Рішення від 15.03.2023 по справі 910/386/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2023Справа № 910/386/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1" (64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська, 1-Ю, код ЄДРПОУ 33897138)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ-ТРАНС" (18000, м. Черкаси, вул. Кривалівська, 7, код ЄДРПОУ 41816844)

про стягнення 1 479 852,18 грн,

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Білоголовська Л.А.

від відповідача: Лапій А.В.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Золота Нива 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення шкоди у розмірі 1 479 852,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/386/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справи № 910/386/22 призначено на 16.02.2022.

10.02.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку "EASYCON".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 у задоволенні заяви Приватного підприємства "Золота Нива 1" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

Через відділ діловодства суду 14.02.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення.

16.02.2022 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення документів на підтвердження повноважень представника.

Також, 16.02.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній наголосив, що між ним та позивачем відсутні договірні правовідносини, у діях відповідача відсутній склад правопорушення, необхідний для притягнення його до цивільно-правової відповідальності, рішення АМКУ від 06.08.2020 № 130-26.13/102-19 не має преюдиційного значення для даної справи, позивач повинен доводити розмір завданої йому шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням, вчиненим відповідачем у сфері економічної конкуренції, та завданої цим порушенням шкодою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 відкладено підготовче засідання на 16.03.2022.

21.02.2022 засобами поштового зв'язку через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку "EASYCON".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 відмовлено Приватному підприємству "Золота Нива 1" у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судове засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 постановлено призначити дату судового засідання після врегулювання військової ситуації на території України ухвалою суду додатково.

04.04.2022 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про продовження строку для подання відповіді на відзив, в якій останній просив встановити новий строк на подання відповіді на відзив після стабілізації ситуації в Україні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 заяву Приватного підприємства "Золота нива 1" про продовження процесуальних строків у справі № 910/386/22 задоволено, продовжено Приватному підприємству "Золота нива 1" строк для подачі відповіді на відзив до п'яти днів з моменту закінчення воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 підготовче засідання призначено на 06.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2022 клопотання представника Приватного підприємства "Золота Нива 1" Білоголовської Л.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

05.07.2022 через систему електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Також 05.07.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення та клопотання про витребування додаткових доказів у позивача.

У засіданні суду 06.07.2022 представник відповідача підтримав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та про долучення до матеріалів справи відзиву з додатками.

Представник позивача заперечив проти поновлення пропущеного процесуального строку.

Суд на місці ухвалив поновити строк для подачі відзиву, залучити даний відзив на позовну заяву до матеріалів справи з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача клопотав про залучення відповіді на відзив до матеріалів справи.

Суд на місці ухвалив залучити відповідь на відзив до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача повідомив, що отримав на електронну пошту від відповідача клопотання про витребування доказів та письмові пояснення, у зв'язку з чим заявив усне клопотання про надання йому часу для ознайомлення з даними документами та підготовки пояснень з викладенням своєї правової позиції

Представник відповідача заперечень не навів.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 06.07.2022 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 відкладено підготовче засідання на 10.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2022 клопотання представника Приватного підприємства "Золота Нива 1" Білоголовської Л.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

01.08.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі та заперечення на клопотання про витребування доказів, які залучено до матеріалів справи.

Також 09.08.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

У засіданні суду 10.08.2022 представник позивача просив повторно зобов'язати відповідача направити на електронну та на поштову адресу позивача письмові пояснення, оскільки останні йому не надходили.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що наразі у суду відсутня інформація щодо нової поштової адреси позивача.

У судовому засіданні 10.08.2022 представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів у позивача, подане до суду 05.07.2022, крім того подав клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових (електронних) доказів, зокрема, листів: Globus Argo Corn Limited від 01.11.2018 та Globus Argo Corn Limited від 11.03.2019 з наданням доказів дат отримання таких документів.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Враховуючи наведене, з метою встановлення факту, розміру завданих збитків відповідачем саме позивачу, суд задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів у позивача.

Третя особа участь своїх представників у засідання суду 10.08.2021 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 відкладено підготовче засідання на 14.09.2022, витребувано у позивача додаткові докази у справі.

05.09.2022 від позивача засобами поштового зв'язку надійшли документи на виконання вимог ухвали.

Також 14.09.2022 від відповідача на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення.

У засіданні суду 14.09.2022 суд на місці ухвалив залучити подані сторонами документи та пояснення до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні 14.09.2022 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Третя особа участь своїх представників у засідання суду 14.09.2022 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.10.2022.

12.10.2022 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду.

