17.08.10
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел. 678-853
Іменем України
12 серпня 2010 року Справа № 8/107
За позовом: Дочірнього підприємства "ЛЕВОНА-С", вул. Лизогуба, 1а, с.м.т. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15522
до відповідача: Фермерського господарства "АРАКС-ПЛЮС", вул.Корнєва, 106, м. Сосниця, Чернігівська область, 16100
про стягнення 202855грн.47коп.
Суддя Т.Г. Оленич
Від позивача: Шейко Ю.М. -юрисконсульт, довіреність №б/н від 14.04.10р., В.Г.Левицький -директор, наказ №1 від 01.07.02р.
Від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 199274грн. боргу за товар, отриманий по накладним №106 від 22.04.10р., №112 від 23.04.10р., №157 від 17.05.10р. на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.10р. та 3581грн.47коп. пені за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідач витребуваний судом відзив на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання господарського суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату, але уповноваженого представника в судове засідання не направив.
До початку судового засідання від відповідача надійшла факсограма заяви з клопотанням вдруге відкласти розгляд справи у зв'язку з ненаданням позивачем копії договору від 21.04.10р., від 23.04.10р., від 17.05.10р., через що відповідач не мав можливості надати обґрунтованого заперечення на позову заяву. Присутній представник позивача проти клопотання відповідача заперечив.
Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Заявлене у факсограмі клопотання про відкладення розгляду справи судом розцінюється як намагання затягнути вирішення спору по суті, що є зловживанням процесуальними правами. Посилання відповідача на ненадання позивачем копії договору та копій накладних судом не визнається як поважні причини, оскільки в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач вправі в будь-який час ознайомитися з матеріалами справи, але відповідач цим правом не скористався. В зв'язку із зазначеним, клопотання відповідача відхиляється.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, судом явка уповноважених представників сторін, в тому числі відповідача, обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розпочати розгляд справи по суті у відсутності відповідача.
Подане позивачем письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
21 квітня 2010 року між Дочірнім підприємством "ЛЕВОНА-С" (позивач у справі, продавець за умовами договору) та Фермерським господарством "АРАКС-ПЛЮС" (відповідач у справі, покупець за умовами договору) укладений договір купівлі-продажу (далі за текстом -договір купівлі-продажу), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.2. договору купівлі-продажу товаром за цим договором є:
- нітроамофоска за ціною 3300грн. за 1 тону;
- калій хлористий за ціною 4200грн. за 1 тону;
- карбамід за ціною 2900грн. за 1 тону;
- картопля насіннєва за ціною 3000грн. за 1 тону. Тобто сторонами саме в договорі визначено асортимент товару, який підлягає передачі, та його ціна за одиницю.
Згідно із п.2.1. даного договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 10 днів з моменту підписання договору та забезпечити покупця необхідними документами щодо товару.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог були надані накладні №106 від 22.04.10р., №112 від 23.04.10р. та №157 від 17.05.10р., на підставі яких позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 199274грн.
На підставі накладних №106 від 22.04.10р. та №112 від 23.04.10р. позивачем переданий відповідачеві товар із зазначенням його найменування, а саме нітроамофоска, калій хлористий, карбамід, картопля насіннєва, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що у перелічених накладних визначено саме той товар, який передбачений договором купівлі-продажу від 21.04.10р.
Факт отримання відповідачем товару по накладним №106 від 22.04.10р. та №112 від 23.04.10р. підтверджується підписом на вищевказаних накладних особи, повноваження якої підтверджуються виданими довіреностями серії ЯЛЛ №203006 від 22.04.10р. та довіреності №203005 від 23.04.10р. на ім'я Амбарцумян С.Г. Таким чином, по накладним №106 від 22.04.10р. та №112 від 23.04.10р. відповідачеві був переданий товар на суму 155000грн.
По накладній №157 від 17.05.10р. позивачем передано відповідачеві товар -нітроамофоска, карбамід, картопля, "Максим" - всього на суму 44274грн. з урахуванням ПДВ.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявністю підпису на накладній та відтиском печатки відповідача, а тому суд доходить висновку, що товар був переданий уповноваженій особі відповідача.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача товар під назвою "Максим" є засобом захисту рослин.
Разом з тим, аналіз змісту договору купівлі-продажу свідчить про відсутність в переліку товару найменування -"Максим", з визначенням його вартості.
Будь-яких змін до договору купівлі-продажу від 21.04.2010р. в частині визначення переліку товару та його ціни позивач суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що засіб захисту рослин “Максим” на загальну суму 21814грн. по накладній №157 від 17.05.10р. передавався поза умовами договору.
