вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4090/22
за позовом Фізичної особи-підприємця Тимохіна Євгена Валерійовича, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у розмірі 46 441,29 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін.
Фізична особа-підприємець Тимохін Євген Валерійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 46 441,29 грн, з яких 30 975, 00 грн - основна заборгованість, 2 097,57 грн - пеня за період з 11.02.2020 - 11.10.2021, 1 987,78 грн - 3% річних за період з 11.02.2020 - 28.10.2022, 11 380,94 грн - інфляційні втрати за період лютий 2020 року - вересень 2022 року, витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та судовий збір. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги № 20/10 від 20.10.2022, додаткову угоду від 20.10.2022.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача 21.11.2022 подав відзив на позов.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг № 1003/17 від 17.12.2019. Позивачем надано послуги відповідачу на загальну суму 30 975,00 грн, які останній не оплатив.
Позивачем за неналежне виконання умов договору нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1 987,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 380,94 грн та пеню у розмірі 2 097,57 грн.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти нарахування пені оскільки пунктом 6.2 договору не встановлено розмір пені, а лише зазначено що відповідач несе відповідальність передбачену статтею 231 Господарського кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Фізичною особою-підприємцем Тимохіним Євгеном Валерійовичем (виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг № 1006/17 від 17.12.2019 (арк.с.11).
Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором виконавець приймає на себе зобов'язання з «Цілодобового оперативного реагування на тривожні повідомлення з об'єктів», розташування яких зазначено у дислокації (додаток № 2, який є невід'ємною частиною договору).
Згідно пункту 3.1 договору, вартість послуг за цим договором визначається на підставі «Протоколу погодження договірної ціни» (додаток № 1, який є невід'ємною частиною договору) і за один місяць складає 525,00 грн, без ПДВ.
Цей договір укладається строком до 31.12.2020, та вступає в силу з 01.01.2020 (пункт 11.1 договору).
Пунктом 11.2 договору передбачено, що якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на той же самий термін та на тих самих умовах, без обмеження кількості разів продовження дії договору.
Матеріали справи не містять доказів направлення однією із сторін за 15 днів до закінчення строку дії договору вимоги про припинення дії договору.
Відтак, договір є продовженим той же самий термін та на тих самих умовах.
На виконання умов договору, позивачем надані послуги відповідачу на загальну суму 30 975,00 грн за період з 01.01.2020 по 31.03.2021, що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуг (арк.с.18-61).
Пунктом 3.2 договору, замовник проводить розрахунки за надані послуги щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, на підставі актів здачі-приймання наданих послуг і рахунків на сплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в розділі 12 цього договору.
Між Фізичною особою-підприємцем Тимохіним Євгеном Валерійовичем (виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) було укладено угоду про розірвання від 31.03.2021 (арк.с.17).
Згідно пункту 1 угоди виконавець та замовник, у зв'язку з досягнутою домовленістю, прийняли рішення розірвати договір.
Відповідно до пункту 2 угоди, ця угода вважається укладеною і набуває чинності з 01.04.2021.
На час прийняття рішення, доказів оплати заборгованості у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання послуг.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг. Відповідно до пункту 3.2 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 30 975,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.1 договору, у випадку порушення замовником строків оплати, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 2 097,57 грн за період з 11.02.2020 по 11.10.2021.
Суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві, оскільки позивач у позові посилається на пункт 6.1 договору, яким встановлена відповідальність у випадку порушення строків оплати та розмір пені.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 097,57 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 987,78 грн за період з 11.02.2020 по 28.10.2022 та інфляційні втрати у розмірі 11 380,94 грн за період лютий 2020 - вересень 2022.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 987,78 грн та інфляційних втрат у розмірі 11 380,94 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 481,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Фізичної особи-підприємця Тимохіна Євгена Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 30 975,00 грн, пеню у розмірі 2 097,57 грн, 3% річних у розмірі 1 987,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 380,94 грн та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для подання доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат - протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова