Справа № 523/10707/22
Провадження №2/523/128/23
"21" березня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бєлік Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, а саме інфляційного збільшення та 3% річних у розмірі: 23 301 грн. 72 коп.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» в особі філії ПАТ «КБ Надра» Одеського регіонального управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “НАДРА” у філії ПАТ КБ “НАДРА”, Одеське регіональне управління, заборгованість за кредитним договором №05/09/2005/840-К/578 від 22 вересня 2005 року в загальному розмірі станом на 18.04.2011 року - 75472 (сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 01 копійку, з яких: 38182,81 гривень - заборгованість за кредитом, 8477,58 гривень - заборгованість за відсотками, 14542,29 гривень - пеня за порушення сплати ануітетного платежу, 5107,05 гривень - комісії, 9162,28 грн. - сума штрафу за невиконання зобов'язань.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.03.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», за участю публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження -задоволено.
Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» у справі №2-4231/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за кредитним договором № 05/09/2005/840-К/578 від 22.09.2005р.
Представник позивача зазначає, що позивач є стягувачем за рішення суду, про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення суду відповідачами не виконується. Представник позивача зазначає, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.
Представник вказує, що розрахунок проведено за період з 23.02.2019 року по 23 лютого 2022 року на суму грошового зобов'язання, яке за рішенням суду від 24.10.2011 року у справі 2-4231/11 дорівнює 75 472, 01 коп., а відтак інфляційні витрати за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року становить: 16 503 грн. 04 коп., а 3% річних становлять - 6 798 грн. 68 коп., що в цілому становить: 23 301 грн. 72 коп.
На підставі викладеного представник просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача інфляційні витрати та 3% річних у сумі: 23 301 грн. 72 коп., а також судові витрат у розмірі: 2 481 грн. 00 коп.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду призначено розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідач роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду 01.02.2023 року (вх. № 2653) надійшла заява за підписом представника відповідачів адвоката Смирнова Андрія про застосування наслідків позовної давності, згідно якої представник відповідачів просить суд у позові відмовити з застосуванням строку позовної давності (а.с.51).
В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений, разом з цим, 02.02.2023 року (вх. № 813) на адресу суду надійшла заява представника позивача Е. Жилко щодо можливості розгляду справи за відсутності представника, в якій представник вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує з приводу заочного рішення суду (а.с.54).
Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник відповідачів адвокат Смирнов Андрій Ігорович до суду не з'явились, відповідачі повідомлялись про час та місце слухання справи у встановленому законом порядку, на адресу суду повернулись поштові конверти з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.55-56). Раніше, 01.02.2023 року, представник відповідача висловив позицію щодо позовних вимог, просив в позові відмовити та застосувати строки позовної давності.
Таким чином, судом встановлено, що учасники провадження про час та місце слухання справи повідомлені, представник позивача надав заяву про слухання справи за його відсутності, представник відповідача просив застосувати строки давності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази наказані позивачем на підтвердження позовних вимог, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідачів грошового зобов'язання, позивач зазначає, що рішення суду від 24.10.2011 року у справі 2-4231/11, з відповідачів стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі: 75 472, 01 коп., та у зв'язку з невиконанням рішення суду, позивач зазначає, що просить стягнути з відповідачів інфляційні витрати у розмірі: 16 503 грн. 04 коп., а 3% річних становлять - 6 798 грн. 68 коп., що в цілому становить: 23 301 грн. 72 коп.
На підтвердження обставин позовних вимог позивач надав суду наступні документи.
Судом досліджується копія кредитного договору №05/09/2005/840-К/578 від 22 вересня 2005 року, згідно якого ОСОБА_1 отримала в у тимчасове користування кредитні кошти в сумі: 11 500 доларів США на придбання транспортного засобу зі сплатою відсотків. Кінцевий термін повернення кредиту визначено до 21.09.2010 року (а.с.10-11).