Специфікації №1 від 23.04.10р. та №2 від 17.05.10р. судом до уваги не приймаються, оскільки умовами договору не передбачено визначення асортименту та вартості товару у Специфікаціях. До того ж товар, який був відпущений позивачем відповідачеві по вищевказаних накладних, передавався на виконання умов договору купівлі-продажу від 21.04.10р., а не договору поставки від 21.04.10р., як зазначено в Специфікаціях.
Отже, позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу був відпущений відповідачеві товар по накладним №106 від 22.04.10р. та №112 від 23.04.10р. на суму 155000грн. та по накладній №157 від 17.05.10р. на суму 22460грн., а всього на суму 177460грн.
Відповідно до п.п.3.2.2. договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний оплатити товар в строк не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання договору.
Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як встановлено судом вище, відповідач зобов'язувався оплатити вартість отриманого по договору товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору. Таким чином, кінцевий термін оплати товару припадає на 21.05.10р.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач вартість отриманого товару в сумі 177460грн. у встановлений договором строк не оплатив. Заборгованість становить 177460грн., яка складається з загальної вартості товару в асортименті, визначеному в договорі-купівлі-продажу, переданому відповідачу по накладних №106 від 22.04.10р., №112 від 23.04.10р., №157 від 17.05.10р. без урахування вартості засобу захисту рослин “Максим”.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості переданого товару у встановлений договором строк, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості за поставлений товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 177460грн. боргу за товар.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 21814грн. вартості засобу захисту рослин “Максим”, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Оскільки продаж цього товару було здійснено позивачем поза межами (умовами) договору купівлі-продажу від 21.04.10р., до розрахунків за цей товар не можуть бути застосовані умови, передбачені 3.2.2. договору. У накладній №157 від 17.05.10р. відсутні будь-які строки, протягом яких відповідач повинен був оплатити засіб ”Максим”. За таких обставин, суд приходить до висновку, що строк оплати засобу “Максим” сторонами не визначений. Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні не встановлено строк його виконання, то боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги кредитором. Позивач не надав суду доказів пред'явлення відповідачу вимоги про оплату вартості засобу “Максим”, а тому суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, у відповідача не виникло зобов'язання по оплаті товару -засобу захисту рослин “Максим”.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 21814грн. вартості засобу “Максим” є безпідставними, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.п.4.4. договору купівлі-продажу у разі прострочення оплати товару покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми простроченого платежі за кожний день прострочення.
З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу 3581грн.47коп. пені, нарахованої за період з 22.05.10р. по 22.06.10р. включно.
Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності.
За змістом ст.230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним господарського зобов'язання.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку від 22.06.10р. (а.с.22), при обчислені пені позивачем враховано вартість товару по накладним №106 від 22.04.10р., №112 від 23.04.10р. та №157 від 17.05.10р. на суму 199274грн.
Проте, оскільки як встановлено судом вище, у відповідача зобов'язання по оплаті товару за договором купівлі-продажу виникли по накладним №106 від 22.04.10р. та №112 від 23.04.10р. на суму 155000грн., а по накладній №157 від 17.05.10р. на суму 22460грн., а тому позивачем безпідставно обчислена пеня на суму боргу в розмірі 199274грн., у зв'язку з чим пеня має нараховуватись на суму боргу в розмірі 177460грн.
З поданого позивачем розрахунку пені вбачається, що при її обчисленні позивачем не враховано зміну розміру облікової ставки Національного банку України, яка з 08.06.10р. становила 9,5% річних.
Приймаючи до уваги неправомірність нарахування позивачем пені на суму заборгованості, до якої безпідставно включено вартість засобу захисту рослин “Максим” в сумі 21814грн., а також враховуючи, що пеня обчислена без урахування змін облікової ставки НБУ, суд приходить до висновку, що сума пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 22.05.10р. по 22.06.10р. включно становить 3080грн.03коп.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару, передбаченого умовами договору від 21.04.10р., тому вимоги позивача в частині стягнення пені є обгрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в зв'язку з порушеннями правил обчислення пені.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто 177460грн. боргу та 3080грн.03коп. пені.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.193,230 Господарського кодексу України, ст.ст.530,610,611,655,692 Цивільного кодексу України, ст. ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "АРАКС-ПЛЮС", вул.Корнєва, 106, смт. Сосниця, Чернігівська область, (ідентифікаційний код 35669109, р/р №26000060343525 в «Приватбанку», м. Чернігів, МФО 353586) на користь Дочірнього підприємства "ЛЕВОНА-С", вул. Лизогуба, 1а, смт Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 31637026, р/р №2600401762101 в філії ВАТ “Державний Експортно-Імпортний банк”, м. Чернігів, МФО 353649) 177460грн. боргу, 3080грн.03коп. пені, 1805грн.40коп. державного мита та 210грн.04коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г. Оленич
Повне рішення складено та підписано 17 серпня 2010 року.
Суддя Т.Г. Оленич