12.08.10
Чернігівської області
14000, м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел.678-853
Іменем України
12 серпня 2010 року Справа №8/97
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Салті-Брок-2000”, вул. Жабинського, 9, к.16, м. Чернігів, 14017
до відповідача: Дочірнього підприємства “Аграрій”, вул. Центральна, 10, смт. Носівка, Чернігівська область, 17100
про стягнення 169218грн.
Суддя Т.Г. Оленич
Від позивача: Костирко Ю.В. -представник, довіреність №7 від 13.07.2010р.
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 169218грн. боргу по оплаті послуг складу тимчасового зберігання, наданих на підставі договору №14/СЗТ від 01.04.2010р. про надання послуг складу тимчасового зберігання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання господарського суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення суду, проте представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про поважність причин неявки суд не повідомлено.
Враховуючи, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався, а також враховуючи, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності уповноваженого представника відповідача не заперечував, явка останнього в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Салті-Брок-2000” (позивач у справі, виконавець за умовами договору) та Дочірнім підприємством “Аграрій” (відповідач у справі, замовник за умовами договору) укладено договір про надання послуг складу тимчасового зберігання №14/СТЗ (далі за текстом - договір), за умовами якого відповідач розміщує товари на склад позивача, що знаходиться за адресою: м. Ніжин, Борзнянський шлях, 57 Г, умови постачання -СІР -по правилах Інкотермс-2000, а позивач приймає товар на зберігання під митним контролем та надає замовникові прості складські послуги.
Відповідно до розділу 2 договору сторони прийняли на себе наступні зобов'язання.
Замовник зобов'язався надати виконавцеві належними чином оформлені в митному відношенні товарно-транспортні документи, рахунки, і у разі потреби -дозвіл на ввезення (вивіз) товару до (з) України; компенсувати всі понесені виконавцем витрати, пов'язані з виконанням даного договору, своєчасно і належним чином здійснити розрахунок з виконавцем за надані послуги і виконану роботу.
Виконавець взяв на себе зобов'язання приймати товар замовника в асортименті, кількості місць, вказаних в товарно-траспортних документах та розмістити товар на складі в робочий час; здійснювати необхідні навантажувально-розвантажувальні роботи; забезпечити умови зберігання товару, що виключає пошкодження, порушення упаковки.
В розділі 4 договору сторони встановили наступний порядок взаєморозрахунків. Замовник сплачує виконавцеві винагороду за надані послуги згідно цього договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Розмір винагороди визначається за тарифом, затвердженим виконавцем. Якщо вантаж забирається з складу повністю -остаточний розрахунок проводиться в день відвантаження останньої партії товару. При тривалому зберіганні розрахунки проводяться щотижня згідно рахунків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, оскільки поєднує в собі елементи двох договорів: договору про надання послуг та договору зберігання, що не суперечить ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань по договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00000966 від 22.04.2010р., №1-00000973 від 23.04.2010р., №1-00001030 від 26.04.2010р., №1-00001001 від 27.04.2010р., №1-00001021 від 29.04.2010р., №1-00001022 від 29.04.2010р., №1-00001072 від 30.04.2010р., №1-00001073 від 30.04.2010р., №1-00001109 від 01.05.2010р., №1-00001110 від 06.05.2010р., №1-00001114 від 10.05.2010р., №1-00001140 від 11.05.2010р., №1-00001141 від 11.05.2010р., №1-00001142 від 11.05.2010р., №1-00001143 від 11.05.2010р., №1-00001209 від 17.05.2010р., №1-00001297 від 21.05.2010р., №1-00001298 від 21.05.2010р., №1-00001364 від 31.05.2010р., №1-00001365 від 31.05.2010р., №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р.
Відповідно до вищевказаних актів відповідачу було надано позивачем послуг складу тимчасового зберігання на загальну суму 214416грн.40коп.
