Справа № 947/2990/23
Провадження № 3/947/1221/23
23.03.2023 року суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., розглянувши матеріали, що надійшли з полку Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 098561 вбачається, що ОСОБА_1 15.12.2022 року о 23 год. 50 хв. року біля буд. № 63 по вул. Академіка Корольова у м. Одеса керував автомобілем марки «Toyota Corolla» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на портативний відео реєстратор поліцейського.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії», виходив з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їхніх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, щоб не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, у тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про розгляд справи про адміністративне правопорушення в Київському районного суді м. Одеси за ч. 1 ст. 130 КУпАП не вжив заходів для: ознайомлення із матеріалами адміністративної справи, явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, повідомлявся про час слухання справи, а тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Враховуючи вказане та принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданням КУпАП.
Враховуючи викладене, розгляд справи буде здійснюватися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшовдо висновку про доведеність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Так, відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 року.
Огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в порядку, передбаченому Інструкцією, проведений не був у зв'язку з його відмовою від проходження такого огляду, що зафіксовано на портативний відео реєстратор працівника поліції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Системний аналіз ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає три склади об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, які полягають у:
-керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
-відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка саме і інкримінується ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 098561 від 16.12.2022 року, відеозаписом, а також письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу адміністративних матеріалів у суду не має.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до порушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Федулеєва Ю. О.