Надра» свої зобов'язання за кредитним договором № 6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року виконало. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ « КБ « Надра» звернулось до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Харківського районного суду Харківської області по справі №635/796/14-ц від 23.04.2014 року позов ПАТ « КБ « Надра» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року в сумі 50304,39 доларів США та 64 497,47 грн. Рішення суду не скасоване та є чинним. Станом на даний час ПАТ «КБ «Надра» перебуває в процесі припинення ( ліквідації). 19.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Європартнер Фінанс» було укладено договір № GL3N217258 про відступлення прав вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором від 29.03.2007 року, що підтверджується договором № GL3N217258 про відступлення прав вимоги від 19.05.2020 року та витягом з додатку № 1 до договору № GL3N217258 про відступлення прав вимоги, укладеного 19.05.2020 року. Згідно з договором до ТОВ «Європартнер Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року, договором іпотеки №6/4/02/2007/840-І/01 від 21.05.2007 року та договорами поруки. Вказали, що з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають стягненню 3% річних у розмірі 47 870,14 доларів США та 64 497,47 грн., що за період з 12.03.2017 року по 24.02.2021 року становить 5 685,40 доларів США. Крім того з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає солідарному стягненню сума інфляційного нарахування на суму боргу в розмірі 64 497,47 грн. Так, за період з 12.03.2017 року по 24.02.2021 р. в Україні зведений індекс інфляції 1,33. Таким чином, сума інфляційного нарахування на суму боргу 64 497,47 грн. за період з 12.03.2017 року по 24.02.2021 р. складає 21 348,66 грн. Отже, з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають стягненню за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, встановленого рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23.04.2014 року грошові кошти у розмірі 5685,40 дол. США та 29 008,84 грн., з яких інфляційні втрати 21348,66 грн., три проценти річних від простроченої суми 5686,40 дол. США та 7660,18 грн. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачів вищезазначені грошові суми.
01.06.2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначила, що дійсно рішенням Харківського районного суду Харківської області по справі №635/796/14-ц від 23.04.2014 року позов ПАТ «КБ « Надра» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року в сумі 50304,39 доларів США та 64 497,47 грн. Звернувшись до суду кредитор скористався правом дострокового припинення договору, оскільки строк укладеного договору №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року був до 20.05.2031 року, а також строк дії договору змінився. Також згідно п. 5.3 Договору іпотеки №6/4/02/2007/840-І/01 від 21.05.2007 року іпотеко держатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, у порядку встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». Передаючи майно в іпотеку -житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вона забезпечила виконання зобов'язання за кредитним договором №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року та іпотекодержатель міг будь-якого часу задовольнити забезпечену іпотекою вимогу за договором №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або його продажу. Самостійно іпотекодавець обмежений у можливості продати майно та виконати зобов'язання. А тому стягнення №3% річних та інфляційних витрат не можу бути застосовано до кредитних правовідносин ,забезпечених іпотекою. Також вказала, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження суми невиконаного зобов'язання, відповідно з яких необхідно зробити розрахунок. Також просила стягнути з позивача витрати на правову допомогу.
08.06.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначив, що на їх думку ТОВ «Європартнер Фінанс» обрало належний спосіб захисту прав, а тому доводи відповідача є необґрунтованими. Також, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат за кредитними правовідносинами, які забезпечені іпотекою. Посилався на те, що ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року в розмірі 50304,39 дол. США та 64 4973,47 грн. самостійно визнала, що підтверджується абз.2 описової частини рішення Харківського районного суду Харківської області від 23.04.2014 року у справі №635/796/14-ц. Вказане рішення є чинним, отже зазначене рішення для відповідача 1 має преюдиційне значення. З аналізу кредитного договору №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року та договору іпотеки №6/4/02/2007/840-І/01 від 21.05.2007 року вбачається,що боржником та іпотекодавцем є одна й та сама особа- ОСОБА_6 , тобто майновий поручитель не відмінний від боржника, а отже посилання відповідача 1 на постанову ВСУ від 12.05.2020 року у справі №921/730-13-г/13 є безпідставним. Враховуючи наведене, рішення Харківського районного суду Харківської області від 23.04.2014 року у справі №635/796/14-ц має преюдиційне значення для ОСОБА_5 та ТОВ «Європартнер Фінанс» при розгляді справи №953/4021/21. Щодо витрат на правову допомогу представник заперечував, так як вони не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю виконаної роботи, її обсягом, часом, витраченим на виконання робіт.
