Справа №760/14548/22 4-с/760/8/23
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
28 лютого 2023 року Солом'янський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Жовноватюк В.С.,
за участю секретаря Лопатюк А.В.,
розглянувши в залі суду в м. Києві скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бузніцької Тетяни Григорівни, стягувач - ОСОБА_2 , -
В жовтні 2022 року боржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати:
1. неправомірними дії старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Т.Г. (далі - державного виконавця) та скасувати винесені нею постанови від 11.07.2022 року:
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
- про арешт коштів боржника;
- про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
- про арешт майна боржника;
- про розшук майна боржника.
2. визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Т. Г. щодо невинесення постанови про прийняття виконавчого провадження, невнесення виконавчого листа від 23.06.2016 року №760/4040/16-ц в Автоматизовану систему виконавчого провадження та зобов'язати старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцьку Тетяну Григорівну усунути допущені порушення у виконавчому провадженні №АСВП 51635870 шляхом складення постанови про прийняття виконавчого провадження з обов'язковим надісланням сторонам виконавчого провадження, внесенням постанови про прийняття виконавчого провадження, виконавчого листа від 23.06.2016 року в Автоматизовану систему виконавчого провадження.
В обгрунтування своїх вимог з урахуванням пояснень свого представника зазначив наступне.
Так, на виконанні у державного виконавця Бузніцької Т.Г. перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого згідно із рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23.06.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 адіментів в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2016 і до досягнення дитиною повноліття.
Боржник зазначає, що 11.07.2022 державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу в рамках даного виконавчого провадження під №ВП51635870, відповідно до якої з ОСОБА_1 стягнуто штраф в сумі 92462,00 грн через утворення заборгованості з несплати аліментів за період з 01.03.2016 по 30.06.2022 в розмірі 184924,00 грн (розрахунок від 01.07.2022).
Вже 25.07.2022 державний виконавець скасувала вищезазначену постанову про накладення штрафу на боржника, оскільки боржник надав виписки з банку про добровільну сплату аліментів і заборгованості.
В той же час, 25.07.2022 державний виконавець складає новий розрахунок заборгованості в розмірі 162796,45 грн та виносить нову постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 32559,29 грн (20% від суми заборгованості).
Боржник категорично не погодився із останнім розрахунком, оскільки напередодні його складання, державний виконавець була повідомлена про те, що боржником знову в добровільному порядку погашена перед стягувачем частина заборгованості, зокрема, на суму 45000,00 грн. Так, і стягувач, і представник боржника повідомили державного виконавця про наявність розписки на суму 45 000 грн в рахунок погашення заборгованості по сплаті аліментів за підписом стягувача.
Дані обставини були оскаржені боржником по цивільній справі 760/9679/22 за скаргою адвоката Негоди Катерини Олегівни в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бузніцької Тетяни Григорівни , стягувач - ОСОБА_2 .Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва, прийнятою суддею Жовноватюк В. С. скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бузніцької Тетяни Григорівни, стягувач - ОСОБА_2 було задоволено частково, а саме:
- визнано неправомірними дії державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Тетяни Григорівни в рамках виконавчого провадження ВП №51635870 по винесенню постанови від 25.07.2022 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 через неправильно зроблений розрахунок заборгованості по сплаті аліментів №9586/19.3-28 від 25.07.2022.
- зобов'язано державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцьку Тетяну Григорівну в рамках виконавчого провадження ВП №51635870 усунути допущені порушення шляхом складання нового розрахунку заборгованості по сплаті аліментів з урахуванням розписки стягувача ОСОБА_2 від 22.07.2022.
Так, боржник зазначає, що 11.07.2022 року старшим державним виконавцем Бузніцькою Т. Г. винесено наступні постанови:
- про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
- про арешт коштів боржника;
- про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
- про арешт майна боржника;
- про розшук майна боржника.
Боржник стверджує, що з матеріалів справи вбачається, що він не був належним чином повідомлений про розмір заборгованості, до поки сам не звернувся з заявою про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів на підставі квитанцій банку, та на час винесення вказаних постанов навіть не знав про існування заборгованості, а тому немає підстав вважати, що в даному випадку встановлено винність особи в ухиленні від виконання зобов'язання.
Вбачається в даному випадку винність дій виконавця, в силу яких у боржника з'явилась дана заборгованість через порушення його прав як боржника, встановлених чинним законодавством України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом певного строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. На момент винесення державним виконавцем постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та інших постанов факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження (що відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним в узагальненні судової практики щодо розгляду подань про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року).
Отже, право державного виконавця на встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та винесення інших обмежень прав боржника виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Також у постановах про арешт майна боржника від 11.07.2022 року, про арешт коштів боржника від 11.07.2022 року зазначена сума звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 277 955 грн.
Однак, слід звернути увагу, що дана сума формується та залежить від суми заборгованості зі сплати аліментів і відповідно розрахунок містить не вірну суму заборгованості, а тому і сума звернення стягнення, яка складається з виконавчого збору, основної винагороди, витрат виконавчого провадження, визначена невірно та підлягає скасуванню.
Саме тому, боржником була оскаржена дана постанова та скасована через визнання неправомірними дій державного виконавця по складанню розрахунку заборгованості без врахування добровільної сплати такої заборгованості боржником і зобов'язано державного виконавця скласти новий розрахунок, що підтверджується ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04.10.2022 року по цивільній справі № 760/9679/22.
28.02.2023 року представником боржника було подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності боржника та представника боржника, залишення без розгляду вимоги скарги в частині визнання незаконними дій старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Т. Г. та скасування винесеної нею постанови від 11.07.2022 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про підтримання вимог скарги.
Стягувач в судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, причин своєї неявки суду не повідомила.
Державний виконавець в судове засідання не з'явилась,будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, причин своєї неявки суду не повідомила, при цьому направила на адресу суду свої письмові заперечення та копії матеріалів виконавчого провадження.
Так, з наданих державним виконавцем письмових заперечень вбачається, що остання категорично не погоджується із вимогами боржника, просить відмовити в задоволенні скарги, при цьому викладає обставини так, як наводить боржник, що викладено судом вище.
Зокрема, державний виконавець зазначає про те, що нею була отримана заява від стягувача про те, що боржник добровільно сплатив 45000,00 грн, така сума в розрахунок заборгованості від 25.07.2022 року включена не була.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Так, судовим розглядом встановлено, що у Бородянському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області перебуває на виконанні виконавчий лист №760/4040/16-ц, виданий Солом'янським районним судом м. Києва 23 червня 2016 року на підставі рішення від 01.04.2016 , відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 березня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття (№ВП51635870).
Відповідно до складеного 25.07.2022 державним виконавцем Бузніцькою Т.Г. розрахунку заборгованості в даному виконавчому провадженні під №9586/193-28 заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим листом №760/4040/16-ц складає 162796,45 грн.
Також, 25.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на боржника в сумі 32559,29 грн (20% від суми заборгованості).
Судом встановлено, що дані дії старшого державного виконавця оскаржені по цивільній справі № 760/9679/22 та ухвалою судді Соломянського районного суду міста Києва від 04.10.2022 року були визнані незаконими.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ухвала суду була виконана, винесено новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.
Станом на день розгляду справи судом встановлено, що розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 12.01.2023 року становить 30 971, 41 грн., що підтверджено поясненнями представника боржника, наданими під час розгляду справи.
Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 51635870 не містять доказів направлення постанов від 11.07.2022 року та розрахунків заборгованості зі сплати аліментів старшим державним виконавцем Бузніцькою Т. Г., тобто боржник не був належним чином повідомлений про розмір заборгованості, до поки сам не звернувся з заявою про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів на підставі квитанцій банку, та на час винесення вказаних постанов навіть не знав про існування заборгованості, а тому немає підстав вважати, що в даному випадку встановлено винність особи в ухиленні від виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів наданого виконавчого провадження відсутня постанова про прийняття виконавчого провадження до виконання старшим державним виконавцем Бузніцькою Т. Г., відсутні докази направлення даної постанови сторонам виконавчого провадження, в тому числі боржнику. Також дана постанова та виконавчий лист від 23.06.2016 року невнесені в Автоматизовану систему виконавчого провадження, всупереч статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».
Вбачається в даному випадку неправомірність дій виконавця, в силу яких у боржника з'явилась дана заборгованість через порушення його прав як боржника, встановлених чинним законодавством України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом певного строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. На момент винесення державним виконавцем постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та інших постанов факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження (що відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним в узагальненні судової практики щодо розгляду подань про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року).
Отже, право державного виконавця на встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та винесення інших обмежень прав боржника виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Також судом встановлено, що в вищевказаних постановах старшого державного виконавця Бузніцької Т. Г. від 11.07.2022 року, які просить скасувати боржник, зазначається сума заборгованості з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 277 955 грн, яка боржником оскаржена шляхом визнання дій державного виконавця неправомірними по винесенню постанови від 25.07.2022 про накладення штрафу на боржника через неправильно зроблений розрахунок заборгованості по сплаті аліментів №9586/19.3-28 від 25.07.2022 (ухвала Соломянського районного суду міста Києва від 04.10.2022 року, що набрала законно сили на момент розгляду даної справи).
