Справа № 349/206/23
Провадження № 1-кп/349/83/23
іменем України
23 березня 2023 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачена ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023096210000007 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з базовою середньою освітою, неодруженої, має на утриманні малолітню дитину, яка не працює, раніше судима, вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2021 року за ч.1 ст.125 КК України із застосуванням ч.1 , 4 ст.70 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин, 07 грудня 2021 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці 10 днів, на підставі ч.3 ст.60 КК України звільнено від відбування покарання, 02 серпня 2022 року вироком Рогатинського районного суду Івано-франківської області за ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 220 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 вчинила умисні дії, які виразилися в ухиленні від відбування громадських робіт, будучи засудженою до цього виду покарання, відповідальність передбачена ч.2 ст.389 КК України.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких, встановлених судом обставин.
Вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2022 року ОСОБА_4 була засуджена за ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 220 годин.
12 вересня 2022 року копія вироку була направлена для виконання у Івано-Франківський районний сектор №3 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області.
14 жовтня 2022 року працівниками вказаної державної установи засудженій ОСОБА_4 було роз'яснено порядок та умови відбування покарання та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт.
Цього ж дня працівниками Івано-Франківського районного сектору №3 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області було підготовано та надіслано до керівника КП "Благоустрій - Р" , що за адресою м.Рогатин, вул.Галицька, 102, направлення про скерування засудженої ОСОБА_4 для відбування призначеного їй покарання у виді громадських робіт, а копію направлення було вручено засудженій.
17 жовтня 2022 року на підставі вказаного направлення керівником КП "Благоустрій-Р" видано наказ без номера "Про прийняття на громадські роботи в КП "Благоустрій-Р" на території Рогатинської територіальної громади ОСОБА_4 ", згідно якого засуджену було прийнято на громадські роботи до Жовківського страростинського округу та визначено графік їх відбування, з 17 жовтня 2022 року, з понеділка по п'ятницю з 08 год 00 хв до 12 год 00 хв. (крім суботи, неділі та святкових днів).
Упродовж жовтня місяця 2022 року засуджена ОСОБА_4 повинна була відбути 44 години громадських робіт, упродовж листопада, грудня 2022 року по 88 годин громадських робіт кожного місяця, упродовж січня 2023 року - 24 години громадських робіт. Однак не відпрацювала жодної години громадських робіт.
14 жовтня 2022 року, 24 жовтня 2022, 02 грудня 2022 року, 17 січня 2023 року року із засудженою було проведено профілактичні бесіди та повторно попереджено її про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт .
Однак ОСОБА_4 і надалі ухилялася від відбування покарання і до відпрацювання громадських робіт не приступила. Внаслідок чого ОСОБА_4 за період з 17 жовтня 2022 року по 10 січня 2023 року із призначених їй судом 220 годин громадських робіт не відпрацювала жодної години, тобто ухилилася від відбування цього виду покарання .
Обвинувачена ОСОБА_4 за участі адвоката в судовому засіданні визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченої.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала показання про те, що вироком суду їй було призначено покарання у виді 220 годин громадських робіт. Працівниками органу пробації їй було роз'яснено порядок та умови відбуття покарання у виді громадських робіт, а також попереджено, що у випадку порушення порядку та умов відбування покарання буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Покарання не відбула через те, що в неї є малолітній син, якого не було можливості залишити вдома з іншими особами. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо її не карати.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.389 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразилися в ухиленні від відбування громадських робіт, будучи засудженою до цього виду покарання.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій суд визнає: щире каяття та визнання вини.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає: рецедив злочинів .
Санкцією ч.2 ст.389 КК України передбачено два види покарання - арешт на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до вимог ч.3 ст.60 КК України арешт не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років та згідно ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 має малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22 листопада 2016 року виконавчим комітетом Добринівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.
Згідно роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 8 постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року ( із змінами та доповненнями), суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст.7 КПК України повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винної, яка неодноразово судима за вчинення різних видів кримінальних правопорушень характеристику з місця проживання, стан її здоров'я -перебуває на обліку в нарколога, а також враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у межах санкції, визначеної ч.2 ст.389 КК України у виді арешту.
Згідно з ч.1, ч.4 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
За змістом ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи в даному випадку з такого співвідношення: одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Невідбута частина покарання для засудженої ОСОБА_4 за вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2022 року становить 220 годин громадських робіт, що в перерахунку на арешт становитиме 27,5 днів арешту .
На підставі викладеного, суд визначає ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків за правилами передбаченими в ст.71, 72 КК України та частково приєднує до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Оскільки підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження відсутні, а тому її необхідно на підставі ч.3 ст.60 КК України звільнити від призначеного судом остаточного покарання.
Речові докази відсутні.
Під час судового провадження учасники процесу не заявляли клопотань стосовно грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
На час ухвалення вироку до обвинуваченої не застосований жодний вид запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити їй покарання у виді арешту на строк 3 (три ) місяці.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2022 року і за сукупністю вироків за правилами, передбаченими у ст.72 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці 20 (двадцять) днів.
На підставі ч.3 ст.60 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці 20 (двадцять) днів, оскільки таке покарання не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - за їх заявою.
Суддя ОСОБА_1