Справа № 191/4043/20
Провадження № 2/191/1431/20
про закриття провадження щодо частини позовних вимог
та зупинення провадження у справі
20 березня 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.
за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Миргородського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів доручення та емфітевзису недійсними,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів доручення та емфітевзису недійсними.
19.01.2021 року за вказаною позовною заявою було відкрито загальне позовне провадження у справі.
03.10.2022 року, відповідно до розпорядження керівника апарату Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року №33 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 року, цивільна справа надійшла у провадження судді Окладнікової О.І.
Ухвалою суду від 14.10.2022 року справа прийнята до провадження судді Окладнікової О.І. та призначено підготовче засідання.
13.12.2022 року було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У сьогоднішнє судове засідання відповідачі не з'явилися, від відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 , оскільки останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ОСОБА_4 просила розглядати справу без її участі, вказала, що позов не визнає повністю, а також підтримує свою заяву про застосування строків позовної давності.
Представник позивача - адвокат Миргородський В.П. у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника(ів) відповідача ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку адвоката Миргородського В.П.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить визнати недійсною з моменту її видачі довіреність, видану 18 травня 2016 року, ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., та зареєстровану в реєстрі за №1663 у частині умови про її безвідкличність, а також визнати недійсною з моменту її видачі довіреність, видану 18 травня 2016 року, ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., та зареєстровану в реєстрі за №1660 у частині умови про її безвідкличність.
Згідно копії свідоцтва про смерть від серії НОМЕР_1 , виданого 17.12.2022 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том №2 а.с. 16).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв'язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов'язків попередньої особи.
Таким чином, підставою процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру.
Тобто матеріальне правонаступництво має бути тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Отже, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 223/793/17-ц, провадження № 61-44709св18).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч.1 ст.1216 ЦК України).
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Законом визначені підстави обов'язкового припинення представництва за довіреністю, якими серед іншого є: скасування довіреності особою, яка її видала, смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності, смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності (ч.1 ст.248 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 269 ЦК України, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Змістом особистого немайнового права є можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя (ч.1 ст.271 ЦК України).
Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що право на представництво інтересів за довіреністю відноситься саме до особистих немайнових прав особи, які в силу статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини, відтак не допускають правонаступництва в порядку спадкування, оскільки здійснення цього права нерозривно пов'язано саме з певною особою (довіреною особою), тому суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 , що стосуються визнання недійсними довіреностей у частині умов про їх безвідкличність.
Також у позовній заяві міститься вимога про визнати договору встановлення емфітевзису б/н від 12.12.2018 року земельної ділянки площею 5,69 га, кадастровий номер якої: 1224881200:01:002:0186, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 недійсним, та визнання договору встановлення емфітевзису б/н від 12.12.2018 року земельної ділянки площею 2,44 га, кадастровий номер якої: 1224881200:01:002:0187, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 недійсним.
Частина 2 статті 407 ЦК України визначає, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 102? Земельного кодексу України.
Згідно ч.5 ст.102? ЗК України, право користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій) не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім випадків переходу права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок, інші будівлі та споруди) або у разі, коли право емфітевзису, суперфіцію було набуто землекористувачем на земельних торгах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошенні фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Пунктом 1 ч.1 ст.253 ЦПК України, встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених , пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Перелік прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, наведено в ст. 1219 ЦКУ. Право оренди та суборенди земельної ділянки, а також право емфітевзису (які є речовими правами на землю) до цього переліку не входять. Тож такі права можуть спадкуватися.
Враховуючи предмет та підстави позову, факт смерті відповідача, дотримання принципу верховенства права, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній цивільні справі, до залучення до участі у справі правонаступника(ів) після смерті відповідача ОСОБА_3 , оскільки спірні правовідносини з приводу визнання договору встановлення емфітевзису земельної ділянки недійсним допускають правонаступництво.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.251, п.7 ч.1 ст.255, ч.2 ст.256, 260, 261, 351 ЦПК України, суд
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів доручення та емфітевзису недійсними в частині позовних вимог до ОСОБА_3 що стосуються:
-визнання недійсною з моменту її видачі довіреності, виданої 18 травня 2016 року, ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., та зареєстровану в реєстрі за №1663 у частині умови про її безвідкличність;
-визнання недійсною з моменту її видачі довіреності, виданої 18 травня 2016 року, ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., та зареєстровану в реєстрі за №1660 у частині умови про її безвідкличність.
Клопотання представника позивача - адвоката Миргородського В.П. про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів доручення та емфітевзису недійсними до залучення до участі у справі правонаступника(ів) відповідача ОСОБА_3 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Повна ухвала складена 24 березня 2023 року.
Суддя О. І. Окладнікова