Рішення від 16.03.2023 по справі 907/969/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/969/22

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні,

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, код ЄДРПОУ - 42899921, м. Львів, вул. Коперника, 4,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ", код ЄДРПОУ - 01548183, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 120 Г,

про звільнення займаних приміщень шляхом виселення,

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

За участі представників сторін:

від позивача - Глоба Лілія Василівна, в порядку самопредставництва,

від відповідача - Дудяк Ростислав Анатолійович, адвокат, в режимі ВКЗ,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ" про його виселення з орендованого майна, розміщеного за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 16.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.01.2023 року.

19.01.2023 відкладено підготовче засідання на 02.02.2023 року.

Ухвалою суду від 02.02.2023 заяву ТОВ "ДІАМАНТ" про закриття справи - залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд справи по суті на 23.02.2023 року.

В судовому засіданні 23.02.2023 оголошено перерву до 16.03.2023 року.

16.03.2023 суд в судовому засіданні розглянув справу по суті та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Суд, вийшовши з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

І. Суть спору за позицією Позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зазначає, що між ним та відповідачем укладено договір оренди №304 від 07.10.2005 (далі - договір оренди). Об'єкт оренди - вбудоване приміщення, площею 49,4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, та перебуває на балансі Управління Державної казначейської служби України у Берегівському районі Закарпатської області. Майно передано в оренду з метою використання: розміщення торговельного об'єкту з продажу ювелірних виробів, виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Термін дії договору оренди за твердженням позивача закінчився 06.10.2020 року.

Вказаний вище договір оренди підлягав продовженню за результатами проведення аукціону.

Позивач зазначає, що п. 29 порядку встановлено, що не можуть бути використані за будь яким цільовим призначенням такі об'єкти оренди, зокрема, майно закладів охорони здоров'я; майно закладів освіти; об'єкти соціально-культурного призначення; нерухоме майно, в якому розміщені органи державної влади або органи місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, правоохоронних органів і органів доходів і зборів.

Такі об'єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням.

Враховуючи обмеження цільового використання майна, в якому розміщені органи державної влади, орендарю було відмовлено у продовженню договору оренди.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2021 у справі №907/584/21 позовні вимоги позивача у виселенні орендаря із займаних приміщень задоволено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у вказаній вище справі прийнято нове рішення та відмовлено позивачу у виселенні орендаря із займаних приміщень у зв'язку з процедурними порушеннями.

Постановою Верховного Суду у даній справі залишено постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 без змін.

Позивач вважає, що рішення прийняте постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №907/584/21 не надає ТОВ "Діамант" право на автоматичну пролонгацію договору оренди.

Позивач вказує, що листом управління від 19.09.2022 повідомлено відповідача про оголошення аукціону на продовження договору оренди державного нерухомого майна та його проведення 27.09.2022 року. Повідомлено також про те, що чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди , яке реалізується шляхом участі чинного орендаря у аукціоні на продовження договору оренди.

Однак, ТОВ "ДІАМАНТ" 27.09.2022 не взято участь в електронному аукціоні на продовження договору оренди. Також не надано заперечень до проведення аукціону. Позивач вважає, що оскільки чинний орендар не взяв участь в аукціоні, він втратив своє переважне право на продовження договору оренди.

За результатами проведеного електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна: вбудоване приміщення площею 50.4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії чинного договору оренди на аукціоні, який відбувся 27.09.2022, за результатами якого переможцем став інший учасник аукціону з орендною платою на місяць 61 100,00 грн.

Оскільки ТОВ "ДІАМАНТ" не є учасником аукціону, підстави для оскарження електронного аукціону відсутні.

Управлінням видано наказ від 10.10.2022 про припинення договору оренди.

Управлінням листом від 11.10.2022 повідомило ТОВ "ДІАМАНТ" та балансоутримувача - Управління державної казначейської служби України у Берегівському районі Закарпатської області про припинення договору оренди від 07.10.2005 та необхідність звільнення ТОВ "ДІАМАНТ" орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі орендованого майна.

24.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача. В ній він зазначає, що у справі №907/969/22 викладено нові обставини справи та преюдиція у даній справі відсутня.

Позивач вказує, що на виконання постанови Верховного Суду у справі №907/584/21, позивач в межах та в спосіб визначений законодавством відновив процедуру продовження договору оренди з відповідачем. Чинний орендар ТОВ "ДІАМАНТ" не взяв участь в аукціоні та втратив своє переважне право на продовження договору оренди. Відтак, управлінням видано наказ від 10.10.2022 про припинення договору оренди від 07.05.2005 року.

За твердженням позивача, з 06.10.2020 по січень 2023 року ТОВ "ДІАМАНТ" займає приміщення, яке є державною власністю, без належно оформлених договірних відносин. Зокрема, встановлено, що на першому поверсі цієї нежитлової будівлі здійснює комерційну діяльність магазин ювелірних виробів "АДАМАС" без належно оформлених договірних відносин на площі 50,4 кв. м.

Крім того, 16.03.2023 на адресу суду надійшло від позивача клопотання/заперечення про зупинення провадження у справі, в якому він вказує, що зупинення провадження у даній справі є безпідставним, оскільки наявність спору у справі №914/2615/21, предметом позову в якій є визнання недійсним наказу від 18.11.2020 "Щодо прийняття рішення про відмову у продовженні терміну дії договору оренди від 07.10.2005" не перешкоджає розгляду справи про звільнення приміщень по суті.

На підставі вищевикладеного, позивач просить виселити орендаря - ТОВ "ДІАМАНТ" з орендованого майна, розміщеного за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1.

ІІ. Позиція Відповідача у справі.

02.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В даному відзиві відповідач зазначає, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 в справі №907/584/21 вказано наступне: "Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змін умов договору оренди протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Умовами п. 9.4. вказаного вище договору (в редакції додаткового договору від 26.10.2011) сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовжений на той самий строк, який був передбачений договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідач також зазначає, що при цьому у п. 9.5. визначено, що його умови зберігають силу протягом всього терміну договору, в т.ч. у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідач підкреслює, що матеріалами справи підтверджено, що протягом місяця після закінчення договору оренди - 06.10.2020 позивач не ініціював припинення договору оренди, а навпаки, прийняв рішення (наказ від 05.10.2020) про оголошення аукціону на право його продовження, в т.ч. з існуючим орендарем.

Відтак, відповідач вказує, що апеляційний суд погодився з доводами скаржника, що договір оренди слід вважати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах у зв'язку з відсутністю заяви однієї з сторін договору про його припинення протягом місяця після закінчення дії договору.

З огляду на викладене, за твердженням відповідача, до 06.10.2023 чинним орендарем вбудованого приміщення залишається ТОВ "ДІАМАНТ" і жодних правових підстав повертати орендоване нерухоме майно на даний час немає. Обставини та факт продовження вищевказаного договору на строк до 06.10.2023 вважає преюдиційними які не потребують повторного доказування у цій справі.

01.02.2023 на адресу суду надійшли від відповідача додаткові пояснення. Відповідач в поданих поясненнях підкреслює, що позивач протягом одного місяця після закінчення строку його дії не припинив його дії, так як наказ позивача "Щодо прийняття рішення про відмову у продовженні терміну дії договору оренди №304 від 07.10.2005 та скасування наказів від 05.10.2020 і від 29.10.2020 прийнятий лише 18.11.2020 року. Відтак, на переконання відповідача, договір оренди є продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені самим договором, тобто до 06.10.2023 року.

На переконання відповідача, постанова Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №907/584/21, залишена в силі постановою Верховного Суду у даній справі, містить преюдиційні обставини, які не потребують доказування у даній справі.

22.02.2022 на адресу суду додатково надійшло клопотання про недопущення двох взаємовиключних судових рішень від представника відповідача, в якому він зазначає, що в огляді судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду за 2022 рік вказано: "Не можуть одночасно існувати два судові рішення, у яких установлено взаємовиключні юридичні факти щодо тієї ж особи та того ж предмета спору". Відповідно, враховуючи один і той же суб'єктний склад сторін спору в справі №907/584/21 і в справі №907/969/22 відповідач просить не допустити одночасне існування двох взаємовиключних судових рішень.

В поданому клопотанні про зупинення провадження у справі від 22.02.2023, відповідач просив зупинити провадження у даній справі до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/2615/21 за позовом ТОВ "ДІМАНТ" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, яке суд залишив без задоволення.

Відтак, ТОВ "ДІАМАНТ" просить відмовити повністю в задоволенні позову про звільнення займаних приміщень шляхом виселення.

ІІІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке:

3.1. 07.10.2005 між сторонами був укладений договір оренди №304, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. (далі - договір оренди) (а. с. 9 - 10).

Згідно п. 1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування: вбудовані приміщення площею 111.3 кв. м., розміщені за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1, що знаходяться на балансі Відділення Державного казначейства у Берегівському районі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що майно передається в оренду з метою використання: здійснення торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.4. договору оренди, у разі припинення договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди орендар має повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Згідно п. 6.2. договору оренди, орендодавець має не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.

Відповідно до умов п. 9.1. договору, цей договір укладено строком на 3 роки, що діє з 07.10.2005 до 07.10.2008 року.

Зміни та доповнення до даного договору можливі за взаємною згодою сторін, укладаються відповідно до чинного законодавства та підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Також п. 9.4. договору оренди передбачено, що зміни про продовження терміну дії договору повинні бути нотаріально посвідчені та зареєстровані не пізніше 1 місяця після закінчення терміну дії договору оренди.

Пунктом 9.9. договору оренди передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок також закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 9.12 договору оренди, усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі додатковою угодою і вступають в силу після їх підписання сторонами.

Витягом з державного реєстру правочинів (а. с. 11) підтверджується укладення та державна реєстрація зазначеного вище договору оренди.

Актом приймання-передачі майна в оренду від 07.10.2005 (а. с. 13) підтверджується передача відповідачу вбудованих приміщень площею 111.3 кв. м., розміщених за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1.

3.2. 01.02.2007 сторонами були внесені зміни до договору оренди №304 від 07.10.2005 (а. с. 14). Пунктом 1.1. змін передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування: вбудовані приміщення, площею 111.3 кв. м., першого поверху 4-поверхової будівлі, розміщені за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1, що знаходяться на балансі Управління Державного казначейства у Берегівському районі Головного управління державного казначейства України у Закарпатській області.

Згідно п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою використання: розміщення торгівельного об'єкту з продажу ювелірних виробів, виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Дані зміни нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. та підлягали державній реєстрації, що підтверджується зокрема витягом з Державного реєстру правочинів (а. с. 16).

3.3. 04.11.2008 між сторонами був укладений додатковий договір до основного вказаного вище договору (а. с. 17).

Згідно п. 1 даного додаткового договору, продовжено дію договору оренди №304, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. терміном на 3 роки з 07.10.2008 по 06.10.2011 включно.

Додатковим договором (а. с. 17 -18) від 26.10.2011 до основного договору оренди продовжено дію договору оренди №304 від 07.10.2005 терміном на 3 роки з 07.10.2011 по 06.10.2014 включно.

Пункт 9.4 договору доповнено абзацом: "У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір уважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору".

Ці зміни нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. та підлягали державній реєстрації, що підтверджується зокрема витягом з Державного реєстру правочинів (а. с. 19).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.10.2014 (а. с. 22), індексний номер витягу - 27544986, підтверджується реєстрація іншого речового права, зокрема права оренди вбудованих приміщень площею 111,3 кв. м., розміщених за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1 за ТОВ "ДІАМАНТ", що знаходяться на балансі Відділення Державного казначейства у Берегівському районі. Строк дії: 07.10.2008, з правом пролонгації.

3.4. 01.10.2014 між сторонами був укладений наступний додатковий договір про внесення змін до вказаного вище договору оренди.

Даним додатковим договором, зокрема п. 1.1. передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: вбудоване приміщення площею 49,4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, розміщеної за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, що перебуває на балансі Управління Державної казначейської служби України у Берегівському районі Закарпатської області.

Пунктом 10.1. додаткового договору передбачено, що дію цього договору продовжено строком на 3 роки з 07.10.2014 по 06.10.2017 року включно.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.10.2014 (а. с. 24 - 25), індексний номер - 27557156, підтверджується реєстрація іншого речового права, зокрема права оренди вбудованих приміщень площею 111,3 кв. м., розміщених за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1 за ТОВ "ДІАМАНТ", що знаходяться на балансі Відділення Державного казначейства у Берегівському районі. Строк дії: з 07.10.2014 по 06.10.2017 включно.

3.5. 04.10.2017 додатковим договором про внесення змін до договору оренди №304 від 07.10.2005 передбачені наступні зміни (а. с. 26 - 27).

Зокрема даним додатковим договором внесені зміни до п. 10.1. договору оренди, зокрема дію цього договору продовжено строком на 3 роки з 07.10.2017 по 06.10.2020 включно.

Пунктом 6 додаткового договору передбачено, що інші умови договору оренди від 07.10.2005 (зі змінами) не змінені цим додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.10.2017, індексний номер витягу: 99270758 (а. с. 28) підтверджується реєстрація іншого речового права, зокрема права оренди за ТОВ "ДІАМАНТ" на вбудовані приміщення, площею 49,4 кв. м. за адресою: м. Берегове, пл. Кошута, 1. Строк дії: 06.10.2020 з правом пролонгації.

3.6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі 907/584/21 (а. с. 29 - 34) апеляційну скаргу ТОВ "ДІАМАНТ" - задоволено, рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2021 у справі №907/584/21 - скасовано. Апеляційним господарським судом прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях - відмовлено.

В даній постанові колегія суддів встановила, що ч. 4 ст. 284 ГК України передбачає, що разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Умовами п. 9.4 (в редакції додаткового договору від 26.10.2011) сторони погодили, що разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

При цьому у п. 9.5. договору визначено, що його умови зберігають силу протягом всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом місця після закінчення договору оренди - 06.10.2020 позивач не ініціював припинення договору оренди, а навпаки, прийняв рішення (наказ №00228 від 05.10.2020) про оголошення аукціону на право його продовження, в тому числі з існуючим орендарем.

Постановою Верховного суду від 27.07.2022 (а. с. 35 - 40) касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях залишено без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №907/584/21 залишено без змін.

Отже, факт пролонгації спірного Договору оренди між сторонами встановлений і підтверджений судами апеляційної та касаційної інстанції, має преюдиційний характер.

3.7. Позивач Наказом від 05.10.2020 №00228 (а. с. 50) прийнято рішення про оголошення аукціону на право продовження договору оренди №304 від 07.10.2005 (зі змінами) щодо державного нерухомого майна - вбудованого приміщення площею 49,4 кв.м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1. Пунктом 2.2. даного наказу передбачено про необхідність повідомлення орендаря ТОВ "ДІАМАНТ" про оголошення аукціону.

Наказом від 29.10.2020 №00274 (а. с. 51) внесено зміни в п. 1 наказу Управління.

Наказом від 18.11.2020 №00310 (а. с. 52) відмовлено в продовженні терміну дії вказаного вище договору оренди у зв'язку з неможливістю використання об'єкта за цільовим призначенням, за яким орендар ТОВ "ДІАМАНТ" використовував об'єкт оренди. Пунктом 3 скасовано накази від 05.10.2020 і від 29.10.2020 року.

Судом встановлено, що наказом від 08.09.2022 №00213 (а. с. 49) скасовано наказ Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області від 18.11.2020 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні терміну дії Договору оренди №304 від 07.10.2005 та скасування наказів від 05.10.2020 та від 29.10.2020". Даним наказом встановлено необхідність його оприлюднення та оголошення в електронній торговій системі про продовження на аукціоні зазначеного вище договору.

Наказом від 10.10.2022 №00251 (а. с. 64) припинено договір оренди №304 від 07.10.2005 у зв'язку з проведенням електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна, щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії чинного договору оренди на аукціоні, за результатами якого переможцем став інший учасник аукціону.

3.8. 19.09.2022 позивач своїм листом (а. с. 53) інформував відповідача про оприлюднення оголошення про передачу в оренду нерухомого майна вказаного вище. Дата аукціону - 27.09.2022 року.

Наказом від 10.10.2022 №00250 (а. с. 54) затверджено протокол електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна: вбудоване приміщення площею 50.4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, розміщене за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Коштута, 1.

Даним вказаним протоколом електронного аукціону (а. с. 55 - 61) підтверджується, що переможцем електронного аукціону є ТОВ "ФАРМАЦІЯ КАРПАТ", код ЄДРПОУ - 43699871.

3.9. 11.10.2022 позивач інформував відповідача своїм листом від 11-03-01057 (а. с. 62--63) про необхідність повернення і звільнення орендованого державного майна і щодо необхідності підписання акту приймання-передачі.

25.10.2022 позивач інформував відповідача своїм листом (а. с. 101 - 102) про результати проведеного електронного аукціону та про необхідність звільнення займаного орендованого приміщення , оскільки він не взяв участі в аукціоні на продовження терміну дії договору оренди і втратив першочергове право на продовження договору оренди на новий термін.

15.11.2022 позивач інформував відповідача своїм листом (а. с. 103 -104) повторно про необхідність повернення займаного орендованого приміщення і підписання акту прийому-передачі.

