Справа № 203/498/23
Провадження № 1-кс/0203/1501/2023
20 березня 2023 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого відділу РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 23 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022040000000397 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 3 ст. 332 КК України, у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 від 16.06.2005 р., РНОКПП НОМЕР_2 , із вищою освітою, який одружений, має на утриманні дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований за адресою: : АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
а також скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання ОСОБА_4 , -
20 березня 2023 року до слідчого судді доставлений ОСОБА_4 , затриманий у м. Вінниці о 15 годині 32 хвилині 19 березня 2023 року з дозволу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ухвалою від 19 березня 2023 року згідно ст. 191 КПК України, для розгляду клопотання про застосування до нього у вигляді запобіжного заходу тримання під вартою, з яким слідчий звернувся у порядку ст.ст. 187-188 цього Кодексу за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 .
Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 176, 184 КПК України і обґрунтоване притягненням до кримінальної відповідальності за тяжке корисливе злочинне посягання на недоторканість державного кордону і забезпечення призову та мобілізації з наявністю достатніх підстав вважати, що лише тримання ОСОБА_4 під вартою, на думку сторони обвинувачення, відповідатиме завданням охорони прав та інтересів суспільства, оскільки застосування іншого менш суворого запобіжного заходу не здатне запобігти ризикам вчинення дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення у виді основного покарання реального позбавлення волі до дев'яти років, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, маючи набуті кримінальні навички зняття з військового обліку з метою перетину державного кордону України та неформальні антигромадські зв'язки для отримання завідомо неправдивих документів про стан свого здоров'я, а також у середовищі працівників військових комісаріатів міста Дніпра. Перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, тоді як органом досудового розслідування злочинну діяльність ОСОБА_4 викрито не в повній мірі, а також повідомлено про підозру не за всіма епізодами скоєних кримінальних правопорушень, що також свідчить про ризик можливого впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які і про ризик продовження підозрюваним злочинної діяльності з огляду на набуті навички ретельного її маскування.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний в судовому засіданні забажав зберігати повне мовчання, категорично відмовившись відповідати на будь-які питання слідчого судді з мотивів дотримання свободи від самовикриття, аби запобігти використанню звукозапису технічної фіксації судового процесу стороною обвинувачення без його згоди в якості зразків його голосу для фоноскопічної експертизи, тоді як чинне законодавство не передбачає альтернативної форми фіксації лише веденням протоколу судового засідання.
Захисник принесла у паперовій та електронній формі скаргу на незаконність затримання ОСОБА_4 , яке фактично відбулося о 09 годині ранку з моменту початку його участі в обшуку свого житла, з міркувань звернення з відповідним клопотанням до порушення питання про застосування у виді запобіжного заходу тримання під вартою, та вважала підозру необґрунтованою з посиланням на релевантну судову практику внаслідок здійснення стороною обвинувачення дискреційних повноважень попередньої кримінально-правової кваліфікації скоєного за складом більш суспільно небезпечного правопорушення всупереч завданням кримінального провадження задля розв'язання окремого процесуального питання вибору запобіжних заходів, а також через штучне створення доказів "піймання з поличним", заперечуючи проти клопотання слідчого також міркуваннями про непомірність запропонованого розміру альтернативної застави та аргументами про недоведеність, взагалі, ризиків, запобігання яким потребувало б ізоляції підозрюваного від суспільства.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, заперечення і міркування захисника, дослідивши додані до клопотання докази та вивчивши матеріали досудового розслідування, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється у злочинному промислі на сприянні під час мобілізації незаконній міграції військовозобов'язаних громадян України чоловічої статі, виїзд яких закордон в умовах воєнного стану обмежений, з розподілом злочинної наживи за попередньою змовою у групі з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших зорганізованих у стійке об'єднання невстановлених осіб, об'єднаних відомим кожному з них єдиним планом з розподілом між собою функцій для досягнення з корисливих мотивів сприяння незаконному переправленню через державний кордон України військовозобов'язаних громадян шляхом усунення до того перешкод незаконним звільненням від несення (проходження) військової служби і зняття їх з військового обліку за станом здоров'я, який не відповідає дійсності, а так само порадами і вказівками по використанню з цією метою завідомо неправдивих офіційних медичних документів закладів охорони здоров'я на території Дніпропетровської області про наявність захворювань, які унеможливлюють придатність до несення (проходження) військової служби, з наданням для цього засобів, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого корисливого злочину проти недоторканості державних кордонів і забезпечення призову та мобілізації, за який санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає у виді покарання позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з додатковою конфіскацією майна, чим допускається застосування згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою, яке за практикою Європейського Суду з прав людини в рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» має сприяти виконанню досудовим розслідуванням завдань доведення факту вчинення та характеру поставлених за вину правопорушень.
19 березня 2023 року ОСОБА_4 о 09 год. 43 хв. повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з'ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, він не пізніше 23 серпня 2022 року у м. Дніпрі спокусився вступити в організовану ОСОБА_8 групу спільно з ОСОБА_9 та іншими невстановленими співучасниками з безпосередньою участю за єдиним планом сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України за винагороду згідно відведеній за попередньою змовою функції супроводження громадян порадами і вказівками у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з метою позачергового зняття їх з військового обліку на підставі завідомо неправдивих офіційних медичних документів, і після передачі 4 000 доларів США ОСОБА_8 в якості частини винагороди за сприяння організованої ним групи осіб у перетині державного кордону України ОСОБА_10 12 грудня 2022 року у телефонній розмові приблизно о 20.38 год. з корисливих мотивів він, ОСОБА_4 , на виконання за умовам злочинної змови своєї функції видав вказівки ОСОБА_10 , як себе поводити при проходженні військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дав поради, на які прізвища, імена та по-батькові компетентних осіб необхідно посилатися на випадок виникнення перешкод у проходженні чи яких-небудь інших сумнівів, в результати чого 14 березня 2023 року у АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_3 видане тимчасове посвідчення військовозобов'язаного про непридатність до військової служби за станом здоров'я № НОМЕР_3 з довідкою військово-лікарської комісії № 4/14 від 07.03.2023 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, погоджену 13.03.2023 військово-лікарською комісією обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що не відповідають дійсності, які під час мобілізації в умовах воєнного стану надають право безперешкодного перетину ОСОБА_10 державного кордону на виїзд з України.
Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у сприянні організованої групи в незаконному переправленні військовозобов'язаних громадян через державний кордон України фактичними даними виданого під негласним контролем правоохоронних органів тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 14.03.2023 з довідкою ВЛК № 4/14 від 07.03.2023, тісно пов'язаних з добутими медичними документами про стан здоров'я та обстеження ОСОБА_10 , які за показаннями останнього не відповідають дійсності, що в сукупності з іншими показаннями очевидця та оперативно-розшуковими даними про незаконну міграцію, добутими Управлінням СБУ у Дніпропетровській області згідно листу № 55/2-1606 від 23.08.2022, які за його повідомленнями від 30.08.2022, 02.12.2022 і 16.12.2022 перевірені в ході негласних розшукових дій, доводять подію і спосіб протиправного усунення перешкод у перетині державного кордону особами чоловічої статі під час мобілізації в умовах воєнного стану з наданням необхідних для цього засобів завідомо неправдивої первинної медичної документації.
За викладом диспозиції ст. 332 КК України одиничний злочин виконавця за об'єктивними та суб'єктивними ознаками утворюють альтернативні дії, які за інших рівних умов могли б визнаватися за ст. 27 КК України організаторством чи пособництвом з потребою у визначенні відповідальності за правилами ст.ст. 29, 68 цього Кодексу, якби не охоплювалися цим складом злочину виконавця, з огляду на що момент закінчення такого одиничного злочину перенесений на більш ранню стадію сприяння його вчиненню наданням засобів або усунення перешкод при готуванні відповідно до ст. 14 КК України, будучи тим самим злочином з усіченим складом. З цих мотивів доводи сторони захисту про попередню кримінально-правову кваліфікацію стосуються не конкуренції чи колізії кримінального закону, а питання: чи утворює поставлене за вину сукупність злочинів (правопорушень) за правилом усталеної судової практики додаткової окремої кваліфікації способу вчинення, зокрема, коли йдеться про підроблення документів.
Тому прокурором наведені достатні докази для підтвердження фактів готування незаконного переправлення військовозобов'язаного громадянина через державний кордон України, що є причиною виникнення підозри у змові організованою групою, які за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у такому злочині з усіченим складом до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження, на яких будуть перевірятися показання свідка про дійсний стан його здоров'я і доводи сторони захисту з приводу об'єктивного першоджерела інформації про приналежність абонентських номерів саме підозрюваному, як і з приводу допустимості протоколів НС(Р)Д з урахуванням визначення предмету судового контролю за приватним спілкуванням з огляду на дотримання меж здійснення прав за ст.ст. 302, 306-307 ЦК України.
