вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2242/22
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши справу
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД», Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка
про стягнення штрафу та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
від позивача - Я.М.Приходько
від відповідача - Д.В.Гаврин
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №35-28/7-39 від 28.10.2022 року (вх. №1945/22 від 03.11.2022) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (далі - відповідач) про стягнення штрафу у сумі 159400,00 грн. та зобов'язання відповідача вчити дії шляхом виконання умов Договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року.
Ухвалою суду від 07.11.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2242/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.11.2022 року.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.11.2022 року (вх. №17291/22 від 29.11.2022), в якому відповідач проти позову заперечує.
Протокольною ухвалою суду від 29.11.2022 року підготовче засідання відкладено на 20.12.2022 року.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №35-22/1-304 від 05.12.2022 (вх. №18135/22 від 12.12.2022).
Протокольною ухвалою суду від 20.12.2022 року підготовче засідання відкладено на 07.02.2023 року.
До суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 15.12.2022 року (вх. №18823/22 від 21.12.2022).
До суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 12.01.2023 року (вх. №99/23 від 12.01.2023).
Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 07.02.2023 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 07.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 07.03.2023 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 06.03.2023 року (вх. №4308/23 від 06.03.2023) про долучення до матеріалів справи судової практики в аналогічних спорах.
Представник позивача у судовому засіданні 07.03.2023 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.03.2023 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві і запереченнях та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 07.03.2023 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (за договором - орендар) 11.06.2014 року укладено Договір оренди №1577 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: приміщення №3.4.19 на третьому поверсі термінала “В”, загальною площею 82,0 кв. м. (далі - майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, на 3-му поверсі пасажирського терміналу “В” (термінальний комплекс “В”, загальною площею 107850,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об'єктів державної власності - 20572069.1435.НЛТНПД1884), що перебуває на балансі державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на “30” квітня 2014 року і становить 4185899,00 грн., без ПДВ
Відповідно до п. 5.10 Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю.
Згідно п. 5.18 Договору оренди, орендар зобов'язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Пунктом 7.1 Договору оренди визначено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з Договором за актом приймання-передавання майна.
У п. 10.1 Договору оренди сторони погодили, що цей Договір укладено строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 року до 10.06.2024 року включно.
Згідно Акту приймання-передавання від 01.07.2014 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - приміщення №3.4.19, на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. 47578), загальною площею 82,0 кв.м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Вказаний акт погоджено балансоутримувачем.
Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (за договором - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (за договором - орендар) 09.09.2014 року укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №80.1-14/1-28, згідно умов до пп. 1.1.1 п. 1.1 якого, балансоутримувач надає, а орендар отримує, вказані в таблиці №1 цього договору наступні послуги: забезпечення теплом (теплова енергія), забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів (сплата за які визначається від обсягу наданих послуг в місяць з урахуванням встановленої оплати за одиницю вимірювання щодо кожного виду послуг), підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування (щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів в орендованому майні (чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць)).
Згідно пп. 2.2.2. п. 2.2 Договору, орендар зобов'язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим Договором орендар зобов'язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача Довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим Договором.
Відповідно до пп. 2.2.3 п. 2.2 Договору, орендар зобов'язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та Акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
У п. 6.1 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024 року.
Як зазначав позивач, відповідач в порушення умов Договору не надав Позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період - липень 2020 по лютий 2022 включно.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.10.2021 у справі №911/1423/21 зобов'язано ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» виконати зобов'язання, встановлені пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року, а саме надати ДП МА «Бориспіль» довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за липень 2020р., серпень 2020р., вересень 2020р., жовтень 2020р., листопад 2020р., грудень 2020р., січень 2021р., лютий 2021р., березень 2021р.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі №911/3538/21 зобов'язано ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» виконати зобов'язання, встановлені пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року, а саме надати ДП МА «Бориспіль» довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за квітень 2021р., травень 2021р., червень 2021р., липень 2021р., серпень 2021р.
Позивач зазначає, що не дивлячись на вказані судові рішення, що набрали законної сили, відповідачем в порушення умов Договору не надано позивачу довідки про чистий дохід за період вересень 2021 по лютий 2022.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача від відповідача надходили листи: від 06.07.2021 №329, від 06.07.2021 №328, від 06.08.2021 №387, від 06.09.2021 №462, від 05.10.2021 №514, від 05.11.2021 №576, від 02.12.2021 №330, від 10.01.2022 №24, від 07.02.2022 №73. Однак, зазначені листи не містили інформації про чистий дохід з копіями періодичних звітів, які не містили інформацію про дохід відповідача. Як зазначено позивачем, вказані листи за своїм змістом не є довідками про чистий дохід відповідача від діяльності в орендованому майні, оскільки, вони містять дані періодичних звітів із касових апаратів. При цьому, умовами Договору не передбачено надання примірників періодичних звітів з касових апаратів, та не встановлено, що чистий дохід підтверджується даними періодичних звітів. Відповідач зобов'язаний надати позивачу саме довідки про чистий дохід за підписом керівника відповідача за кожний місяць своєї діяльності та окремо по кожному договору із зазначенням в довідках конкретної суми доходу.
Однак, відповідач надсилав листи без зазначення інформації щодо чистого доходу від здійснення господарської діяльності в аеропорту. В результаті таких дій відповідача, позивач не має можливості виставити рахунки за надані послуги, згідно п. 5 таблиці №1 Договору, внаслідок чого, послуги залишаються неоплаченими.
Позивачем на підставі пп. 4.3 п. 4 Договору, виставлено відповідачу рахунки-фактури про сплату штрафу за ненадання Довідок про чистий дохід за період прострочення (копії долучено до матеріалів справи) на загальну суму 159400,00 грн., які надіслано на адресу відповідача (докази надіслання долучено до матеріалів справи).
Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що ним на виконання вимог підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору на адресу позивача були направлені відповідні довідки та примірники періодичних звітів з касових апаратів за сукупний період з 01.05.2021 по 28.02.2022, що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист, доданими до матеріалів справи. Відповідач зазначив, що умовами Договору не передбачено затвердженої форми довідки про чистий дохід, а тому, довідки про чистий дохід були сформовані згідно із даними періодичних звітів з касових апаратів за відповідні періоди продажу. Щодо неподання відповідачем довідки про чистий дохід за лютий 2022 року, останній посилається на форс-мажорні обставини, що виникли внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, у зв'язку із чим підприємство починаючи з 24.02.2022 не здійснює господарську діяльність. Також, відповідач зазначив, що позовні вимоги у даній справі в частині стягнення з відповідача штрафу за ненадання довідок про чистий дохід в період з травня 2021 року по серпень 2022 року є тотожними з позовними вимогами у справі Господарського суду Київської області №911/3538/21. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про те, що позивач намагається декілька разів притягнути відповідача до відповідальності за одне й те саме порушення, що є порушенням ст. 61 Конституції України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що згідно пп. 2.2.2 п. 2.2, п. 4.3 Договору, відповідач зобов'язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Відповідач несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці. Відповідальність для відповідача за ненадання довідки про чистий дохід передбачена п. 4.4 Договору.
Обов'язок відповідача надавати зазначену довідку щомісяця до 7 числа звітного місяця встановлено з метою нарахування позивачем вартості послуг та виставлення до 12 числа місяця, що слідує за звітним, акту приймання-здачі виконаних послуг та рахунку для оплати послуг, які надаються відповідно до п. 5 таблиці 1 пп. 1.1.1 п. 1 Договору.
Зокрема, у п. 5 таблиці 1 пп. 1.1.1 п. 1 Договору визначено, що послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо-портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування оплачуються за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18 % - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні відповідно до умов Договору оренди №1574 від 11.06.2014 року. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.
З огляду на зазначене, відповідач зобов'язаний був надавати позивачу щомісяця довідку про чистий дохід за звітний місяць, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні із зазначенням у даних про чистий дохід.
При цьому, попри не встановлення безпосередньо Договором форми довідки про чистий дохід, визначальним у даному випадку є щомісячне надання відповідачем позивачу відомостей про конкретний розмір доходу, отриманого в конкретному місяці від діяльності в орендованому приміщенні.
Суд зауважує, що умовами Договору не передбачено надання відповідачем позивачеві примірників періодичних звітів з касових апаратів, як не встановлено умовами Договору, що чистий дохід підтверджується даними періодичних звітів.
Таким чином, надання відповідачем позивачеві примірників періодичних звітів не може свідчити про виконання відповідачем обов'язку, встановленого пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року.
В ході розгляду спору відповідачем не доведено факту надання позивачу довідок про доходи в розумінні пп. 2.2.2 п. 2.2, п. 4.3 Договору, або інших документів, які містять відомості, необхідні для здійснення розрахунків платежів у відповідності до пп. 1.1.1 п. 1 Договору. При цьому, суд зазначає, що будь-які документи, в тому числі, які мають назву “довідка про доходи”, однак не містять відповідної інформації, не є виконанням умов Договору.
Крім того, судом враховано та матеріалами справи підтверджено, що відповідач, до спірного періоду, належним чином виконував умови Договору, надавав позивачу довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованих приміщеннях за підписом генерального директора та головного бухгалтера, вказуючи в довідках конкретну суму доходів, номер Договору та період.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ним щомісячно, на виконання умов Договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року, надавались позивачу довідки будь-якої форми, які б містили розмір чистого доходу, отриманого від діяльності в орендованому приміщенні за вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, як це передбачено умовами Договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Оскільки, відповідачем не надано доказів належного виконання зобов'язання за Договором щодо надання довідок про чистий дохід, суд визнає обґрунтованими посилання позивача на ненадання відповідачем довідок.