3.10. Звітом про результати проведення оглядового контролю за використанням державного майна, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, пл. Кошута, 1 від 24.11.2022 (а. с. 97 - 98) встановлене фактичне використання вказаних приміщень ТОВ "ДІАМАНТ" (магазин ювелірних виробів "АДАМАС").

Листом від 12.12.2022 (а. с. 99 - 100) позивач повідомляв відповідача повторно про необхідність звільнення орендованого приміщення і про нарахування пені, неустойки.

3.11. Вивчивши матеріали справи №907/969/22, вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку що у задоволенні цього позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

3.12. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.

Спірні правовідносини є відносинами оренди державного майна, які регулюються нормами Закону України "Про оренду державного і комунального майна", Цивільного кодекс України, актами законодавства у сфері орендних відносин.

3.13. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Відтак, позивач звернувся до суду з позовною вимогою - виселити орендаря - ТОВ "ДІАМАНТ" з орендованого майна, розміщеного за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1.

Судом встановлено, що аналогічна позовна вимога була заявлена Регіональним відділенням Фонду державного майна України у позовній заяві, що розглянута судами у господарській справі №907/584/21.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2021 позовні вимоги були задоволені.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у вказаній вище справі прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу у виселенні орендаря.

Постановою Верховного Суду у даній справі від 27.07.2022 залишено постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 без змін.

У вказаній постанові Західний апеляційний господарський суд зазначає, що до закінчення 06.10.2020 строку дії договору оренди відповідач звернувся до позивача з листом №30/0620 від 30.06.2020, в якому повідомив про необхідність продовження строку дії договору оренди №304 від 07.10.2005 на новий термін. Про це зазначає і відповідач у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях, які були подані в межах даної справи.

Порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ(аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №908/2637/20).

Оскільки строк дії договору оренди від №304 визначено його сторонами до 06.10.2020 включно, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних орендних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 18, 19 Закону України № 157-ІХ.

Так, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Отже, звернувшись до орендодавця 30.06.2020 щодо продовження договору оренди, відповідач дотримався встановленого 3-місячного строку для відповідного звернення.

Однак, позивач - орендодавець протягом визначеного п. 144 Порядку 10-денного строку не розглянув поданої відповідачем заяви, відповідне рішення наказ №00228 прийнято ним лише 05.10.2020, відповідно до якого РВ ФДМ вирішило оголосити аукціон на право продовження договору оренди №304, за результатами якого такий договір може бути продовженим, в тому числі - з існуючим орендарем.

Отже, спершу, РВ ФДМ, до повноважень якого належить здійснення повноважень орендодавця державного майна, прийнято рішення про продовження договору оренди №304. Однак, в подальшому наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області РВ ФДМ №00310 від 18.11.2020 вирішено відмовити відповідачу в продовженні терміну дії договору оренди №304 від 07.10.2005 у зв'язку з неможливістю використання об'єкта за цільовим призначенням, враховуючи обмеження цільового використання майна, в якому розміщені органи державної влади, що визначені п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна. Також, зазначеним наказом скасовано накази №00228 від 05.10.2020 та №00274 від 29.10.2020.

Такі дії позивача апеляційний суд визнав суперечливими та такими, що порушують права відповідача як орендаря за спірним договором оренди, про що і зазначено і вказаній вище постанові.

Апеляційний суд вказує у своїх висновках, що ч. 4 ст. 284 ГК України передбачає, що разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Умовами п. 9.4 (в редакції додаткового договору від 26.10.2011) сторони погодили, що разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

При цьому у п. 9.5. договору визначено, що його умови зберігають силу протягом всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Верховний Суд у своїй постанові від 27.07.2022 у межах справи №907/584/21 вказав, що погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що на підставі наказу Позивача від 05.10.2020 (з урахуванням змін, внесених наказом від 29.10.2020), яким прийнято рішення про оголошення аукціону на право продовження договору оренди №304, за результатами якого договір може бути продовжений з існуючим орендарем, у Відповідача фактично виникли права та "правомірні очікування" на продовження строку дії договору, тому рішення, яким скасовано рішення про оголошення аукціону на право продовження договору оренди, було непослідовним, а вказані вище дії Позивача суперечливими та такими, що зумовили порушення прав Відповідача як орендаря, на які він посилається.

Відтак, судом в межах даної справи встановлено і наявними матеріалами підтверджується, що протягом місяця після закінчення строку дії договору (договір оренди завершив свою дію 06.10.2020 року), позивач не ініціював припинення або зміну умов договору оренди, а відповідач навпаки завчасно, в межах строків встановлених ЗУ "Про орендну державного та комунального майна" та Порядку, подав заяву на продовження дії спірного договору оренди.