12.10.2022 через систему "Електронний суд" від позивача надішли письмові пояснення по суті справи.

Представники відповідача та третьої особи у засідання суду 12.10.2022 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача у засіданні суду 12.10.2022 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 відкладено судове засідання на 09.11.2022.

У засідання суду 09.11.2022 з'явився представник відповідача.

Представник позивача участі в засідання в режимі відеоконференції не прийняв, оскільки в нього була відсутня технічна можливість участі у відеоконференції (в телефонній розмові повідомив, що у нього відсутнє електропостачання), у зв'язку з чим судове засідання не проводилося в режимі відеоконференції та розгляд справи по суті не здійснювався.

Представники третьої особи у засідання суду 09.11.2022 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 відкладено судове засідання на 07.12.2022.

06.12.2022 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 відкладено судове засідання на 25.01.2023.

24.01.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, повідомлення про поштову адресу, клопотання про долучення доказів та додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 відкладено судове засідання на 01.03.2023.

Судові засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., призначені на 01.03.2023, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 судове засідання призначено на 15.03.2023.

14.03.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 15.03.2023 підтримав заявлені позовні вимоги.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні 15.03.2023 проти задоволення позивних вимог заперечив в повному обсязі.

15.03.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ТРАНС» (замовник, третя особа) укладено договір №07415/ЦТЛ-2018 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Крім того, обов'язком перевізника є, зокрема, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору.

Відповідно до п. 3.5. договору №07415/ЦТЛ-2018 розмір плати за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, перелік яких наведений у додатках до цього договору, визначається перевізником. Зміни ставок за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, визначаються перевізником і доводяться замовнику шляхом розміщення інформації на офіційному сайті перевізника із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.

За умовами п. 9.1. договору №07415/ЦТЛ-2018 у разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг з перевезення вантажів та порядок їх сплати і т.ін., сторони зобов'язані привести договір у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору.

Згідно п. 9.2. договору №07415/ЦТЛ-2018 зміни й доповнення до цього договору оформлюються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід'ємною частиною договору після підписання, якщо інше не передбачено цим договором. В односторонньому порядку перевізник має право внести зміни до додатків 1, 2, 3 цього договору або в інших випадках передбачених договором.

Рішенням правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" №Ц-64/101 від 18.12.2018 року було встановлено послугу з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням та встановлено за неї плату в розмірі 170, 38 грн без ПДВ.

Наказом Акціонерного товариства "Українська залізниця" №22 від 09.01.2019 року, послуга з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням була введена в дію.

01.03.2019 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ТРАНС» (замовник, третя особа) було укладено додаткову угоду №3/П3 до договору №07415/ЦТЛ-2018 про надання послуг від 07.02.2018, якою доповнено розділ 2 новим підпунктом 2.1.20., яким встановлено обов'язок замовника, зокрема, компенсувати Перевізнику витрати, пов'язані з подачею й забиранням вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням за ставкою встановленою у додатку 1 до цього договору. Оплата здійснюється за найкоротшу відстань до однієї із сусідніх станцій відкритої для вантажних операцій: малодіяльна вантажна станція навантаження/вивантаження (станція надання послуг) Закомельська/Савинці, та відповідно доповнено додаток 1 до цього договору пунктом 13, зокрема, введено додаткову послугу, пов'язану з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами: подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням. Ціна за одиницю після коригування - 170, 38 грн без ПДВ за 1 вагон/1 кілометр.

Крім того, 18.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ТРАНС» (експедитор) та Приватним підприємством «Золота Нива 1» (клієнт) було укладено договір № 1801 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (зернові, зернобобові, олійні культури та продукти їх переробки) залізничним транспортом.

Відповідно до п. 3.5. договору на транспортно-експедиційне обслуговування, розмір договірної ціни включає в себе: винагороду експедиторові, залізничний тариф, вартість виготовлення ЗПП, станційні збори, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів якості, сертифікатів ДІСХ, ТПП, ВТД, митних платежів, лабораторних досліджень продукції, послуги митного брокера, ПГВК.

16.03.2019, 17.03.2019, 18.03.2019, 19.03.2019, 22.03.2019, 26.03.2019, 29.03.2019, 01.04.2019, 19.04.2019, 25.04.2019, 01.05.2019, 08.05.2019, 28.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ТРАНС» та Приватним підприємством «Золота Нива 1» були укладено додаткові угоди (орендований парк) до договору № 1801 від 18.01.2019, згідно з якими сторони погодили, що клієнт доручає, а експедитор зобов'язується виконати перевезення пшениці по маршруту: ст. Закомельська Південна залізниця - станція Миколаїв-вантажний (експорт) Одеська залізниця.