Відповідне порушення умов Договору є істотним, оскільки, ненадання відповідачем вихідних даних перешкоджає позивачу розрахувати платіж, відповідно і отримати оплату за Договором.
Так, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого Договором №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року обов'язку щодо надання позивачу довідок про чистий дохід за спірні періоди (вересень 2021 - лютий 2022).
Як встановлено судом, керуючись п. 4.3 Договору, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на сплату штрафу за ненадання довідок про чистий дохід за період прострочення на загальну суму 159400,00 грн., які надіслано на адресу відповідача (докази надіслання додано до матеріалів справи).
Згідно п. 4.3 Договору, в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
З огляду на наведене, позивач на підставі п. 4.3 Договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 100,00 грн. без врахування ПДВ за кожний день прострочення, який за розрахунком позивача за період з 01.08.2021 по 31.07.2022 складає 159400,00 грн.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Дослідивши Договір №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року судом встановлено, що умовами вказаного Договору сторони не передбачили можливості нарахування штрафу понад шість місяців.
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що позивачем за несвоєчасне надання відповідачем довідок про чистий дохід за вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року та грудень 2021 року, нараховано штраф більше ніж за 6 місяців.
Так, згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір штрафу за вересень 2021 року за період з 01.12.2021 (дата визначена позивачем у позові) по 08.04.2022 (закінчення 6-ти місячного терміну) становить 12900,00 грн.; за жовтень 2021 року за період з 01.12.2021 (дата визначена позивачем у позові) по 08.05.2022 (закінчення 6-ти місячного терміну) становить 15900,00 грн.; за листопад 2021 року за період з 08.12.2021 по 08.06.2022 (закінчення 6-ти місячного терміну) становить 18300,00 грн.; за грудень 2021 року за період з 08.01.2022 по 08.07.2022 (закінчення 6-ти місячного терміну) становить 18100,00 грн. Решту розрахунку штрафу виконано позивачем вірно.
Беручи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів належного виконання зобов'язання щодо надання позивачу щомісяця довідок про чистий дохід за звітний період, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф за загальний період прострочення з 01.08.2021 по 31.07.2022 у сумі 132000,00 грн., тому, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
При цьому, посилання відповідача на те, що позовні вимоги у даній справі в частині стягнення штрафу за ненадання довідок про дохід за період з травня 2021 по серпень 2022 є тотожними позовним вимогам у справі Господарського суду Київської області №911/3538/21 відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки, позовні вимоги у даній справі охоплюють інший період нарахувань, а саме, у рішенні Господарського суду Київської області від 14.06.2022 у справі №911/3538/21 спірним періодом, за який нараховано штраф, є період з 08.06.2021 по 31.07.2021 (за неподання довідки за травень 2021); з 08.07.2021 по 31.07.2021 (за неподання довідки за червень 2021), в той час, як в межах справи №911/2242/22 заявлено період, за який нараховано штраф з 01.08.2021 по 31.07.2022 включно.
Щодо посилань відповідача на неможливість користування орендованим приміщенням у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин - військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, суд зазначає, що у разі відсутності доходу від продажу товарів в орендованому приміщенні під час дії Договору, відповідач мав подавати довідки про чистий дохід з відповідними показниками. Договором не передбачено можливість невиконання зобов'язань в односторонньому порядку у зв'язку із неможливістю користування приміщенням.
Як на підставу неможливості здійснення господарської діяльності відповідач посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 №188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», проте, суд зазначає, що даний акт передбачає тимчасове закриття з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 р. пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, однак, жодного відношення до обмеження права доступу до орендованих відповідачем приміщень та їх використання не регулює.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що сторона, для якої склалась неможливість виконання обов'язків за договором, зобов'язана у письмовій формі повідомити іншу сторону протягом 14 календарних днів з моменту настання форс-мажору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону посилатись на форс-мажор у майбутньому.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про неможливість виконання ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" зобов'язань за Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, як це передбачено пунктом 5.2 Договору.
При цьому, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, відповідно до яких статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем належним чином не виконано обов'язку, встановленого Договором щодо надання позивачеві відповідних довідок, у зв'язку із чим, у ДП "МА "Бориспіль" наявне право вимагати від ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" належного виконання Договору № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 та сплати штрафу.
Також, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виконати встановлені пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 року зобов'язання, а саме - надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022 та лютий 2022 підлягають задоволенню.
Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Судом взято до уваги рішення Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 року у справі №910/13407/17.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 231, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про стягнення штрафу та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70, код 36953886) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) 132000 (сто тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 4535 (чотири тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 53 коп. судового збору.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70, код 36953886) виконати зобов'язання, встановлені пп. 2.2.2 п. 2.2 договору №80.1-14/1-24 від 09.09.2014 р., а саме - надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за вересень 2021 р., жовтень 2021 р., листопад 2021 р., грудень 2021 р., січень 2022 р., лютий 2022 р.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.03.2023 року.
Суддя Д.Г. Заєць