Договором оренди №304 від 07.10.2005 із всіма змінами і доповненнями, внесеними додатковим договором, встановлено, що дію цього договору продовжено строком на 3 роки з 07.10.2017 по 06.10.2020 включно.

П. 9.4. договору оренди із всіма змінами і доповненнями встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, договір уважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

Таким чином, враховуючи положення договору оренди та закону, до 06.10.2023 чинним орендарем вбудованого приміщення площею 49,4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, залишається ТОВ "ДІАМАНТ" жодних правових підстав у ТОВ "ДІАМАНТ" повертати орендоване нерухоме майно на даний час немає.

Позовні вимоги щодо виселення законного орендаря є необґрунтованими та такими, що порушують права чинного орендаря вказаних приміщень.

Наступні дії позивача, як уповноваженого державою органу на здійснення повноважень орендодавця державного майна, щодо відмови у продовженні спірного договору оренди; прийняття наступних наказів, зокрема від 18.11.2020; 08.09.2022; 10.10.2022 і проведення електронного аукціону 27.09.2022 вчинені ним як з порушенням ст. 284 ГК України.

Зазначені акти і дії Позивач застосував для ініціювання нового позову з тим самим предметом, який вже раніше було вирішено господарськими судами. Отже, вони не створюють для відповідача юридичних наслідків, що дають право Позивачеві знову вимагати виселення Відповідача із приміщень, що знаходяться у його володінні на законних підставах.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Подібні висновки щодо преюдиційності фактів, встановлених судом у спірних відносинах, містяться в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/10654/20.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та в постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.

З огляду на викладене, до 06.10.2023 чинним орендарем вбудованого приміщення (по.1-планом) площею 49,4 кв.м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, залишається ТОВ "ДІАМАНТ".

Суд зазначає, що при встановлених господарськими судами обставинах у спірних відносинах, зважаючи на продовження договору оренди, Позивач мав би виконати умови пункту 9.4. Договору оренди та оформити з Відповідачем додатковий договір, який є невід'ємною частиною Договору, умовами якого мають бути положення про продовження Договору на той самий строк, який був передбачений цим договором, з метою досягнення правової визначеності у цих відносинах.

Відмовляючи у задоволенні позову суд звертається до правових принципів, що зазначені у пунктах 59-62 Постанови ВП Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20. Верховний Суд зазначає, що питання правової визначеності та передбачуваності є невід'ємною складовою верховенства права. Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов'язковість, поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Ключовими елементами принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, виконуваність судових рішень, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Щодо обґрунтованості рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ІV. Розподіл судових витрат.

Згідно платіжного доручення №1809 від 25.10.2022 (а. с. 8) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, судові витрати слід покласти на позивача повністю згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Копію рішення надіслати сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023 року.

Суддя П.Д. Пригуза

Попередній документ
109772454
Наступний документ
109772456
Інформація про рішення:
№ рішення: 109772455
№ справи: 907/969/22
Дата рішення: 16.03.2023
Дата публікації: 27.03.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо усунення перешкод у користуванні майном
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.03.2023)
Дата надходження: 13.12.2022
Предмет позову: зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
19.01.2023 14:30 Господарський суд Закарпатської області
02.02.2023 12:00 Господарський суд Закарпатської області
23.02.2023 10:00 Господарський суд Закарпатської області
17.05.2023 11:00 Західний апеляційний господарський суд
14.06.2023 12:40 Західний апеляційний господарський суд
10.10.2023 14:40 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЖЕЛІК МАКСИМ БОРИСОВИЧ
МОГИЛ С К
суддя-доповідач:
ЖЕЛІК МАКСИМ БОРИСОВИЧ
МОГИЛ С К
ПРИГУЗА П Д
ПРИГУЗА П Д
відповідач (боржник):
ТОВ "Діамант"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант"
закарпатській та волинській областях, відповідач (боржник):
ТОВ "Діамант"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант"
заявник:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант"
заявник апеляційної інстанції:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
заявник касаційної інстанції:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській
позивач (заявник):
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
представник відповідача:
Дудяк Ростислав Анатолійович
представник заявника:
Глоба Лілія Василівна
суддя-учасник колегії:
ВОЛКОВИЦЬКА Н О
ГАЛУШКО НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
ОРИЩИН ГАННА ВАСИЛІВНА
СЛУЧ О В