30.09.2021 від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Таволжанського М.В. до суду надійшла заява про застосування позовної давності.
29.11.2021 від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив, кз клопотанням про поновлення строку на його подання. У відзиві відповідач заперечує в повному обсязі проти позовних вимог, посилаючись на предикативність вимог позивача та пропущення ним строку, передбаченого ст. 559 ЦК України, на звернення з даним позовом до поручителя, враховуючи, що строк поруки договором не визначений. Відповідач вважає, що оскільки рішення Харківського районного суду Харківської області по справі №635/796/14-ц від 05.08.2014 набрало законної сили 14.04.2017, а позивачем не було пред'явлено вимог до поручителя за кредитним договором - ОСОБА_3 протягом 6 місяців з цієї дати. Таким чином. відповідач зазначає. що позивач пропустив строк на звернення до поручителя ОСОБА_7 із вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, також зазначає, що позивачем на обґрунтування наявності правових підстав для стягнення цих сум не надано копії кредитного договору та договорів поруки та доказів того, що поручитель ОСОБА_3 була сповіщена про заміну кредиторі у зобов'язанні.
09.12.2021 від представника позивача - адвоката Чаплинського О. до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якій представник позивача посилається на те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник ек виконав не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум передбачених ст..625 ЦК України за весь час прострочення. Оскільки рішенням від 23.04.2014, що є чинним та має преюдиційний характер, згідно ст..82 ЦПК України, встановлено кредитну заборгованість відповідачів, станом на 01.03.2021, тобто більше 7 років не виконується, за таких обставин позивачем у 2013 році дотримано процедуру звернення з вимогами до поручителів за кредитним договором у строк, передбачений ст.559 УК України, а на теперішній час наявні підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання зобов'язання, щодо строку звернення - представник позивача просить врахувати зміни в прикінцеві положення, внесені у зв'язку з карантином. З приводу пропуску строку давності - заперечує, враховуючи дату введення карантину на території України з 11.03.2020. Також позивачем надано копію кредитного договору та договорів поруки з первісним кредитором та відповідачами. Зазначив, що станом на теперішній час ТОВ «Європартнерфінанс» є стягувачем у справі №635/796/14-ц, згідно ухвали від 08.12.2020, при цьому заміна кредитору, неповідомлення боржника, поручителів у зобов'язанні не є порушенням їх прав.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2021 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій він також зазначив, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Представником ОСОБА_5 до суду було подано заяву про призначення відеоконференції, яка була задоволена судом. 13.03.2023. Із технічних причин, пов'язаних з військовим станом та заходами, що вживаються для збереження життя та здоров'я учасників процесу під час повітряної тривоги, відеоконференція не відбулася.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, від представників ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до суду подано відзиви, заперечення та пояснення зодо позовних вимог, враховуючи строки розгляду справи, а також що учасники висловили письмово свою думку щодо предмета позову, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників, що не прибули в судове засідання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, 21 травня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 6/4/02/2007/840-К/01, згідно з яким банк надав ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 30 000 дол. США під 12,99 % відсотків річних з терміном погашення до 20 травня 2031 року.
Відповідно до п.2 кредитного договору № 6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року в якості забезпечення виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за цим договором вона передала в іпотеку житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
ВАТ КБ «Надра» свої зобов'язання за кредитним договором № 6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року виконало.
Станом на даний час Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» перебуває в процесі припинення (ліквідації).
19 травня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» було укладено договір № GL3N217258 про відступлення прав вимоги, згідно з яким до ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року, договором іпотеки №6/4/02/2007/840-І/01 від 21.05.2007 року та договорами поруки №6/4/02/2007/840-П/02 від 21.05.2007 року, №6/4/02/2007/840-П/03 від 21.05.2007 року, що підтверджується договором № GL3N217258 про відступлення прав вимоги від 19.05.2020 року та витягом з додатку № 1 до договору № GL3N217258 про відступлення прав вимоги, укладеного 19.05.2020 року та платіжним дорученням №205 від 15.05.2020 року.