В забезпечення умов виконання кредитного договору між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , 22.09.2005 року укладено договір поруки. Згідно якого поручитель поручився перед Кредитором за належне виконання позичальником умов кредитного договору (а.с.12).
Згідно рішення (заочне) Суворовського районного суду від 24.11.2011 року (справа № 2-4231/11) позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “НАДРА” в особі філії ПАТ “КБ Надра” Одеського регіонального управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задоволено повністю. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “НАДРА” - заборгованість за кредитним договором №05/09/2005/840-К/578 від 22 вересня 2005 року в загальному розмірі станом на 18.04.2011 року - 75472 (сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 01 копійку, з яких: 38182,81 гривень - заборгованість за кредитом, 8477,58 гривень - заборгованість за відсотками, 14542,29 гривень - пеня за порушення сплати ануітетного платежу, 5107,05 гривень - комісії, 9162,28 грн. - сума штрафу за невиконання зобов'язань; а також стягнуто сплачені і документально підтверджені судові витрати у розмірі 874,72 гривень, - у рівних частках з кожного (а.с.13-14). Рішення суду набрало законної сили 08.11.2011 року.
Згідно Договору № GL2N79746 ВІД 26.02.2020 року про відступлення прав вимоги ПАТ «КБ «НАДРА» відступило Новому кредитору ТОВ «Консалт Солюшенс» право вимоги до позичальників, та/або застоводавців, та/або поручителів, зазначених в Додатку № 1 до цього договору (а.с.7-25).
Судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.03.2021 року (справа № 2-4231/11) заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», за участю публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження -задоволено.
Замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА»(ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.15) на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС»(код ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.36, офіс 308) у справі №2-4231/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за кредитним договором № 05/09/2005/840-К/578 від 22.09.2005р. (а.с.27-28).
З огляду на досліджені документи, що були позивачем на підтвердження позовних вимог, судом встановлено, що рішенням суду від 24.10.2011 року було стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором, встановлено, що первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору та, що ухвалою суду заміно здійснено заміну стягувача на товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», тобто позивача у справі.
Позивач зазначає, що рішення суду відповідачами не виконано, а відтак, позивач набув права на пред'явлення вимоги про стягнення 3% за не виконання зобов'язань в порядку передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦПК України, та права нарахування інфляційних витрат на сума боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності.
Разом з цим, позивачем на підтвердження не виконання або порушення виконання грошового зобов'язання не надано будь-яких доказів на їх підтвердження, саме лише посилання в позовній заяві на порушення зобов'язання не є доказом, що підлягає дослідженню.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
З огляду на зазначене, в даній справі позивач має довести саме факт не виконання судового рішення.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження пред'явлення виконавчого листа до виконання, відкриття виконавчого провадження, не виконання рішення суду відповідачами тощо.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Такий подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Будь-яких доказів на підтвердження не виконання рішення суду та інших доказів, які б підтверджували факт взагалі пред'явлення виконавчого листа до виконання, до позовної заяви не надано.
Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи досліджені і у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, а відтак і порушення прав позивача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає, наступне.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Разом з цим, суд не застосовує наслідки спливу позовної давності (відмова у позові), оскільки при розгляді справи встановлено, що у позивача відсутнє суб'єктивне право, про захист якого він просить, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачами його прав, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних не підтверджені належними до допустимими доказами, а тому, суд відмовляє у задоволенні позову за безпідставністю матеріально-правової вимоги.
Зазначені норми законодавства, які містять принципи цивільних правовідносин, спрямовують учасників цивільного обороту діяти добросовісно, у мажах законодавства та договору, намагаючись використовувати свої права до того ступеня, щоб не порушити права іншої особи.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові - на позивача (п.2.ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Керуючись статтями 5, 10, 13, 76-81, 89, 247, 265, 268, 273, 274, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.
Судові витрати понесені з розглядом справи - віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24.03.2023 р.
Суддя: