Справа № 947/9569/23
Провадження № 1-кс/947/3761/23
24.03.2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023163480000164 від 22.03.2023 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, дітей не має, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-26.11.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.3ст.185 КК України до 3 років, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-30.05.2019 Київським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185 КК України, на підставі ст.70,ч.4 ст.71 КК України до 4 років, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;
-13.09.2019 Київським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 21.06.2022 звільнений у зв'язку звідбуттям строку покарання;
-16.01.2023 Київським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.185 КК України до 5 років, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання слідчого, 22.03.2023 приблизно о 08 годин 25 хвилин, перебуваючи в під'їзді №3 будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_4 , раніше судимого: 26.11.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185 КК України до 3 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 30.05.2019 Київським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185 КК України, на підставі ст.70, ч.4 ст.71 КК України до 4 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки; 13.09.2019 Київським районним судом м.Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 21.06.2022 звільнений у зв'язку з відбуттям строку покарання; 16.01.2023 Київським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.185 КК України до 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, судимості не зняті і не погашені, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Потім, 22.03.2023 в 08 годин 30 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи в умовах дії воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 22.04.2022 №2212-ІХ, внесеними Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 15.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженими Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись в під'їзді багатоповерхового будинку між восьмим та дев'ятим поверхами біля комори, шляхом віджиму дверей, відкрив комору, звідки почав таємно викрадати майно, котре належить потерпілому ОСОБА_7 , а сам: дві струбцини розміром по 1000 на 120 мм, вартістю 1100 гривень за штуку, дві струбцини розміром по 800 на 120 мм, вартістю 900 гривень за штуку та дві струбцини по 500 на 120 мм, вартістю 700 гривень за штуку, які він взяв до рук, однак, під час вчинення ОСОБА_4 злочинних дій він був помічений потерпілим ОСОБА_7 , який став вимагати припинення злочинних дій, проте ОСОБА_4 усвідомлюючи, що його злочинні дії були помічені, почав відкрито викрадати дане майно, а саме: тримаючи при собі вказане викрадено майно, побіг з цим майном з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду ОСОБА_7 на загальну суму 5400 гривень. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєданому з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану.
22.03.2023 о 20 годині 31 хвилин гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано згідно ст.208 КПК України. 23.03.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Підозра ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного злочину обґрунтовано наступними доказами:протоколом огляду місця події, протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_7 , показах потерпілого ОСОБА_7 , показах свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом пред'явлення особи для впізнання, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом огляду, наявними речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий просить враховувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, просили застовувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Звертали увагу на наявінсть у підозрюваного тяжких хвороб.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).
Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 22.03.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України. 23.03.2023 року року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_7 , показах потерпілого ОСОБА_7 , показах свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом пред'явлення особи для впізнання, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом огляду, наявними речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, враховуючи спосіб, у який злочин був вчинений, в умовах воєнного стану, а також те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, не працює, неодноразово судимий за корисливі злочини, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, так як підозрюваний раніше неодноразово судимий, за вчинення кримінального правопорушення проти власності, та підозрюється у скоєнні злочину в період відбування покарання, не має легальних джерел доходів.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що органом досудового розслідування не доведено наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також обґрунтованість клопотання слідчого, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий судя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП№1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023163480000164 від 22.03.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19.05.2023 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 19.05.2023 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: з'являтися до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими учасниками та свідками у вказаному кримінальному провадженні; не покидати територію міста Одеси, здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1