Станом на даний час право вимоги до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за вищезазначеними договорами має ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС».
Рішенням Харківського районного суду Харківської області по справі №635/796/14-ц від 23.04.2014 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року в сумі 50304,39 доларів США та 64 497,47 грн. Рішення суду не скасоване та є чинним.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 по справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зазначено, що при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц та у постанові від 4 червня 2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» підлягають стягненню три проценти річних від суми заборгованості за кредитним договором «№6/4/02/2007/840-К/01 від 21.05.2007 року та інфляційні втрати.
Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_5 про неможливість стягнення 3% річних та інфляційних витрат за кредитними правовідносинами, забезпеченими іпотекою, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обмежень щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат за кредитними правовідносинами, забезпеченими іпотекою. Право обрання способу захисту(звернення стягнення на предмет застави або стягнення коштів) своїх порушених прав належить позивачу.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та в Постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №375/998/15-ц також викладена правова позиція, у відповідності до якої, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК Україниі охоронна норма ч. 2ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов'язаний сплатити суми передбачені статтею 625 ЦК України.
Оскільки у цій справі відповідачі не надали суду жодних доказів виконання ними грошового зобов'язання в повному обсязі, то позивач має право на відшкодування останніми понесених ним інфляційних втрат, а також трьох відсотків річних.
Щодо посилань представника відповідача щодо закінчення строку звернення з даним позовом до поручителя суд зазначає наступне.
З рішення Харківського районного суду Харківської області від 23.04.2014 по справі №635/796/14-ц вбачається, що питання звернення з позовом до поручителя ОСОБА_3 в порядку ст..559 ЦК України вже вирішувалося.
Порушень позивачем права звернення з даним позовом до поручителя ОСОБА_3 , як підстав для застосування строку позовної давності судом не вбачається, з огляду на те, що первісний позивач звернувся до суду з позовом до поручителя ОСОБА_3 своєчасно, проте рішення суду з 2014 року на момент подачі позову - 01.03.2021 не виконувалося.
З приводу строків звернення до суду з даним позовом суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
У той же час пунктом 15 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України № 691-ІХ від 16 червня 2020 року "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19").
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності. Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб'єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.
У пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню.
За таких обставин, судом при обчисленні строку позовної давності враховується дата становлення карантину на всій території України - з 12 березня 2020 року, тому трирічний строк позовної давності обчислюється з 12.03.2017
За таких обставин, з з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають стягненню 3%річних у розмірі 47870,14 дол. США та 64497,47 грн., які за період з 12.03.2017 року по 24.02.2021 року становить 5685,40 дол. США та 7 660,18 грн.
Крім того з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає солідарному стягненню сума інфляційного нарахування на суму боргу в розмірі 64 497,47 грн.
З приводу розрахунків даних сум суд погоджується з наданими позивачем розрахунком, відповідно якого за період з 12.03.2017 року по 24.02.2021 р. в Україні зведений індекс інфляції 1,33.
Таким чином, сума інфляційного нарахування на суму боргу 64 497,47 грн. за період з 12.03.2017 року по 24.02.2021 р., яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС», складає 21348,66 грн.
Таким чином, з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають стягненню за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, встановленого рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23.04.2014 року грошові кошти у розмірі 5685,40 дол. США та 29 008,84 грн., з яких інфляційні втрати 21348,66 грн., три проценти річних від простроченої суми 5686,40 дол. США та 7660,18 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Європартнер Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2818,37 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265,280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги «Європартнер Фінанс» -задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 40368253, адреса: м. Харків, вул. Чичибабіна, буд. 7) інфляційні витрати три проценти річних від простроченої суми за прострочення виконання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошового зобов'язання, визначеного рішенням Харківського районного суду Харківської області у справі №635/796/14-ц від 23.04.2014 року з урахуванням договору № GL3N217258 про відступлення прав вимоги від 19.05.2020 року, у розмірі 5 685,40 доларів США та 29 008,84 грн., а саме: 3% річних від простроченої суми 5685,40 дол. США та 7 660,18 грн., інфляційні втрати - 21 348,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПАРТНЕР ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 40368253, адреса:м.Харків, вул. Чичибабіна, буд. 7) витрати по сплаті судового збору у сумі 2818 грн. 37 коп.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя : Я. В. Губська