Протоколи оперативної закупки викривають корисливі мотиви учасників кримінально протиправної групи з огляду на підтверджену передачу в якості винагороди за їх сприяння валютних цінностей, а на причетність ОСОБА_4 і його роль у протиправному сприянні незаконному переправленню через державний кордон вказують показання очевидця, перевірені за негласно зібраними даними контролю за приватним спілкуванням, в тому числі підозрюваного. В свою чергу, протокол обшуку тимчасового житла, проведеного 19 березня 2023 року з 09 год. 57 хв. до 15 год. 24 хв. з перервою для прибуття захисника на прохання підозрюваного між 10 год. 26 хв. і 13 год. 24 хв., підтверджує відшукання у підозрюваного в присутності захисника іноземної валюти на суму щонайменше 12 000 доларів США, які не відповідають відсутності його трудової зайнятості останні три роки та витратам, які мають покриватися можливими законними джерелами доходу, які непрямо вказують на наявну можливість участі у розподілі злочинної наживи. Звертає увагу застереження у протоколі обшуку про наявність трьох банкнот номіналом 100 доларів США без посилання на їх номер і серію випуску, належність яких собі підозрюваний заперечував категорично на місці обшуку без пояснення, чому з-поміж 129 банкнот саме ці три, а захисник у своїх заперечення і скарзі зазначає вже конкретні чотири банкноти, як штучні докази "піймання з поличним", хоч сторона обвинувачення відповідний протокол огляду валюти не розкривала.
Відповідно, прокурором наведені вагомі докази викриття ОСОБА_4 у відведеній йому функції у злочинній змові групи осіб для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації про злочинний промисел на незаконній міграції, що переконує у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою злочину відомого ступеня тяжкості і використаних способів переховування його слідів, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.
Спірна попередня правова кваліфікація скоєного, що на початковому етапі розслідування викликала у сторони захисту сумніви у вагомості доказів викриття «на гарячому», дійсно може заохочувати сторону захисту до обстоювання своєї правової позиції, щонайменше з іншими менш тяжкими наслідками кримінально-правового характеру, внаслідок чого заінтересованість підозрюваного у справедливому судовому розгляді з доведенням своєї непричетності до події злочину на цій стадії провадження, дійсно, може істотно зменшувати ризик втечі, але з іншого боку ще більше спокушає до незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та іншого перешкоджання з'ясування істини у кримінальному провадженні, істотно підвищуючи ризики таких дій з метою штучного створення доказів на свій захист.
За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваного за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами іншого соціального зв'язку достатніх причин для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з чого слідує необхідність в ізоляції підозрюваного від суспільства з потребою у постійному за ним нагляді, що складає легітимну мету втручання в особисту свободу згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, попри наявність реєстрації постійного місця проживання у м. Дніпрі, ОСОБА_4 не має статусу самозайнятої особи та офіційного працевлаштування, які б вказували на постійно зайнятість суспільно корисною працею за місцем своєї осілості, і затриманий у готельному номері м. Вінниці з наявним при собі зібраним багажем та значною сумою валютної виручки, що дає підстави вважати, що пасинок і дочка та сімейні узи шлюбу не слугують тим стримуючим фактором, що може запобігти його втечі.
До того ж протоколи допиту очевидця ОСОБА_10 в сукупності з протоколами негласних слідчих (розшукових) дій про обрані підозрюваним заходи уникнення особистого контакту і перестороги від викриття вказують на обізнаність з формами та методами роботи органів досудового розслідування, доводячи ризик опанування підозрюваним з можливістю використання на свободі навичок протидії їх дієвості, що у взаємозв'язку з ризиком антигромадських зв'язків дають підстави вважати наявною можливість використання останніх, як для помсти свідку, так і з метою незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.
За характером повідомленої підозри ОСОБА_4 поставлена за вину схильність до підривної діяльності проти держави, в особі Міністерства оборони України, внаслідок позбавлення можливості взаємозаміни особового складу Збройних Сил України, поводячись цинічно, демонструючи відсутність патріотичного настрою та виховання, діючи виключно з корисливих мотивів, задля власного незаконного збагачення на заподіянні шкоди організації та підтриманню дій руху опору, здатності дати відсіч та стримувати збройну агресію російської федерації, що в умовах воєнного стану доводить ризик переходу на бік ворога з вчиненням більш тяжких злочинів проти основ національної безпеки і державного суверенітету.
