17.08.10
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м.Чернігів, пр. Миру, 20 тел. 698-166
Іменем України
17 серпня 2010 року Справа № 4/13
Позивач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос-МК»,
14031, м. Чернігів, вул. В.Василевької ,9-а
про стягнення 28924,12 грн.
Суддя Тимченко М.Г.
Від позивача: ОСОБА_2 -дов. від 12.08.10р. -представник.
Від відповідача: не з'явився.
Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос-МК»про стягнення 28924,12 грн., з яких 24315,15 грн. боргу, 2594,10 грн. пені, 1458,91грн. інфляційних нарахувань та 555,96 грн. - 3% річних, на підставі договору постачання №2 від 24.07.09р.
Ухвалою господарського суду від 04.08.10р. порушено провадження у даній справі. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але в судове засідання не з»явився та відзиву на позов не надав.
На підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:
Ухвалою господарського суду від 26.03.09р. порушено провадження у справі №4/94б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос-МК», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Швидкого О.В.
За клопотанням комітету кредиторів ухвалою суду від 25.05.10р. стосовно боржника введена процедура санації та призначено керуючим санацією керівника боржника Кисловця Михайла Володимировича.
Як вбачається з поданої позовної заяви та доданих до неї документів, вимоги позивача виникли після порушення справи про банкрутство, а отже є поточними.
Оскільки вимоги позивача є поточними, даний спір розглядається за загальними правилами позовного провадження, а на вимоги не поширюється дія мораторію.
24.07.2009 року між сторонами було укладено договір постачання товару №2, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити і передати у власність відповідачу певний товар, а відповідач -прийняти вказаний товар та своєчасно здійснити його оплату.
Асортимент, кількість та ціна товару визначаються у накладних, що виписуються позивачем, на відпуск товару (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору відповідач зобов»язувався оплатити товар не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом безготівкового перерахування зазначеної у накладній загальної суми вартості товару на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно видаткової накладної №68 від 24.07.09р. позивач поставив відповідачу льон у кількості 17,900 т на загальну суму 44750,15 грн. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується вказаною накладною та довіреністю №18 від 23.07.09р.
Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання та оплатив вартість льону в розмірі 20400 грн., що підтверджується випискою Шосткинського відділення Сумської відділення АКБ «Форум».
Позивачем також була направлена відповідачу претензія №1 від 07.06.10р. про оплату суми заборгованості за поставлений товар, яка отримана відповідачем 11.06.10р.
Згідно зі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов закону або умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не провів оплату за поставлений товар у визначений договором термін, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 24315,15 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач просить також стягнути з відповідача 2594,10 грн. пені, 555,96 грн. - 3% річних та 1458,91 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.
Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.
За несвоєчасну оплату поставленого товару пунктом 10.2. Договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені у розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплачених послуг.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, пені та інфляційних нарахувань також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати із сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос-МК»(14031, м. Чернігів, вул. В. Василевської, 9а, п/р 26004003778902 в АТ Сведбанк, МФО 300164, код 14235416) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у ШВ Сумської філії АКБ «Форум», МФО 337955, код НОМЕР_1) 24315,15 грн. боргу, 2594,10 грн. пені, 1458,91грн. інфляційних нарахувань, 555,96 грн. - 3% річних, 289,24 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.Г.Тимченко