Зазначені обставини підтверджують представник боржника та боржник в своїй скарзі.
Старший державний виконавець в своєму запереченні не визнає вимоги скарги боржника повністю та стверджує, що боржник ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду у зв'язку з чим виникла необхідність у встановленні певних обмежень відповідно до ч.9 п.1-4 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження."
Проте, даних про те, чому ці обставини не були враховані державним виконавцем під час подання заперечень до суду в справі немає. Доказів злісного ухилення боржником від обов'язків, покладених на нього рішенням суду про стягнення аліментів, державний виконавець не надає, як і доказів направлення винесених нею постанов до боржника. Сам державний виконавець про це також не надає пояснення в своїх запереченнях. Саме розмір заборгованості, визначений в оскарженому боржником розрахунку, став сумою, від якої державний виконавець встановлював певні обмеження щодо боржника та внаслідок чого виніс оскаржувані постанови.
Таким чином, судовим розглядом підтверджені доводи боржника про необгрунтованість винесення постанов від 11.07.2022 року : про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; арешт коштів боржника; арешт майна боржника; розшук майна боржника.
Оскільки старшим державним виконавцем Бузніцькою Т. Г. при прийнятті справи до виконання від державного виконавця Смеречинської А. В. не виносилась постанова про прийняття виконавчого провадження від іншого виконавця, не надсилалась дана постанова сторонам виконавчого провадження, чим порушила права боржника, а також за відсутності злісного ухилення від сплати аліментів, то старший державний виконавець Бузніцька Т. Г. виносила щодо боржника оскаржувані постанови протиправно.
Крім того, Інструкція з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 в розділі V визначає Порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень.
Передача виконавчого документа від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі письмового доручення начальника цього відділу.
Питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).
Виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.
Згідно з п.5, виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби у разі:
хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці;
звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця;
включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби;
відводу (самовідводу) державного виконавця відповідно до Закону;
утворення виконавчої групи між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби;
наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи. Про прийняття виконавчого провадження до виконання державний виконавець, якому воно передано, виносить відповідну постанову.
Таким чином, не доведено жодними доказами правомірності вчинених дій, передачі та прийняття виконавчого провадження, всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» без здійснення автоматизованого розподілу, доручення начальника та винесення постанови про прийняття виконавчого провадження Бузніцькою Т. Г.
А тому, оскільки відсутня постанова про передачу виконавчого провадження № 51635870 від ОСОБА_6 до Бузніцької Т. Г. та відсутня постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження Бузніцькою Т. Г. , то дані дії старшого державного виконавця Бузніцької Т. Г. і винесені нею постанови є такими, що прийняті з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», тому вимоги скарги боржника підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд у разі встановлення обгрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення.
Відтак, слід зазначити, що боржником некоректно сформульовані вимоги, які в такій редакції не відповідають ч.1 ст.451 ЦПК України.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд визнає неправомірними дії державного виконавця по винесенню вищевказаних постанов від 11.07.2022 року, про що наведено судом вище.
Між тим, суд зобов'язує державного виконавця усунути допущені порушення шляхом скасування постанов від 11.07.2022 року складення постанови про прийняття виконавчого провадження з обов'язковим надісланням сторонам виконавчого провадження, внесенням постанови про прийняття виконавчого провадження, виконавчого листа від 23.06.2016 року в Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Також суд залишає без розгляду вимоги скарги в частині визнання незаконними дій старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Т. Г. та скасування винесеної нею постанови від 11.07.2022 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК Уукраїни.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 447-453 ЦПК України, суд -
Скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бузніцької Тетяни Григорівни, стягувач - ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Тетяни Григорівни в рамках виконавчого провадження ВП №51635870 по винесенню постанов від 11.07.2022 року :
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю;
- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
- про арешт коштів боржника;
- про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
- про арешт майна боржника;
- про розшук майна боржника.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Т. Г. щодо невинесення постанови про прийняття виконавчого провадження, невнесення виконавчого листа від 23.06.2016 року №760/4040/16-ц в Автоматизовану систему виконавчого провадження та зобов'язати старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцьку Тетяну Григорівну усунути допущені порушення у виконавчому провадженні №АСВП 51635870 шляхом складення постанови про прийняття виконавчого провадження з обов'язковим надісланням сторонам виконавчого провадження, внесенням постанови про прийняття виконавчого провадження, виконавчого листа від 23.06.2016 року в Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Залишити без розгляду вимоги скарги в частині визнання незаконними дій старшого державного виконавця Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бузніцької Т. Г. та скасування винесеної нею постанови від 11.07.2022 року про стягнення з боржника витрат.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя В.С. Жовноватюк