Справа №369/9986/22Головуючий у І інстанції: Хрипун С.В.
Провадження №33/824/821/2023
06 лютого 2023 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 січня 2023 року,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з уточненнями, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що працівники поліції, всупереч вимогам статті 268 КУпАП, не роз'яснили йому його права, а також під приводом вилучення транспортного засобу схилили до відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння. При цьому зазначає, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки погано себе відчував.
Зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано дані про його особу, а саме те, що він є єдиним годувальником в сім'ї та утримує дружину, яка має II групу інвалідності.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши викладені у ній доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29 вересня 2022 року об 11 годині 10 хвилин керував транспортним засобом «LDV 400 Convoy» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Печерська 2-А, в селі Чайки Бучанського району Київської області з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення та на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився.
В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на дані відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, направлення на проходження огляду та інші матеріали справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки він погано себе почував, мав високу температуру тіла та поспішав до лікарні.
Як вбачається із відеозапису нагрудної камери працівника поліції, поліцейськими, у зв'язку з встановленими ознаками наркотичного сп'яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я. На вимогу працівників поліції водій відмовився проїхати до медичного закладу. При цьому останній повідомив, що вживав наркотичні засоби за два дні до його зупинки, а тому не вважає за доцільне проходити огляд в лікарні, оскільки результат напевне буде позитивним.
Даних, які б свідчили про упередженість працівників поліції, умисного схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, як про це зазначає апелянт, в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що судом не повній мірі враховано дані про його особу, що могло б слугувати підставою для призначення більш м'якого стягнення, не можуть братись судом до уваги, оскільки санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення у виді штраф в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, яке застосоване судом.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз