Справа № 523/10709/22
Провадження №2/523/310/23
заочне
"15" березня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця, -
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості спадкодавця у розмірі: 5 768 грн. 35 коп. В обґрунтування позову зазначивши, що 20.06.2010 року позичальник ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з цим, підписав Заяву б/н від 02.06.2010 року, згідно якої було збільшено кредитний ліміт до 25 000 гривень. Представник позивача зазначає, що позичальник ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату смерті позичальника заборгованість останнього перед банком за кредитним договором від 02.06.2010 року становить: 5 768 грн. 35 коп.
Представник зазначає, що відповідно до норм цивільного кодексу України до складу спадщини входять й кредитні зобов'язання. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість спадкодавця у розмірі: 5 768 грн. 35 коп., та понесені судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця.
Відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .
Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
Також, ухвалою суду від 03 жовтня 2022 року задоволено клопотання представника позивача витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Русских Світлани Борисівни засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , та витребувано від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради відомості щодо склад сім'ї та зареєстрованих фізичних осіб в квартирі АДРЕСА_1 .
На виконання ухвали про витребування доказів, на адресу суду 22.11.2022 року (вх. № 23024) надійшла копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 (а.с.97-113).
Також, 29.11.2022 року (вх. № 23352) надійшов лист-відповідь Департаменту надання адміністративних послуг ОМР (а.с.120-121).
Представник позивача до суду не з'явився, при цьому, разом з позовною заявою надав клопотання, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому зазначив, що просить провести розгляд справи без виклику сторін (а.с.86). Разом з цим, судом на адресу позивача були направлені процесуальні документи у справі, а відтак позивач є таким, що обізнаний про час та місце слухання справи.
Відповідач ОСОБА_1 до суду також не з'явився, про час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с.125-126; 128-129), відзиву на позовну заяву не надав, не надав заперечень з приводу позову, а відтак відповідно до ст. 223 ЦПК України, не явка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судові повістки надсилаються - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.06.2010 року ОСОБА_4 , звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг. У зв'язку з цим, Банк надав позичальнику кредитний ліміт у розмірі: 25 000 гривень, що відповідно підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування (а.с.33).
Позивач зазначає, що позичальник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з цим, станом на час смерті позичальника, останній не здійснив погашення заборгованості, тобто не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з цим, станом на дату смерті заборгованість за договором становить: 5 768, 35 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 20.10.2022 року (а.с.15). Банком було направлено претензію кредитора до Суворовської районної адміністрації, а відтак, позивач зазначає, що відповідач у справі є спадкоємцем а тому на нього, як на спадкоємця покладено зобов'язання здійснити погашення заборгованості померлого спадкодавця.
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 3656 (а.с.99).
Згідно копії спадкової справи заведеної до майна померлого ОСОБА_3 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , звернувся ОСОБА_1 , який зазначив, що приймає спадщину померлого, де б вона не була, та з чого б вона не складалась (а.с.101).
Також, згідно матеріалів спадкової справи, встановлено, що претензія кредитора отримана нотаріальною конторою 02.07.2021 року, згідно якої кредитор просить: включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПРИТБАНК» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкодавців померлого про наявність заборгованості перед Банком у розмірі: 5 768, 35 гривень; повідомити Банк про відомості про осіб, які подали заяву про прийняття спадщини; повідомити Банк про видані свідоцтва про право на спадщину. та про осіб, які такі свідоцтва отримали.
Згідно листа Приватного нотаріуса ОМНО Русских С.Б., нотаріус 25.01.2021 року вих. № 610/02-14 щодо претензії до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , АТ КБ «ПРИТБАНК» направлено лист, в якому повідомлено про заведену спадкову справу щодо майна померлого, та повідомлено щодо сповіщення спадкоємця померлого про наявність заборгованості та обов'язок задовольнити вимоги кредитора згідно ст. 1282 ЦК України.
Так, згідно повідомлення приватним нотаріусом ОМНО Русских С.Б., направлено повідомлення ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , щодо того, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцями в натурі (а.с.97-113).
Отже, згідно копії спадкової справи, судом встановлено, що кредитором направлено претензію, нотаріусом було направлено лист спадкоємцям щодо необхідності погашення заборгованості в межах вартості спадкового майна.
Згідно листа відповіді Департаменту надання адміністративних послуг ОМР від 13.12.2022 року (вх. № 24457) за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.123).
Разом з цим, згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знята з місця реєстрації 31.07.2020 року у зв'язку зі смертю (а.с.89).
Позивач, посилаючись на ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань по задоволенню вимог кредитора, а саме, не виконання листа щодо задоволення вимог кредитора, звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо договірних правовідносин та спадкування, а правовідносини, що виникли між банком і боржником, який помер, після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника, що вирішуються в порядку положень ст. 1282 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до змісту ст. ст. 526, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За приписами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 та 1282 ЦК України.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, визначеному ст. 1282 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Як визначено ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
Згідно з принципом диспозитивності, визначеним у ст. 13 ЦК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Приймаючи до уваги положення наведених норм, суд зазначає, що при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.
За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов'язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз'яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Оскільки позичальник ОСОБА_3 помер, то відповідати перед позивачем на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Згідно матеріалів спадкової справи, претензія кредитора від 03.06.2021 року зареєстрована в журналі, приватним нотаріусом заведено спадкову справу за заявою сина померлого ОСОБА_1 .
Позивач у пред'явленій позовній заяві як на підставу для задоволення позову посилається на те, що спадкоємцем у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач ОСОБА_1 . На підтвердження даної обставини позивач посилається на довідку з місця реєстрації, що міститься в матеріалах спадкової справи (а.с.107).
Слід зазначити, що позивач не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює визначення меж вартості майна, одержаного у спадщину (ч. 1 ст. 1282 ЦК України). Матеріалами спадкової справи встановлено, що свідоцтво про право на спадщину приватним нотаріусом не видалось.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Як було зазначено вище, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги покладенням на спадкоємця обов'язку сплатити заборгованість, не зазначив та не надав жодного доказу про наявність у спадкодавця будь-якого спадкового майна, яке б входило до складу спадкової маси після померлого на час відкриття спадщини, його переліку та вартості, що унеможливлює стягнення, оскільки, як уже зазначалось, спадкоємець зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Ураховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить висновку, що правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця померлого ОСОБА_3 , на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором, відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на викладене та, беручи до уваги, що позов не підлягає задоволенню, судові витрати відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача та відповідачем не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст.1220, 1268, 1269, 1270, 1281-1282 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20.03.2023 р.
Суддя: