Ухвала від 21.03.2023 по справі 904/6735/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

21.03.2023м. ДніпроСправа № 904/6735/20 (904/5119/22)

за позовом Красноградської окружної прокуратури, м. Красноград

до відповідача-1 Кегичівської селищної ради, с. Кегичівка, Харківська область,

відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Насінневе", м. Дніпро

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна", м.Дніпро

відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", смт.Слобожанське, Красноградський район, Харківська область

про визнання недійсним додаткових угод до договорів оренди землі, визнання незаконними рішень сесії та їх скасування, повернення земельних ділянок у комунальну власність

в межах справи №904/6735/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

до боржника Приватного акціонерного товариства "Насінневе", м. Дніпро

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

за участю секретаря судового засідання Ільєнко В.Ю.

Представники:

Від позивача: Карпенко О.І., дов. №15/1-278вн-22 від 22.09.2022, прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури;

Від відповідачів 1, 4: представники не з'явились;

Від відповідача-2: Удовицький Є.М., ордер серія АЕ № 1086667 від 03.01.2023; адвокат.

Від відповідача-3: Якименко О.В., ордер серія СЕ № 1055346 від 02.02.2023; адвокат;

Від відповідача-2: Попов Д.О., дов. №1056 від 24.09.2021, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Красноградська окружна прокуратура Харківської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом відповідача-1 Кегичівської селищної ради, відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Насінневе", відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна", відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" про визнання недійсним додаткових угод до договорів оренди землі, визнання незаконними рішень сесії та їх скасування, повернення земельних ділянок у комунальну власність.

Ухвалою господарського суду від 04.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24.01.2023.

04.01.2023 від відповідача-2 ПрАТ "Насінневе" надійшли заперечення проти відкриття позовного провадження та клопотання про повернення позовної заяви.

23.01.2023 на електронну пошту суду від відповідача-3 ТОВ "Агроцентр-Україна" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.01.2023 до суду від відповідача-2 ПрАТ "Насінневе" надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якої останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2022 відкладено підготовче засідання на 14.02.23.

07.02.2023 до суду від відповідача-3 ТОВ "Агроцентр-Україна" надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якої останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 відкладено підготовче засідання на 07.03.2023.

21.02.2023 до суду від ПрАТ "Насінневе" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

01.03.2023 на електронну пошту суду (06.03.2023 засобами поштового зв'язку) від Кегичівської селищної ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

02.03.2023 на електронну пошту суду від Красноградської окружної прокуратури надійшла заява вирішення питання щодо повернення судового збору, в якій прокурор зазначає, що не заперечує проти задоволення клопотання Кегичівської селищної ради про залишення позову без розгляду та просить повернути сплачений судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 21.03.2023.

15.03.2023 до суду від відповідача-4 надійшла заява щодо клопотання Кегичівської селищної ради, відповідно до якої відповідач-4 просив суд задовольнити подане клопотання та залишити позовну заяву без розгляду.

21.03.2023 до суду від відповідача-2 надійшла заява, відповідно до якої відповідач-2 повідомив суд, що у разі залишення позовної заяви без розгляду ПрАТ "Насінневе" бажає компенсувати витрати, пов'язані зі розглядом справи №904/6732/20 (904/5119/22).

Розглянувши у судовому засіданні клопотання Кегичівської селищної ради про залишення позовної заяви без розгляду, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

При цьому відповідно до абзаців 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абзацами 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Одночасно відповідно до положень частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених положень законодавства вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширений підхід до визначення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Таким чином, обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся (постанова ВС від 28.08.2020 року у справі №914/535/19).

22.12.2022 керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся з листом за № 59/2-3804вих22 до Кегичівської селищної ради з листом про надання інформації та копій документів щодо земельних ділянок, які перебувають в оренді у Приватного акціонерного товариства «Насіннєве» на території Кегичівської ОТГ загальним розміром 404,3628 га. Які у подальшому передані в суборенду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Україна».

Листом 23.12.2022 за № 04-09/2918 Кегичівською селищною радою на вищевказаний лист Красноградської окружної прокуратури Харківської області було надано відповідь.

Водночас, вищевказаний запит прокурора не містив:

посилання на норми законодавства, які визначають повноваження прокурора з витребування необхідної інформації, зокрема на один з абз. ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» (абз.4 або абз.5), на підставі якого запитуються дані;

відомості про конкретні ймовірні порушенні інтересів держави які стали підставою для направлення запиту, із наведенням джерела отримання таких відомостей;

пропозиції про надання інформації щодо вжитих уповноваженим органом законодавчо визначених заходів із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, причини їх невжиття, намірів реалізувати дані повноваження.

Також, прокурором не повідомлено Кегичівську селищну раду про встановлення порушення та намір пред'явити позов.

Крім того, прокурор порушуючи вимоги ст.23 Закону України «Про прокуратуру» в частині розумності строку пред'явлення позову вже 30.12.2022 пред'явив вищевказану позовну заяву до суду, тобто через 7 днів після направлення запиту.

Отже, враховуючи викладені висновки Верховного Суду, господарський суд зазначає, що прокурором при зверненні з цим позовом не було дотримано вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та не обґрунтовано належним чином підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 2 ч.1 ст.226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч.4 ст. 226 ГПК України, особа позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як передбачено пунктом 1 ч.2 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, позовна заява Красноградської окружної прокуратури до відповідача-1 Кегичівської селищної ради, відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Насінневе", відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна", відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", смт.Слобожанське, Красноградський район, Харківська область про визнання недійсним додаткових угод до договорів оренди землі, визнання незаконними рішень сесії та їх скасування, повернення земельних ділянок у комунальну власність підлягає залишенню без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України, особа позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.185, п.2 ч.1 ст.226, ст. ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Кегичівської селищної ради про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

2. Позовну заяву Красноградської окружної прокуратури до відповідача-1 Кегичівської селищної ради, відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Насінневе", відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна", відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро", смт.Слобожанське, Красноградський район, Харківська область про визнання недійсним додаткових угод до договорів оренди землі, визнання незаконними рішень сесії та їх скасування, повернення земельних ділянок у комунальну власність - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 21.03.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ували складено 24.03.2023.

Суддя С.В. Мартинюк