м. Вінниця
23 березня 2023 р. Справа № 120/10622/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо обчислення пенсії у разі втрати годувальника виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_2 в розмірі 7290 грн.
Ухвалою суду від 23.12.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 16.01.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
01.02.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі №120/15913/21-а, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення та з 01.04.2019 року на підставі довідки, виданої Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 17.09.2021 року №ХЛ47192, виходячи із 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом із тим, оскільки позивач не була стороною по справі №120/15913/21-а, на думку відповідача, відсутні підстави для здійснення перерахунку її пенсії в разі втрати годувальника з урахуванням довідки від 17.09.2021 року №ХЛ47192.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01.11.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника ( ОСОБА_2 ), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі №120/15913/21-а, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 з 01.04.2019 року пенсію відповідно до довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.09.2021 року № ХЛ47192 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, виходячи із 90% сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
09.11.2022 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії в разі втрати годувальника у збільшеному розмірі відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі №120/15913/21-а.
Втім, листом №9566-9229/Ж-02/8-0200/22 від 01.12.2022 року відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення із посиланням на те, що позивач не була стороною по справі №120/15913/21-а, тому відсутні підстави для здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням довідки від 17.09.2021 року № ХЛ47192.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, а також пенсійного забезпечення членів сімей військовослужбовців, яким призначена пенсія в разі втрати годувальника, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно статті 29 Закону від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 з 01.11.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по втраті годувальника ( ОСОБА_2 ), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 30 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення.
Розміри пенсії в разі втрати годувальника визначені у статті 36 Закону від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, та визначаються у відсотковому вираженні від розміру грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Відповідно до пункту "б" статті 36 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №2262-ХІІ сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Як уже встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі №120/15913/21-а, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 з 01.04.2019 року пенсію відповідно до довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.09.2021 року № ХЛ47192 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року, виходячи із 90% сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили 25.02.2022 року та виконано відповідачем, а саме здійснено ОСОБА_2 перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.09.2021 року №ХЛ47192.
Отже, враховуючи вимоги частини 1 статті 45 Закону №2262-ХІІ відповідач зобов'язаний був здійснити обчислення позивачу пенсію по втраті годувальника, виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_2 , зазначеного в довідці Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.09.2021 року №ХЛ47192, а саме 15865,30 грн.
За таких обставин, дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХЛ47192 від 17.09.2021 року, є протиправними, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Що ж до іншої позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення, то суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
В даному ж випадку, враховуючи те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії виходячи із грошового забезпечення ОСОБА_2 в розмірі 15865,30 грн., а тому належним для відновлення порушених прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.11.2022 року, з урахуванням довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХЛ47192 від 17.09.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи із грошового забезпечення визначеного у довідці Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХЛ47192 від 17.09.2021 року, суд вважає передчасними, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки №ХЛ47192, порушить права позивача в цій частині та не врахує при перерахунку розмір грошового забезпечення, який просить врахувати позивач, а тому задоволення позову в такий спосіб буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 496,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії по втраті годувальника з урахуванням довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХЛ47192 від 17.09.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.11.2022 року, з урахуванням довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХЛ47192 від 17.09.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати по сплаті судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Свентух Віталій Михайлович