Господарський суд
Чернігівської області
14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 77-44-62
Іменем України
«20 »серпня 2010 року Справа №17/97
За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства «Нафта-ЕКО»
юридична адреса: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Рокосовського, 12-А
поштова адреса: 16600, Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Генерала Корчагіна, 4
До ВІДПОВІДАЧА: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»
юридична адреса: 17311, Чернігівська область, Срібнянський район, с. Калюжинці
поштова адреса: 14005, м. Чернігів, вул. Боженка, 102, кв.1
Про стягнення 35730,74 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: Коростиленко Ю.О. - юрист-консультант, довіреність б/н від 01.09.09р.
Від Відповідача: не з'явився.
Приватним підприємством «Нафта-ЕКО»заявлено позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»про стягнення 35730,74 грн., в тому числі 34894,70 грн. основного боргу, 300,67 грн. пені та 535,37 грн. відсотків за користування чужими коштами.
До початку судового засідання 20.08.10р. від Позивача надійшло клопотання, в якому зазначено, що Відповідачем 23.07.10р. було сплачено 34894,70 грн. основного боргу і що Позивач просить стягнути з Відповідача 936,42 грн. пені та 1706,49 грн. відсотків за користування чужими коштами і судові витрати, тобто яким фактично збільшено суму пені та 3% річних.
Враховуючи, що збільшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, Позивачем надані суду докази направлення даної заяви Відповідачу, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказане клопотання Позивача про збільшення суми пені та 3% річних.
Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення №1400601698716, №1400601698708, №1400601695458, №1400601695440 свідчать про вручення ухвал 26.06.10р., 29.06.10р., 31.07.10р. та 02.08.10р. відповідно), про причини неявки суд не повідомлено.
Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,
23.04.2010р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір про надання транспортних послуг №3 (далі Договір).
Згідно п.1.1. Договору, Виконавець (Позивач) приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та з використанням належного йому автотранспорту послуги по перевезенню нафтопродуктів, що належать Замовнику, чи придбані Замовником у інших організаціях, а Замовник (Відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги.
Відповідно п.п.2.-4. Договору, Виконавець виконує транспортні послуги по перевезенню вантажу по маршруту, вказаному в товарно-транспортній накладній. Виконавець приймає до перевезення вантаж на підставі усної заявки Замовника. Виконавець зобов'язується доставити вантаж Замовника в пункт призначення протягом одного робочого дня з моменту прийняття вантажу до перевезення. Кількість вантажу, прийнятого до перевезення, визначається на підставі товарно-транспортної накладної. Згідно п.5. Договору вартість транспортних послуг по доставці кожної партії нафтопродуктів оговорюється окремо та вказується в рахунках-фактурах на оплату, а також в актах приймання виконаних робіт.
За умовами п.п.6.-7. Договору, протягом двох робочих днів з моменту надання транспортних послуг Виконавець надає Замовнику акт приймання виконаних робіт, якому вказується кілометраж та вартість. Замовник проводить оплату за надані транспортні послуги на підставі виставленого рахунку-фактури протягом одного робочого дня після його отримання, якщо інше не вказано у додатковій угоді до даного Договору.
Згідно п.10. Договору, договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 31 грудня 2010 року.
Між сторонами були підписані Додаткові угоди до договору про надання транспортних послуг, в яких сторони визначили, що Виконавець (Позивач) зобов'язується надати транспортні послуги по доставці нафтопродуктів, а Замовник (Відповідач) прийняти та оплатити послуги за цінами та в об'ємах, визначених у таблиці, а саме:
- додаткова угода №1 від 23.04.10р. на суму 5178,60 грн.;
- додаткова угода №2 від 24.04.10р. на суму 5178,60 грн.;
- додаткова угода №3 від 26.04.10р. на суму 2589,30 грн.;
- додаткова угода №4 від 26.04.10р. на суму 3230,00 грн.;
- додаткова угода №5 від 11.05.10р. на суму 3581,80 грн.;
- додаткова угода №6 від 17.05.10р. на суму 3230,00 грн.;
- додаткова угода №7 від 17.05.10р. на суму 5118,60 грн.;
- додаткова угода №8 від 20.05.10р. на суму 3557,80 грн.;
- додаткова угода №9 від 20.05.10р. на суму 3230,00 грн.
При цьому, в п.2. у вищезазначених додаткових угодах сторони визначили умови оплати: відстрочку платежу до 01 червня 2010 року.
Позивачем на виконання умов договору №3 від 23.04.2010 року були надані Відповідачу транспортні послуги, що підтверджується актами прийому виконаних робіт:
- №1377 від 23.04.10р. на суму 5178,60 грн.;
- №1378 від 24.04.10р. на суму 5178,60 грн.;
- №1383 від 26.04.10р. на суму 2589,30 грн.;
- №1392 від 26.04.10р. на суму 3230,00 грн.;
- №1438 від 11.05.10р. на суму 3581,80 грн.;
- №1445 від 17.05.10р. на суму 3230,00 грн.;
- №1446 від 17.05.10р. на суму 5118,60 грн.;
- №1453 від 20.05.10р. на суму 3557,80 грн.;
- №1479 від 26.05.10р. на суму 3230,00 грн.
Позивачем також були виставлені Відповідачу відповідні рахунки-фактури.
Відповідач оплати за надані послуги не здійснив.
к вбачається з акту звірки взаємних розрахунків від 04.06.10р., підписаного між сторонами, за період з 23.04.10р. по 04.06.10р. заборгованість Відповідача становить 34894,70 грн.
Таким чином, станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача за надані послуги становила 34894,70 грн.
Разом з тим, з наданого Позивачем до початку судового засідання 20.08.10р. клопотання та банківської виписки від 23.07.10р. вбачається, що на даний момент зазначена сума основного боргу Відповідачем повністю погашена.
Враховуючи, що в період розгляду справи Відповідачем сплачено 34894,70 грн. основного боргу і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 34894,70 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України
“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:
«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:
«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»
Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.8. Договору, у разі несплати або несвоєчасної оплати за надані транспортні послуги Замовник повинен сплатити Виконавцю пеню, яка нараховується за кожний день прострочки з розрахунку подвійної ставки НБУ, котра діяла на момент такої прострочки від суми несплачених у строк послуг.
На підставі викладеного, враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 34894,70грн. була погашена Відповідачем після пред'явлення позову Позивачем з порушенням строку, визначеного умовами Договору, останнім нарахована Відповідачу пеня у розмірі 936,42 грн. за період з 01.06.10р. по 22.07.10р.
При цьому, розрахунок пені за період з 01.06.10р. по 07.06.10р. Позивачем здійснений з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 10,25%, а за період з 08.06.10р. по 22.07.10р. - з урахуванням облікової ставки НБУ, яка становить 9,5%.
Разом з тим, постановою Правління Національного Банку України від №320 від 07.07.10р. з 08 липня 2010 року встановлено облікову ставку в розмірі 8,5% річних.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 907,74 грн.
У стягненні решти пені має бути відмовлено.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами п.8. Договору, у разі несплати або несвоєчасної оплати за надані транспортні послуги, крім пені, Замовник повинен сплатити Виконавцю штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань, в порядку ст. 625 ЦКУ: 1) проценти за користування чужими коштами у розмірі 35% річних, які нараховуються на суму заборгованості Замовника за кожний день прострочки оплати, за увесь період користування грошовими коштами, які належать до сплати Виконавцю; 2) суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочки.
На підставі викладеного, та враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 34894,70 грн. була погашена Відповідачем після пред'явлення позову Позивачем з порушенням строку, визначеного умовами Договору, останнім обґрунтовано нараховано Відповідачу 35% річних у розмірі 1706,49 грн. за період з 01.06.10р. по 22.07.10р.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів своєчасної повної оплати за надані згідно договору послуги, як і доказів, які б спростовували викладені обставини не надав.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 907,74 грн. пені та 1706,49 грн. відсотків за користування чужими коштами за неналежне виконання зобов'язань по договору.
В решті позову має бути відмовлено.
Враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 34894,70 грн. була погашена Відповідачем після пред'явлення позову Позивачем, відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 901, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст. ст.22, 33, 49, п.1-1 ст.80, ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.В частині стягнення 34894 грн. 70 коп. основного боргу провадження у справі припинити.
2. Позов задовольнити частково.
3.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»(юридична адреса: 17311, Чернігівська область, Срібнянський район, с.Калюжниці, поштова адреса: 14005, м. Чернігів, вул. Боженка, 102, кв.1, код ЄДРПОУ 30875436, п/р26008980030151 у ВАТ „Мегабанк” м. Харків, МФО 351629) на користь Приватного підприємства «Нафта-ЕКО»(юридична адреса: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Рокосовського, 12-А, поштова адреса: 16600, Чернігівська область, м.Ніжин, вул. Генерала Корчагіна, 4, код ЄДРПОУ 33363843, р/р 260027752 в ЧОД АППБ «Райффайзен банк Аваль»м.Чернігів, МФО 353348) 907 грн. 74 коп. пені, 1706 грн. 49коп. відсотків за користування чужими коштами, 357грн. 31 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Суддя І.В. Кушнір
20.08.10