Прокурором у з'ясованих обставинах надані переконливі докази того, що на цьому етапі досудового розслідування, коли не за всіма епізодами сукупності скоєних кримінальних правопорушень повідомлено про підозру, не всі співучасники виявлені, наявні достатні підстави вважати існуючими на випадок перебування на свободі ризики перешкоджання встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, в тому числі знищенням чи переховуванням речей, предметів, засобів, документів, необхідних для викриття повною мірою скоєного групою осіб, та ухилення від відповідальності, запобігання чому складає легітимну мету за п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, що виправдовують характерний для тримання під вартою ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Скарга на затримання, на відміну від КПК 1960 р., прямо не поіменована у чинному КПК, але здійснення автоматичного судового контролю за попереднім ув'язненням відповідно до чинної ст. 206 КПК України передбачає необхідність і можливість її сумісного розгляду з клопотанням сторони обвинувачення про застосування тримання під вартою.
Слідчий суддя у цьому кримінальному провадженні визначений автоматизованою системою документообігу суду 18 березня 2023 року, у зв'язку з чим цьому слідчому судді передане клопотання про застосування запобіжного заходу, яке подане 19 березня 2023 року о 12 годині 04 хвилини, лише після чого зареєстроване апаратом суду одночасно подане з ним клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу о 12 години 08 хвилин, тобто після повідомлення ОСОБА_4 про підозру і під час перерви у проведенні обшуку до того, як на його прохання, на місце слідчої дії прибув захисник за призначенням о 13 год. 24 хв.
Слідчому судді стороною захисту не представлено будь-яких фактичних даних застосування до підозрюваного поліцейських заходів примусу чи превентивних, з огляду на які можливо було б стверджувати про обмежене пересування підозрюваного на час очікування захисника чи позбавлення його контролю за своїм тимчасовим житлом, внаслідок чого такі доводи сторони захисту стосуються не стільки законності затримання 19 березня 2023 року з 09 год. 57 хв. до 15 год. 32 хв., скільки спробою обстоювання позиції недопустимості доказів про вилучення "поличного" за висновками Верховного Суду, викладеними 21 січня 2020 року у постанові Касаційного кримінального суду № 51-859км19, для подібної справи № 756/8425/17.
У з'ясованих обставинах затримання підозрюваного по завершенні обшуку його тимчасового житла у готельному номері не мало тих своїх власних видимих ознак, які дозоляли б розглядати цей тимчасовий запобіжний захід окремо від кримінального провадження, в рамках якого він був застосований за ухвалою слідчого судді, а обмеження особистої свободи ОСОБА_4 без перевищення граничних строків тимчасового попереднього ув'язнення з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини в §§ 65, 85, 106, 108, 109 рішення від 03.07.2012 у справі «Луценко проти України» (Заява № 6492/11) застосоване тільки з метою допровадження його до компетентного судового органу без зайвих зволікань в межах 36 годин за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, що передбачено пунктом 1 "c" статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не маючи під собою інших відмінних від цієї мети причин, тобто без порушення статті 18 у поєднанні зі статтею 5 цієї Конвенції, що виключає обґрунтованість скарги захисника.
Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри у тяжкому злочинному посяганні, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою присікти подальшу злочину діяльність та запобігання наявним процесуальним ризикам втечі, знищення, спотворення доказів, впливу на інших учасників і перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та ухилення від виконання процесуальних рішень згідно ст. 194 КПК України слідчому судді належить постановити цю ухвалу про тримання підозрюваного під вартою в межах строків досудового розслідування з моменту затримання, тобто до 15 год. 00 хв. 19 травня 2023 року, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належно процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров'я підозрюваного в умовах попереднього ув'язнення відсутні.
Визначаючи відповідно до ст.ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов'язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в тяжкому злочині з поставленим за вину розміром систематичної злочинної наживи у співставленні з майновим станом підозрюваного за відсутності розкритих законних джерел регулярного доходу, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою ступенем довіри до перспективи її втрати як стримуючого засобу, не будучи вочевидь непомірною, але відповідно до § 78 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» відбиваючи бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що на переконання слідчого судді забезпечить застава у 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто2 147 200,00 грн.
Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -
В задоволенні скарги захисника- адвоката ОСОБА_5 на незаконне затримання ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання слідчого відділу РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 23 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022040000000397 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 3 ст. 332 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 19 травня 2023 року, в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області.
Визначити строк дії ухвали до 19 травня 2023 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), може бути звільнений під заставу 2 147 200 грн. (два мільйони сто сорок сім тисяч двісті) гривень, тобто 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов'язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали - до 19 травня 2023 року:
- - за першою вимогою прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від будь-якого спілкування зі свідком ОСОБА_10 , а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Попередити ОСОБА_4 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов'язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу відділу РОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 22 березня 2023 року о 17-30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1