24.03.2023 Справа № 908/716/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали за зустрічним позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний номер юридичної особи 00130872)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фундаментстроймакс” (52071 Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, 54а, оф. 48, ідентифікаційний номер юридичної особи 35267387)
про визнання недійсним договору
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фундаментстроймакс” звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний номер юридичної особи 00130872) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька теплова електрична станція” Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” 28 992 грн 00 коп. заборгованості за договором № 3956-ДЭ-ЗаТЭС від 28.12.2020.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 позовні матеріали № 908/716/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/716/23, присвоєно номер провадження 27/93/23. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
23.03.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фундаментстроймакс” про визнання договору № 3956-ДЭ-ЗаТЭС від 28.12.2020 недійсним.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2023, зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Розглянувши матеріали вищезазначеної зустрічної позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 п. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру належить до сплати - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року в розмірі 2 684 грн 00 коп.
Позивачем доказів оплати судового збору за даним зустрічним немайновим позовом не надано.
У клопотанні позивач за зустрічним позовом просить відстрочити проведення оплати судового збору.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до ст. 8 вказаного закону:
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання сторони про відстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору за позовом повинно бути належним чином обгрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Відповідна позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.04.2022 у справі № 5006/27/69б/2012 (905/2158/21).
У прохальній частині зустрічної позовної заяви позивач просив суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі, посилаючись на те, що основною діяльністю компанії позивача є виробництво теплової та електричної енергії, яка виробляється на трьох теплоелектростанціях, в основному, з використанням вугілля. На теперішній час, внаслідок воєнних дій АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» знаходиться у системній кризі. Так, у зв'язку зі збройною агресією російської федерації постраждали об'єкти енергетики, що належать АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» і це можна вважати загальновідомим фактом, оскільки це було широко освітлено у публічному просторі. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Таким чином, приймаючи до уваги тяжкий фінансовий стан підприємства та брак вільних обігових коштів на рахунках, на підставі наведених положень Закону України «Про судовий збір», АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», просить відстрочити сплату судового збору до прийняття судом остаточного рішення у справі.
В підтвердження доводів, викладених у клопотанні позивач не надає жодних доказів, посилаючись на загальновідомі факти та не зазначає умов, передбачених у ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.
На підставі викладеного, суд відмовляє клопотанні щодо відстрочки сплати судового збору за зустрічним позовом.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення зустрічної позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо обов'язкової сплати судового збору, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху зустрічної позовної заяви та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Зустрічну позовну заяву залишити без руху.
Надати Акціонерному товариству “ДТЕК Дніпроенерго” строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, шляхом надання доказів сплати (доплати) судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп.
Роз'яснити заявникові, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Копію даної ухвали направити адвокатові позивача поштовим зв'язком та на всі відомі електронні адреси позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.03.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.С. Дроздова