Протягом березня-травня 2019 року ПП «Золота нива 1» при посередництві ТОВ «ЕМ-ТРАНС» зі станції Закомельська залізничним транспортом відправлено 139 вагонів, в тому числі:

- 16-17.03.2019 - №№ 95781837, 95820049, 95784930, 95784864 (згідно з додатковою угодою № 9 від 16.03.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 17.03.2019 - №№ 95781878, 95781829, 95819983, 95819975, 95784724, 95784112 (згідно з додатковою угодою № 10 від 17.03.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року)

- 18.03.2019 - №№ 95784088, 95784773, 95784765, 95820031, 95784732, 95781811, 95785002, 95784807 (згідно з додатковою угодою № 11 від 18.03.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 19.03.2019 - №№ 95784880, 95784955, 95784740, 95784906, 95820015, 95819942, 95784781, 95784138, 95784203 (згідно з додатковою угодою № 12 від 19.03.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 22-25.03.2019 - №№ 95783973, 95783981, 95819934, 95783940, 95783965, 95784161, 95781886, 95784153, 95784039, 95784187, 95781902,95820023, 95784062, 95784179, 95784005, 95820007 (згідно з додатковою угодою № 13 від 22.03.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 26-28.03.2019 - №№ 95784070, 95781845, 95784856, 95784120, 95781803, 95784989, 95784104, 95819967, 95784963, 95784823, 95781852, 95784849, 95784047 (згідно з додатковою угодою № 14 від 26.03.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 29-31.03.2019 - №№ 95784203, 95784138, 95819942, 95820015, 95784765, 95784773, 95784088, 95784807, 95785002, 95784146 (згідно з додатковою угодою № 15 від 29.03.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 01-02.04.2019 - №№ 95819983, 95819975, 95784724, 95784112, 95784971, 95784948, 95784013 (згідно з додатковою угодою № 16 від 01.04.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 19-23.04.2019 - №№ 95784724, 95784088, 95784807, 95785002, 95784203, 95784773, 95784765, 95784138, 95783957, 95784872, 95819942,95820015,95784914,95784757, 95781878, 95781829, 95781837, 95783932, 95784054, 95784187, 95784971 (згідно з додатковою угодою № 18 від 19.04.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 25.04.2019 - №№ 95784732, 95781811, 95784781, 95784930, 95784864 (згідно з додатковою угодою № 19 від 25.04.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 01.05.2019 - №№ 95781902, 95784153, 95784906, 95784880, 95784005, 95820007, 95820031, 95784955 (згідно з додатковою угодою № 20 від 01.05.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 08-14.05.2019 - №№ 95781852, 95784849, 95784047, 95784989, 95784963, 95781803, 95781860, 95784716, 95781886, 95784922, 95781545,95784856, 95819934, 95783940, 95783965, 95784161, 95783981, 95784070, 95784104, 95819967 (згідно з додатковою угодою № 21 від 08.05.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року);

- 28.05.2019 - №№ 95784765, 95784138, 95783957, 95784872, 35781837, 95784914, 95784757, 95781878, 95781829, 95784187, 95784971, 95784930 (згідно з додатковою угодою № 23 від 28.05.2019 до договору № 1801 від 18.01.2019 року).

Позивач у позовній заяві зазначає, що останнім сплачено за транспортно-експедиційні послуги з відправлення цих вагонів на рахунок ТОВ «ЕМ-ТРАНС» - 3 592 801,08 грн, в тому числі за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 739926,09 грн.

Відповідно до акту № ОУ-0000086 від 27.03.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 8 вагонів - 4 000,00 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 8 вагонів 211 839,68 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,- 150639,60 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- плата за користування вагонами - 2928,48 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 5344,75 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 42 526,85 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 800 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 9600 грн, в тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до акту № ОУ-0000087 від 27.03.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з платежів Укрзалізниці, які становить за 4 вагони 89 999,28 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморська експорт (для ТІС) Од.зал.,- 68692,80 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 21 263,42 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 43,06 грн, в тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до акту № ОУ-0000088 від 27.03.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 6 вагонів - 3 000 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 6 вагонів 162462,24 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,-1133155,20 грн, в тому числі ПДВ 20 %

- плата за користування вагонами - 1238,40 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 5262,23 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 31895,13 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 600 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 7200 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 112,28, в тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до акту № ОУ-0000089 від 27.03.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 9 вагонів - 4 500 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 9 вагонів 241607,16 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,- 169498,50 грн., в тому числі ПДВ 20 %

- плата за користування вагонами - 4663,32 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 7696,32 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 47842,70 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 900 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 10800 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 206,02, в тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до акту № ОУ-ООООЮЗ від 02.04.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 16 вагонів - 8 000 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 16 вагонів 423387,52 грн, зокрема:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,- 301747,20 грн, в тому числі ПДВ 20 %

- плата за користування вагонами - 85,10 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 15701,52 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 85053,70 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 1600 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 19200 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

Відповідно до акту № ОУ-ООООЮ6 від 02.04.2019 р. транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 13 вагонів - 6 500 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 13 вагонів 341248,18 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,- 245169,60 грн, в тому числі ПДВ 20 %

- плата за користування вагонами - 35,29 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 10037,16 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 69106,13 грн, втому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 1300 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 15600 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

Відповідно до акту № ОУ-0000137 від 19.04.2019 р. транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 10 вагонів - 5000 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 10 вагонів 278655,40 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,- 201990,00 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- плата за користування вагонами - 77,89 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 10428,96 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 53158,55 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 1000 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 12000 грн, в тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до акту № ОУ-0000141 від 19.04.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 7 вагонів - 3500 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 7 вагонів 203887,60 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,- 150771,60 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 6805,01 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 37210,99 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 700 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 8400 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

Відповідно до акту № ОУ-0000179 від 16.05.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з: вартості послуг експедитора, яка становить за 5 вагонів - 2500 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 5 вагонів 126049,40 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Жовтнева експорт Од.зал.,- 88476,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- плата за користування вагонами - 175,66 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 4291,80грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 26579,28 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 500 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 6000 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 26,66 грн,в тому числі ПДВ 20 %;

Відповідно до акту № ОУ-0000182 від 16.05.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з : вартості послуг експедитора, яка становить за 8 вагонів - 4 000 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 8 вагонів 221 024,96 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Кремидівка Од.зал.,- 156912,00 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- плата за користування вагонами - 4559,28 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 6562,54 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 800 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 9600 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 64,30 грн, в тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до акту № ОУ-0000199 від 24.05.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з : вартості послуг експедитора, яка становить за 21 вагон - 10500 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 21 вагон 530887,98 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Жовтнева експорт Од.зал.,- 371599,20 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- плата за користування вагонами - 87,84 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 19854,24 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 111632,96 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 2100 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 25200 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 413,74 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

Відповідно до акту № ОУ-0000202 від 24.05.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з : вартості послуг експедитора, яка становить за 20 вагонів - 10000 грн та платежів Укрзалізниці, які становить за 20 вагонів 552128,00 грн, а саме:

- сума залізничного тарифу до станції Чорноморськ-порт експорт Од.зал.,- 392280,00 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- плата за користування вагонами - 7356,18 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за подачу й забирання вагонів - 19767,78 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 106317,10 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 2000 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість товкання вагонів - 24000 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 406,94 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

Відповідно до акту № ОУ-0000228 від 19.06.2019 транспортно-експедиційні послуги складаються з платежів Укрзалізниці, які становить за 12 вагонів 151123,68 грн, а саме:

- залізничний тариф до станції Ізюм Півд. зал. - 37031,04 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість послуги за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 62111,87 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

- збір за зберігання вантажів при перевез, експ-імп та внутр, вантажів в вагонах -44459,88 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість маневрових робіт локомотиву зал. при перевез, експ-імп. та внутр, вантажів - 1061,4 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- переадресування при перевез, експ-імп. та внутр, вантажів - 1274,4 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- вартість запірно-пломбувального пристрою - 1200 грн, в тому числі ПДВ 20 %;

- інші послуги - 3985,92 грн в тому числі ПДВ 20 %.

Як зазначає позивач, сума коштів, яку отримано відповідачем від ТОВ «ЕМ-ТРАНС» за послуги з подачі й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, відправлені ПП «Золота нива 1», та вартість яких було покладено на позивача, відображено в накопичувальних картках №№ 16030056 від 16.03.2019, 17030057 від 17.03.2019, 18030058 від 18.03.2019, 19030059 від 19.03.2019, 20030060 від 20.03.2019, 22030061 від 22.03.2019, 23030062 від 23.03.2019, 24030064 від 24.03.2019 , 26030065 від 26.03.2019, 27030068 від 27.03.2019, 27030069 від 27.03.2019, 28030071 від 28.03.2019, 30030073 від 30.03.2019, 31030075 від 31.03.2019, 01040076 від 01.04.2019, 02040077 від 02.04.2019, 19040099 від 19.04.2019, 20040102 від 20.04.2019, 21040103 від 21.04.2019, 23040105 від 23.04.2019, 24040107 від 24.04.2019, 25040109 від 25.04.2019, 01050114 від 01.05.2019, 08050125 від 08.05.2019, 09050126 від 09.05.2019 10050127 від 10.05.2019, 11050128 від 11.05.2019, 12050129 від 12.05.2019 та 14050130 від 14.05.2019.

Позивач також зазначає, що згідно з листом АТ "Українська залізниця" №ЦЦО-13/1109 від 20.12.2019, сума нарахованого додаткового збору «за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» за кожен вагон, що рухався по накладним з накопичувальних карток стягнута сума у розмірі 4 429,88 грн та 4 500,86 грн (за кожний вагон).

Позивачем сплачено за транспортно-експедиційні послуги з відправлення цих вагонів на рахунок ТОВ «ЕМ-ТРАНС» 3 592 801,08 грн, в тому числі за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням - 739 926, 09 грн з ПДВ.

Отже, як зазначає позивач, АТ «Українська залізниця» проведено списання з рахунку ТОВ «ЕМ-ТРАНС» зі спеціальним режимом використання вартість послуги «за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» вагонів: №№ 95781837, 95820049, 95784088, 95784955, 95783981, 95781902, 95784120, 95784047, 95785002, 95784732, 95784203, 95784757, 95784153, 95784047, 95784856, 95784765, 95784930, 95784773, 95784740, 95819934, 95820023, 95781803, 95784203, 95784146, 95781811, 95784773, 95781878, 95784906, 95784989, 95819934, 95784138, 95784864, 95784765, 95784906, 95783940, 95784062, 95784989, 95784138, 95819983, 95784781, 95784765, 95781829, 95784880, 95784963, 95783940, 95783957, 95781878, 95820031, 95820015, 95783965, 95784179, 95784104, 95819942, 95819975, 95784930, 95784138, 95781837, 95784005, 95781803, 95783965, 95784872, 95781829, 95784732, 95819942, 95784161, 95784005, 95819967, 95820015, 95784724, 95784864, 95783957, 95783932, 95820007, 95781860, 95784161, 35781837, 95819983, 95781811, 95784781, 95781886, 95820007, 95784963, 95784765, 95784112, 95784724, 95784872, 95784054, 95820031, 95784716, 95783981, 95784914, 95819975, 95785002, 95784138, 95784153, 95784070, 95784823, 95784773, 95784971, 95784088, 95819942, 95784187, 95784955, 95781886, 95784070, 95784757, 95784724, 95784807, 95784203, 95784039, 95781845, 95781852, 95784088, 95784948, 95784807, 95820015, 95784971, 95781852, 95784922, 95784104, 95781878, 95784112, 95784880, 95783973, 95784187, 95784856, 95784849, 95784807, 95784013, 95785002, 95784914, 95781902, 95784849, 95781545, 95819967, 95781829, 95784187, 95784971, 95784930, які відправлені позивачем через ТОВ «ЕМ-ТРАНС» у сумі 739 926,09 грн з ПДВ.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи № 130-26.13/102-19 Антимонопольним комітетом України 06.08.2020 винесено рішення № 470-р, яким визнано, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" протягом 2018 року - 31 березня 2020 року займало монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України із часткою 100 відсотків. Визнано дії Акціонерного товариства "Українська залізниця", які полягають у визначенні малодіяльних вантажних станцій і запровадженні послуги "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" та встановленні її вартості, порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання (споживачів послуг АТ "Укрзалізниця"), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зобов'язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

За порушення, зазначене в пункті 2 рішення, на Акціонерне товариство "Укрзалізниця" накладено штраф у розмірі 18 282 400, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він є кінцевим споживачем послуги відповідача з перевезення вантажів і саме на нього покладено обов'язок по сплаті вартості послуг відповідача. У свою чергу, ТОВ «ЕМ-ТРАНС», є лише посередником між позивачем та відповідачем при відправленні ПП «Золота Нива 1» вантажу залізничним транспортом, тож саме позивач внаслідок вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції поніс необґрунтовані витрати на оплату послуги «з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням» та встановленні її вартості в розмірі 170,38 грн за 1 вагон/1 кілометр без ПДВ та з 16.05.2019 року в розмірі 173,11 грн за 1 вагон/1 кілометр без ПДВ в загальній сумі 739 926,09 грн (з ПДВ).

Отже, позивач зазначає, що Акціонерним товариством «Українська залізниця» завдано йому шкоду у розмірі 739 926,09 грн, яка відповідно до ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підлягає відшкодуванню у подвійному розмірі, а саме: 739 926,09*2= 1 479 852,18 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб'єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб'єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом вище, рішенням правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" №Ц-64/101 від 18.12.2018 року було встановлено послугу з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням та встановлено за неї плату в розмірі 170, 38 грн без ПДВ.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність та/або відсутність підстав для стягнення з відповідача на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Аналіз Закону України «Про захист економічної конкуренції» дає підстави зробити висновок, що в даному законі не передбачено порядку (механізму) відшкодування шкоди, а тому слід застосовувати положення Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно із статтею 255 ГК України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальне правило статті 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми. В противному випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.

Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №910/14588/21.

У спорах про відшкодування шкоди на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дослідженню підлягає питання включення заявником до вартості його послуг та / або товарів вартості витрат, понесених ним внаслідок порушення суб'єктом господарської діяльності Закону України «Про захист економічної конкуренції». У разі, якщо заявник включив до вартості наданих ним послуг чи реалізованих товарів витрати, які він поніс внаслідок порушення суб'єктом господарювання конкурентного законодавства - слід вважати, що в такому разі шкода заявнику не була завдана, а вимоги про стягнення з суб'єкта господарювання - порушника конкурентного законодавства шкоди в подвійному розмірі на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підлягають відмові в повному обсязі».

Господарським судом встановлено, що згідно з п. 9.2. договору №07415/ЦТЛ-2018 зміни й доповнення до цього договору оформлюються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід'ємною частиною договору після підписання, якщо інше не передбачено цим договором. В односторонньому порядку перевізник має право внести зміни до додатків 1, 2, 3 цього договору або в інших випадках передбачених договором.

01.03.2019 між Акціонерним товариством «Укрзалізниця», як перевізником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ТРАНС», як замовником, було укладено додаткову угоду №3/П3 до договору, без заперечень та протоколів розбіжностей, якою доповнено розділ 2 договору новим підпунктом - 2.1.20, яким встановлено обов'язок замовника компенсувати перевізнику витрати, пов'язані з подачею й забиранням вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт пов'язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням за ставкою, встановленою у додатку 1 до цього договору. Оплата здійснюється за найкоротшу відстань до однієї із сусідніх станцій відкритої для вантажних операцій.

Також сторонами погоджено перелік малодіяльних вантажних станцій навантаження/вивантаження (станція надання послуг) - Закомельська/Савинці та відповідно доповнено додаток 1 до цього договору пунктом 13, зокрема, введено додаткову послугу, пов'язану з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами: подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням.

Ціна за одиницю після коригування - 170, 38 грн без ПДВ за 1 вагон/1 кілометр.

Зміна ставок і плат проводиться відповідно до пункту 3.5 розділу 3 Договору.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ-ТРАНС», укладаючи додаткову угоду від 01.03.2019 № З П/3 з AT «Укрзалізниця», добровільно погодило оспорювану позивачем послугу та розмір плати за нею.

Позивач зазначає, що АТ «Українська залізниця» завдано йому шкоду у розмірі 739 926,09грн, яка відповідно до ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підлягає відшкодуванню у подвійному розмірі, а саме: 739 926,09*2= 1 479 852,18 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, стверджує, що він «є кінцевим споживачем послуги відповідача з перевезення вантажів і саме на нього покладається весь тягар по сплаті вартості послуг відповідача».

При цьому позивачем не надано суду доказів, що понесені ним витрати на перевезення не були відшкодовані йому третіми особами - покупцями продукції у вартості продукції або іншим чином.

В обґрунтування понесення витрат позивач посилається на те, що він змушений був піднімати ціни на свою продукцію, проте покупці не погодились на таке підняття, документально позивачем не підтверджено.

Зокрема, надані позивачем копії документів (зокрема, контракт № ZN 09012019 від 09.01.2019 з GLOBUS AGRO CORN LIMITED, специфікації до контракту, копії інструкцій GLOBUS AGRO CORN LIMITED, копії виписок з особового рахунку Приватного підприємства «Золота Нива 1» долучались позивачем до заяви з поясненнями по суті справи від 29.07.2022, листів GLOBUS AGRO CORN LIMITED від 01.11.2018 та 11.03.2019) були поставлені під сумнів відповідачем.

Також відповідач звернув увагу суду на те, що у зазначених листах GLOBUS AGRO CORN LIMITED від 01.11.2018 та 11.03.2019 вказано не вірного продавця. Крім того, не наведено і не підтверджено дати отримання цих листів позивачем.

При цьому позивачем не доведено зв'язку контракту № 09012019, укладеного в січні 2019 з GLOBUS AGRO CORN LIMITED, з завданими збитками, оскільки цей контракт був укладений вже після введення відповідачем послуги подачі і забирання вагонів з/на малодіяльні станції.

На вимогу суду надати для огляду оригінали зазначених документів, які поставлені під сумнів, позивач повідомив, що не в змозі цього зробити, проте наявності об'єктивних обставин неможливості надати такі оригінали документально не підтвердив, у зв'язку з чим господарський суд не бере до уваги надані позивачем копії зазначених документів.

Отже, з викладеного вбачається, що позивачем не доведено одного з обов'язкових елементів цивільного правопорушення - факту понесення позивачем шкоди/збитків, оскільки витрати на оплату відповідачеві спірної послуги були включені позивачем до загальної вартості реалізованого ним товару, що виключає можливість задоволення позовних вимог на підставі ст. 55 Закону України «Про економічну конкуренцію».

Оригіналів листів GLOBUS AGRO CORN LIMITED від 01.11.2018 та 11.03.2019 (листи про відмову від підняття ціни на продукцію) з підтверджуючими доказами дат отримання таких документів, позивачем суду надано не було.

Жодних інших договорів з покупцями продукції, перевезення якої здійснювалося відповідачем за зазначеними вище накладними, а також додатки, додаткові угоди, специфікації, що укладались до договорів, калькуляції вартості продукції, банківських платіжних документів, що підтверджують оплату вартості товару позивачем не надано.

В обґрунтування неправомірності дій відповідача позивач посилається на рішення Антимонопольного комітету України № 470-р від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, яким визнано, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" протягом 2018 року - 31 березня 2020 року займало монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України із часткою 100 відсотків (п. 1 резолютивної частини рішення), яким визнано дії Акціонерного товариства "Українська залізниця", які полягають у визначенні малодіяльних вантажних станцій і запровадженні послуги "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" та встановленні її вартості, порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання (споживачів послуг АТ "Укрзалізниця"), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 2 резолютивної частини рішення). Зобов'язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення (п. 3 резолютивної частини рішення). За порушення, зазначене в пункті 2 рішення, на Акціонерне товариство "Укрзалізниця" накладено штраф у розмірі 18 282 400, 00 грн (п. 4 резолютивної частини рішення)

Так, основним завданням Антимонопольного комітету України, відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Приписами ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що обставини, встановлені у рішенні Антимонопольного комітету України, не входять до переліку підстав, що звільнюють від доказування в розумінні статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, обставини, встановлені в рішеннях адміністративних органів (органів виконавчої влади), які в силу наданої їм компетенції розглядають певні категорії справ, не мають для суду преюдиціального значення. Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами. Проте обставини, викладені в актах Антимонопольного комітету та його органів, не є такими, що не підлягають доказуванню під час розгляду господарської справи.

Враховуючи викладене вище, обставини, встановлені Антимонопольним комітетом України під час розгляду справи № 130-26.13/102-19 від 06.08.2020, не мають для суду преюдиціального значення.

Відтак, наявність вказаного рішення не звільняє позивача від необхідності доведення, зокрема, факту завдання шкоди, її розміру та наявності в діях відповідача складу правопорушення, передбаченого статтею 1166 ЦК України.

Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 28.01.2020 у справі № 905/1513/16.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав про те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Судом встановлено, що ПАТ "Українська залізниця" перебуває у договірних відносинах щодо, зокрема, подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням, з ТОВ "ЕМ-ТРАНС", що підтверджується договором №07415/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018.

Натомість, доказів існування договірних відносин між позивачем, з одного боку, та відповідачем, з іншого боку, позивачем суду не надано.

Таким чином, позивачем не доведено, що рішення правління АТ «Укрзалізниця» №Ц-64/101 від 18.12.2018, наказ АТ «Укрзалізниця» №22 від 09.01.2019 року встановлюють для Приватного підприємства «Золота Нива 1» у справі обов'язки перед відповідачем.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Жодних доказів на підтвердження порушення права позивача з боку відповідача позивачами суду не надано.

Таким чином, позивачами не доведено належними та допустимим доказами факту порушення їх прав відповідачем.

Подібна правова позиція викладена в постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 у справі 910/16424/20.

Звертаючись із заявою до АМКУ про зловживання відповідачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання (споживачів послуг АТ "Укрзалізниця"), позивач вказував, що запровадження відповідачем додаткової оплатної послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції для виконання комерційних операцій, а також установлення додаткової оплати за роботи, пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням та вивантаженням, веде до подорожчання продукції позивача.

Суд зазначає, що на особу, яка здійснює свої цивільні права, покладено обов'язок утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб. Дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах не допускаються ( ч. 2 , 3 ст. 13 ЦК України )

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Заборона суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) є гарантією захисту від прояву недобросовісності одним з учасників правовідносин, у яких виник спір.

Відповідно до частини 3 ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи у разі порушення нею положень частин другої- п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Поведінка позивача при зверненні до антимонопольного органу і при зверненні до суду за відшкодуванням завданої йому відповідачем шкоди не можна визнати добросовісною, оскільки вона є суперечливою, тож суд вважає можливим при вирішенні справи застосувати ч. 3 ст. 16 ЦК України і відмовити позивачу у захисті його цивільного права, за яким він звернувся до суду.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі №910/17196/21.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Крім того, відповідач звернув увагу господарського суду на суперечливу поведінку позивача при розгляді даного спору.

По-перше, позивач зазначає, що сільськогосподарська продукція продається не лише GLOBUS AGRO CORN LIMITED, а й іншим контрагентам, при цьому в заяві з поясненнями по суті справи від 29.07.2022 позивач стверджує, що поставка продукції здійснювалась лише GLOBUS AGRO CORN LIMITED на підставі одного контракту.

По-друге, позивач зазначає, що господарська діяльність ПП «Золота Нива 1» не зупинилась на укладенні контракту з GLOBUS AGRO CORN LIMITED ZN № 09012019 від 09.01.2019 і протягом 2019 ПП «Золота Нива 1» уклало ряд контрактів на поставку продукції, ціна якої збільшилась на вартість послуги з подачі й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов'язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням. Водночас, позивач в заяві з поясненнями по суті справи від 29.07.2022 та в інших письмових поясненнях зазначає, що твердження відповідача, що відправлення та перевезення вантажу виникли з метою здійснення позивачем поставки продукції третім особам, зокрема, «TIS-ZERNO SERVICES LIMITED», CARDIFF COMMODITIES SA, SIERENTZ GLOBAL MERCHANTS на підставі контрактів є помилковим. Договори «TIS-ZERNO SERVICES LIMITED», CARDIFF COMMODITIES SA, SIERENTZ GLOBAL MERCHANTS та іншими покупцями продукції ПП «Золота Нива 1» не укладало.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 479 852,18 грн задоволенню не підлягають.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України).

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Приватного підприємства "Золота Нива 1" відмовити повністю.

Позивач - Приватне підприємство "Золота Нива 1" (64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська, 1-Ю, код ЄДРПОУ 33897138)

Відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ-ТРАНС" (18000, м. Черкаси, вул. Кривалівська, 7, код ЄДРПОУ 41816844)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.03.2023

Суддя І.О. Андреїшина

Попередній документ

109772647

Наступний документ

109772649

Інформація про рішення:

№ рішення:	109772648
№ справи:	910/386/22
Дата рішення:	15.03.2023
Дата публікації:	27.03.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (27.02.2025)
Дата надходження:	13.01.2025
Предмет позову:	стягнення 1 479 852,18 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (29)

28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
28.04.2026 18:16	Господарський суд міста Києва
16.02.2022 10:30	Господарський суд міста Києва
16.03.2022 11:00	Господарський суд міста Києва
14.09.2022 10:30	Господарський суд міста Києва
12.10.2022 12:20	Господарський суд міста Києва
09.11.2022 12:30	Господарський суд міста Києва
07.12.2022 11:15	Господарський суд міста Києва
25.01.2023 12:15	Господарський суд міста Києва
15.03.2023 09:15	Господарський суд міста Києва
21.06.2023 13:00	Північний апеляційний господарський суд
19.07.2023 12:40	Північний апеляційний господарський суд
26.09.2023 15:00	Північний апеляційний господарський суд
11.01.2024 13:30	Касаційний господарський суд
25.01.2024 11:30	Касаційний господарський суд
01.02.2024 13:00	Касаційний господарський суд
19.03.2024 13:50	Господарський суд міста Києва
09.04.2024 14:10	Господарський суд міста Києва
21.05.2024 15:00	Господарський суд міста Києва
16.09.2024 12:40	Північний апеляційний господарський суд
04.11.2024 12:20	Північний апеляційний господарський суд
27.02.2025 11:00	Касаційний господарський суд