Одночасно з підписанням актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), як пояснив позивач, відповідачу вручено рахунки-фактури з зазначенням строків здійснення по ним оплати:
№Н-00000385 від 22.04.2010р. -дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
№Н-00000392 від 23.04.2010р. -дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
№Н-00000408 від 26.04.2010р. -дійсний до сплати до 30.04.2010р.;
№Н-00000412 від 27.04.2010р. -дійсний до сплати до 30.04.2010р.;
№1-00000386 від 29.04.2010р. -дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
№1-00000387 від 29.04.2010р. -дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
№1-00000418 від 30.04.2010р. -дійсний до сплати до 05.05.2010р.;
№1-00000419 від 30.04.2010р. -дійсний до сплати до 05.05.2010р.;
№1-00000436 від 01.05.2010р. -дійсний до сплати до 06.05.2010р.;
№1-00000437 від 05.05.2010р. -дійсний до сплати до 10.05.2010р.;
№1-00000439 від 06.05.2010р. -дійсний до сплати до 10.05.2010р.;
№1-00000445 від 11.05.2010р. -дійсний до сплати до 11.05.2010р.;
№1-00000446 від 11.05.2010р. -дійсний до сплати до 11.05.2010р.;
№1-00000447 від 11.05.2010р. -дійсний до сплати до 11.05.2010р.;
№1-00000448 від 11.05.2010р. -дійсний до сплати до 11.05.2010р.;
№1-00000486 від 17.05.2010р. -дійсний до сплати до 17.05.2010р.;
№1-00000536 від 21.05.2010р. -дійсний до сплати до 26.05.2010р.;
№1-00000537 від 21.05.2010р. -дійсний до сплати до 26.05.2010р.;
№1-00000581 від 31.05.2010р. -дійсний до сплати до 31.05.2010р.;
№1-00000582 від 31.05.2010р. -дійсний до сплати до 31.05.2010р.;
№1-00000609 від 08.06.2010р. -дійсний до сплати до 09.06.2010р.;
№1-00000634 від 14.06.2010р.-дійсний до сплати до 09.06.2010р.;
№1-00000693 від 22.06.2010р. -дійсний до сплати до 22.06.2010р.
Відповідач, в свою чергу, належним чином зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг складу тимчасового зберігання не виконав. Як вбачається з пояснень позивача (а.с. 88 - 95), та наданих ним виписок по особовому рахунку (копії -а.с. 162 - 168) відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги. За розрахунками позивача заборгованість відповідача за послуги складу тимчасового зберігання, надані на підставі договору №14/СТЗ від 01.04.2010р., складає 169218грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Аналіз вищенаведених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) свідчить, що всі акти підписані відповідачем та скріплені його печаткою, крім актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001365 від 31.05.2010р., №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р.
Проте, як вбачається з гарантійного зобов'язання №б/н від 07.06.2010р. (копія -61), відповідач визнав наявність заборгованості за послуги складу тимчасового зберігання, в обсязі та на суму, визначені в акті-здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001365 від 31.05.2010р., на оплату яких виставлений позивачем рахунок №1-00000582 від 31.05.2010р. та гарантував погасити заборгованість за отримані по цьому акту послуги в термін до 14.06.2010р. Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем були фактично надані, а відповідачем прийняті послуги, визначені в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001365 від 31.05.2010р.
Доказів надання послуг складу тимчасового зберігання, визначених в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р. позивач суду не представив.
Твердження позивача, що відповідач необґрунтовано відмовився від підписання вищевказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), судом не приймається до уваги, оскільки в обґрунтування викладених обставин позивачем не надано суду жодного доказу.
Крім того, позивач стверджує, що факт надання відповідачу послуг, обсяг яких зафіксовано в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р., підтверджується разовими перепустками для в'їзду на територію ВМК ТОВ „Салті-Брок-2000” (копії -а.с. 132-161), з яких вбачається, що за період з 22.04.2010р. по 08.05.2010р. на територію ВМК позивача прибуло 30 автомобілів з вантажами для відповідача, а також актами про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ (копії -а.с. 102-131).
Оскільки, в силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, вищенаведені доводи позивача також не приймаються судом, оскільки з вищевказаних документів не можливо встановити, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги складу тимчасового зберігання саме у обсязі та вартістю, що зазначені у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р.
Разові перепустки для в'їзду на територію ВМК ТОВ „Салті-Брок-2000” та акти про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ, є документами, які фіксують прибуття автомобілів з вантажем відповідача, проведення огляду та передачу вантажу уповноваженому представнику позивача для зберігання, однак вони не є підтвердженням надання позивачем послуг за договором №14/СТЗ від 01.04.2010р., в обсязі вказаному у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р.
Крім того, позивачем не обґрунтовано визначену ним вартість послуг, обсяг яких зафіксовано в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р. Як вбачається з абз. 2 розділу 3 договору розмір винагороди виконавцю визначається за тарифом, затвердженим виконавцем. Відповідно до затверджених позивачем тарифів на послуги вантажно митного комплексу, які діють з 01.02.2010р., вартість послуг із зберігання товару на СТЗ складає 35,00грн./м2 добу або 0,1% від вартості вантажу, але не менше 69,00грн./добу. З пояснень позивача вбачається, що при визначенні вартості послуг за зберігання вантажу враховувалися розмір площі складського приміщення, яку займав вантаж відповідача (4,82м.кв.), та тривалість перебування вантажу на складі. При цьому, позивачем не надано жодного доказу, що підтвердили б правомірність застосування ним саме таких тарифів та показників площі, зайнятої вантажем відповідача на складі позивача, та часу перебування вантажу на складі.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання послуг саме у обсязі, визначеному в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р. на суму 65736грн.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг, які прийняті ним шляхом підписання актів здачі-приймання робіт №1-00000966 від 22.04.2010р., №1-00000973 від 23.04.2010р., №1-00001030 від 26.04.2010р., №1-00001001 від 27.04.2010р., №1-00001021 від 29.04.2010р., №1-00001022 від 29.04.2010р., №1-00001072 від 30.04.2010р., №1-00001073 від 30.04.2010р., №1-00001109 від 01.05.2010р., №1-00001110 від 06.05.2010р., №1-00001114 від 10.05.2010р., №1-00001140 від 11.05.2010р., №1-00001141 від 11.05.2010р., №1-00001142 від 11.05.2010р., №1-00001143 від 11.05.2010р., №1-00001209 від 17.05.2010р., №1-00001297 від 21.05.2010р., №1-00001298 від 21.05.2010р., №1-00001364 від 31.05.2010р., №1-00001365 від 31.05.2010р., належним чином не виконав, у строки, визначені у рахунках-фактурах, оплату повністю не здійснив, сплативши в рахунок оплати цих послуг лише 45198грн. Отже, заборгованість по оплаті вказаних послуг становить 103482грн.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг складу тимчасового зберігання, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню з урахуванням доведеного позивачем обсягу та розміру фактично наданих послуг 103482грн. боргу.
В позовних вимогах щодо стягнення з відповідача 65736грн. вартості послуг, наданих на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00001403 від 08.06.2010р., №1-00001464 від 14.06.2010р., №1-00001587 від 22.06.2010р. має бути відмовлено у зв'язку з ненаданням позивачем належних та допустимих доказів, які б підтвердили вказані обставини справи.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що протягом розгляду справи суд тричі зобов'язував відповідача надати відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують викладені у ньому обставини, а також тричі зобов'язував сторони провести звірку взаєморозрахунків, представити суду належним чином оформлений акт звірки, ініціативу проведення якої поклав на відповідача. Відповідач, в свою чергу вимоги суду не виконав: не надав відзив на позов та не вчинив дій, направлених на проведення звірки взаєморозрахунків, про поважність причин неможливості виконання вимог суду не повідомив. Таким чином суд приходить до висновку, що вимоги суду невиконанні відповідачем без поважних причин, в зв'язку з цим з відповідача в порядку п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України має бути стягнуто штраф у розмірі 500грн.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 901, 903, 936, 946 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 34, 49, 75, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства “Аграрій”, вул. Центральна, 10, смт. Носівка, Чернігівська область (ідентифікаційний код 32995702, р/р №26006102397 в АТ „Райффазен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Салті-Брок-2000”, вул. Жабинського, 9, к. 16, м. Чернігів (ідентифікаційний код 30647619, р/р №26001004462 в ПАТ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100) 103482грн. боргу, 1034грн.82коп. державного мита та 144грн.32коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Дочірнього підприємства “Аграрій”, вул. Центральна, 10, смт. Носівка, Чернігівська область (ідентифікаційний код 32995702, р/р №26006102397 в АТ „Райффазен Банк Аваль”, МФО 380805) в доход державного бюджету (рах.№31118106700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, отримувач -Державний бюджет м.Чернігова, код ЄДРПОУ -22825965, код платежу -21081100) 500грн. штрафу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Оленич
Повне рішення складено та підписано 17 серпня 2010 року.
Суддя Т.Г. Оленич